37. Мала соціальна група, її ознаки

Соціальна психологія дослід­жує насамперед закономірності поведінки та діяльності лю­дей, зумовлені їх належністю до реальних соціальних груп. Група – це конкретна спільність людей, що включені до типових для них різновидів і форм діяльності та об’єднані системою відносин, поведінка і діяльність в яких характеризується спільними цілями, нормами і цінностями. Слово “група” походить від італійського, що означає “зв’язка”. Група - обмежена розміром спільність людей, яка виділяється або яка виділена із соціального цілого по певним ознакам: характеру діяльності, соціальної або класової належності, структурі, композиції, рівню розвитку і т.д. Проте необхідно відмітити, що далеко не всяка сукупність індивідів називається групою. Для того, щоб певна сукупність індивідів рахувалася групою в соціально-психологічному плані, необхідна наявність трьох єдностей – місця, часу і дії. При цьому дія повинна бути обов’язково спільною. Важливо також, щоб люди вважали себе членами даної групи. Отже, група – це сукупність індивідів, які взаємодіють один з одним, визнають себе як члени однієї групи, поділяють загальні норми з приводу того, що їх цікавить, беруть участь в єдиній системі розподілу ролей, ідентифікують себе з одними і тими ж ідеалами і об’єктами, сприймають групу – як джерело задоволення, знаходяться в кооперативній залежності, відчувають себе як єдність, координують дії по відношенню до себе. Очевидно, що цей список може бути значно розширений (наприклад, положеннями про спільне переживання емоційних настроїв, існування внутрішньогрупової культури) і, в принципі, кількість цих параметрів є нескінченною. Відомо немало визначень малої соціальної групи: 1) мала соціальна група – багаточисленна за складом група, члени якої поєднані загальною соціальною діяльністю і спілкуються між собою, що є основою для виникнення емоційних відносин, групових норм і процесів; 2) мала соціальна група – відносно невелика кількість індивідів, які контактують між собою і поєднані метою і завданнями; 3) мала соціальна група – двоє або декілька людей, що взаємодіють один з одним таким чином, що кожен із них одночасно впливає на іншого і відчуває його вплив на собі; 4) мала соціальна група – це група, в якій суспільні відносини виступають в формі безпосередніх особистісних контактів.

Найбільш загальними соціально-психологічними характеристиками малої соціальної групи можна вважати наступні:

1) направленість групи (соціальна цінність прийнятої мети, мотивів діяльності, ціннісних орієнтацій і групових норм); 2) організованість групи (як здатність до самоуправління) та інтегративність її (як міра єдності членів групи); 3) мікроклімат, чи психологічний клімат групи (який визначає самопочуття кожної особистості, її задоволеність групою, комфортність перебування в ній. Кожен намагається бути серед інших людей, бути членом хорошої групи, мати бажання відчувати і отримувати у відповідь дружні почуття; 4) референтність (як ступінь прийняття членами групи певних еталонів на групу в цілому для вирішення поставлених завдань). [Референтна група – це спільність, з якою людина порівнює себе, до якої відносить себе і на норми та цінності якої орієнтується у своїй поведінці та самооцінці. Ця група виконує дві функції – нормативну і порівняльну. Нормативна функція виявляється в мотивації: референтна група є джерелом норм поведінки, соціальних установок та ціннісних орієнтацій людини. Порівняльна функція полягає в тому, що референтна група стає еталоном, за яким індивід оцінює себе та інших.]; 5) інтелектуальна активність і комунікативність (характер міжособистісного сприйняття і встановлення взаєморозуміння, знаходження спільної мови); 6) емоційна комунікативність (міжособистісні зв’язки емоційного характеру, задоволення потреби в емоційно насичених контактах);7) вольова комунікативність ( здатність групи протистояти впливам інших груп, обставинам, стресовим ситуаціям, надійність групи в екстремальних ситуаціях, наполегливість в конкурентних умовах).