31. Переоцінка Сократом традиційних цінностей.

Сутністю людини є її душа, яка заслуговує на удосконалення,турботу, плекання. Душа є мислячою активністю, це інтелект і морально-орієнтована поведінка. Людина користується тілом як інструментом. А основна ціль - плекання душі.

Доброчесність він вважав способом життя, який веде до джосконалості.Вона стосується лише людини. Незнання та невігластво – порок людини. Сократ казав, що людина чинить зло лише тому, що не знає, що таке добро. Скарби душі – ось багатство. Пізнання – запорука благої справи.

Свобода.Раціональне повинне панувати над чуттєвим. Лише та людина є щаслива, яка переможе свої інстинкти.Порядок і гармонія у душі досягається лише знащенням внутрішніх бажань. Саме це і є людина-герой, це і є – ІДЕЯ ЩАСТЯ. Заслугою Сократа перед філо­софією є те, що вони відкрили і почали досліджувати те­оретичне мислення — сферу всезагальних ідей. Вони за­початкували аналіз ідей, категорій, законів логіки. Сок­рат першим звернув увагу на поняття, зробив їх предметом дослідження, порушив проблему їх тлумачення та родовидової субординації.

На думку Сократа справжньою мудрістю володіють лише боги, люд. може тільки прагнути до неї, наповнюючись лише частковою мудрістю. Сократ говорить про Бога в кожному із нас, про внутрішній голос. Тобто кожен із нас має інтуїцію добра і зла. Поставивши у центр своєї філософії людину, Сократ стверджує, що пізнати світ людина може, тільки пізнавши душу людини і її справи, і в цьому основне завдання філософії. Сократ не боявся смерті, бо вважав, що далі його душа знайде вічність, переродиться. У никати ж смерті – жалюгідно...

32. Постать Сократа. Історико-філософські наслідки.

1. Пошук універсальних понять

2. Діалектика – ваша правда + моя неправда = істина

3. Правильні дії – плекання душі – тому і говорив, щоб людина сама о цього дійшла

4. Етика

5. Правильний образ життя для грека – громадянина полісу - слухання законів

6. Зло робиться через незнання добра

7. Правильне – діяти до істинного щастя, людина не знає цього щастя тому творить зло

8. сумнівна критика філософів шо ми робимо щось хоча знаєм,, що це недобре – ми знаємо що це недобре проте ми таки не знаєм що добре в істинному значенні тому не бачимо толку в неробінні не доброго

9. Добродійність – знання – розуміння того що є справжнім благом для людини

33. Філософія кініків. Діоген Сінопський.

Кінізм – сократична школа, повернення до практичного філософування від теоретичних рефлексій. Філософія як спосіб життя. Символ руху кініків – Діоген Сінопський. Намагався створити аскетичний спосіб життя, був досить епатажним, сидів у бочці. Прозвали його СКАЖЕНИМ. Він вікидав теорет.дисципліни, абсурдними вважав метафізичні.Шукав людину, яка б плекала та розуміла свою природу. Найбільш суттєвими проблемами людини є потреби тварини. Кініки ідеалізують життя тварин(собак) і їх спосіб життя. Свобідний той, хто вільний від найбільшої кількості потреб. Свобода заради свободи!

Аскеза, зусилля, важка праця – шлях до доброчесності. Діоген каже про тренування душі й тіла, відмова від бажань та насолоди. Найнатуральніша у світі річ – сонце. Кініки самодостатня, соціальні та аполітичні. Вважали, що щастя виходить із душі , із середини, воно є наслідком самообмеження та розуміння власної природи. Вони пропонують духовне убозтво, вдікидають державність. Основна мета – жити по-кінічному.