53. Філософія неоплатоніків. Вчення Плотіна про еманацію. Тріада неоплатонізму.

Неоплатонізм — напрям античної філософії, який систематизував учення Платона, поєднавши їх з ідеями Арістотеля щодо єдиного абсолюту та ієрархічної будови буття.

Розквіт його припадає на III ст. — час агонії Римської імперії, поширення християнства. Неоплатоніки спробу­вали вибудувати щось на зразок інтелектуальної релігії. Найвідомішими представниками цієї течії є Плотін, Порфирій, Прокл .

Буття, за Плотіном, має ієрархічну структуру. Вищи­ми субстанціями постають Єдине, НУС-Розум і Душа. «Єдине» є неподільним, позбавленим меж, йому при­таманна найбільша повнота буття. Це «Єдине» від повноти (від надлишку) буття через витікання, випромінювання- ЕМАНАЦІЯ-творить Розум, але нічого не втрачає при цьому. Розум у Плотіна — це плато­нівський світ ідей,їх сукупність. Він через повноту свого буття творить Душу, яка упорядковує весь видимий матеріальний світ, надає гармонії руху небе­сних тіл, створює живі істоти. Душа надала матеріальному світу сенс, цінність і красу, без чого він є мертвим. Видимий світ — тільки викривлена копія ідей Розуму. Саме це і є ТРІАДОЮ ПЛОТІНА. Є ще 4 щабель – природа., яка творить матерію. Матерія – це зло, і сприймається як відсутність добра. Зло, отже, не від Бога і не від людини, але воно здатне оволодіти людиною.

Особливою проблемою є відношення неоплатонізму і хри­стиянства. Деякі дослідники відзначають вплив неоплато­нізму (вчення про Єдине, Розум і Душу) на Святу Трійцю (Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий) християнства.Але відмінністю є те, що у християнстві немає ієрархії, як у неоплатонізмі.

54. Вчення Плотіна про еманацію. Тріада неоплатонізму

Плотін (платонік) – пріоритетність духовного над матеріальним, Єдине – найвище, але про нього нічого не скажеш. 1. Єдине знає себе через пізанная і все існує через причетністьдоєдиного, цілісне джерело всього сущого 2. Світовий Розум(найближче до Єдиного) сіт ідей – зведений до єдиного(єдиний Розум) відведений відєдиного множинний Розум – пізнає себе і існує поза часом. Поза часом себе пізнає 3. Світова душа – існує в часі, походить безпосередньо від Розуму і опосередковано від єдиного(верхняя душа(звернена до Розуму не має контакту із чуттєвим) нижня душа - має контакту із чуттєвим – ланка між надчуттєвим і чуттєвим. 4. природа- світ явищ звернена і відвернена від душі) 5. проміння єдиного тут зникає(пітьма недостатність світла і неє самодостатньою. Матерія протистоїть до єдиного. Зло – недостатністьдобра. Єдине непізнаване, відкривається через посланця, філософія зливається із теологією. Ісус – посланник.

Еманація – перехід – від єдиного в Розм(єдине і сам розум) в розумі є ідеї Від нусу до світової душі в якій є всі душі які попадають на природу Якщо розвивати розум і стати істиним філософом усвідомлюш єдине

55. Луцій Анней Сенека. «моральні листи до Луцилія»

1. Ми помираємо наш час забирають

2. Мати необхідне – багатство – стабільність і щастя

3. Смерть або не прийшла або вже відійшла

4. Треба жити теперішнім – страх і надія на майбутнє

5. Цілковита неподібність внутрішня але зовнішньо подібні

6. Філософія – людяність і вміння жити у суспільстві

7. Незнаня – зло – треба читати визнаних авторів і тих хто тобі імпонує

8. Проти фізичних вправ

9. Жити в гармонії з природою – раціо над бажаннями

10. Розумний слідує за долею, дурня вона тягне