2.Фауна Азово-Чорноморського узбережжя.

Цей округ охоплює морські узбережжя (окрім Південного берегу Криму). Для них, як і для узбережжя Сивашу типові тушканчик трипалий, ховрах малий, степова полівка звичайна, кролик дикий, кажан двокольоровий. В Азово-Сиваському заповідно мисливчому господарстві та на інших охоронних територіях розводять оленів звичайного та плямистого, лань, сайгака, майбака, норку, ондатру; з птахів тут водяться фазан звичайний , журавель красень-степовий, що також зустрічається на північному узбережжі Карканітського заливу Чорного моря та Керченському півострові. На степових та лісостепових ділянках всього округу зустрічаються куропатка сіра, дрохва, стрепет. Звичайними гніздовими птахами морського узбережжя та прилеглих островів є пеганка, качка звичайна та сіра авдотка степова, чайки срібляста та тонкодзьоба, крачки – мала, чубата, пістрявоноса. У Криму та заповідних Астакінських плавнях та у низинах Дунаю збереглися рідкісні огарі Невеликими колоніями на острівках та пісчаних косах поселяються де – не - де чеграви, поодинокими парами червононосий нирок, качка пилохвістка. У заплавній Дніпра нижче Каховки зустрічається на гніздуванні гоголь. З плазунів у окрузі мешкають вужі звичайний та водяний, гадюка степова, водяна черепаха; жаба зелена та озерна, а також види, що поширені на всій території держави. Серед молюсків є як степові форми, так і види, що зареєстровані в Азово-Чорноморському окрузі, зокрема в його прибережній смузі. Характерні комахи –дибка степова, гнойовик кукурудзяний, апантел. Вздовж чорноморського узбережжя також зустрічається і павук каракурт.

Білет 18

1.Тектонічні структури.

У межах Східноєвропейської платформи виділяють такі тектонічні структури: Український щит, Волино-Подільську плиту, Галицько-Волинську і Дніпровсько-Донецьку западини, Донецьку складчасту область, Воронезький кристалічний масив, Причорноморську западину.

Український щит є піднятою ділянкою платформи. Кристалічні породи, що його складають, можна побачити в долинах річок, оскільки вони часто виходять на поверхню. У сучасному рельєфі Український щит представлений Придніпровською та Приазовською височинами

На захід від Українського щита розташована Волино-Подільська плита. В її межах докембрійський фундамент залягає на глибинах 2000-2500 м. На північ від неї знаходиться Галицько-Волинська западина, де докембрійський фундамент опущений на глибину від 3000 до 7000 м. На його поверхні залягають потужні товщі палеозойських, мезозойських та кайнозойських відкладів. На схід від Українського щита розташована Дніпровсько-Донецька западина. У рельєфі на поверхні їй відповідає Придніпровська низовина.

На південний схід від Дніпровсько-Донецької западини розташована Донецька складчаста область, виражена в сучасному рельєфі Донецькою височиною. Там на поверхню виходять девонські і карбонові (кам'яновугільні) породи. Це будова герцинського горотворення. З товщею карбонових відкладів, потужність яких досягає 10-12 км, пов'язані поклади кам'яного вугілля. На північний схід від Дніпровсько-Донецької западини знаходиться схил Воронізького кристалічного масиву. Докембрійські породи, якими він складений, залягають на глибині від 150 до 900 м. У сучасному рельєфі – це західні схили Середньоросійської височини. На південь від Українського щита розташована Причорноморська западина. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина. Западина знаходиться на південній окраїні Східноєвропейської платформи. Докембрійський фундамент залягає тут на глибинах 600-3200 м, вище нагромадились палеозойські, мезозойські і кайнозойські відклади. Між Східноєвропейською платформою і Українськими Карпатами знаходиться Західноєвропейська платформа, що занурюється під передгірний прогин.

На південь від Східноєвропейської платформи розташовується Скіфська платформа, що утворилась під час герцинського горотворення. Більша її частина знаходиться під водами Чорного і Азовського морів. У сучасному рельєфі – це рівнинний Крим, а також територія між річками Дністер і Прут. Фундамент Скіфської платформи залягає на глибинах від 500-1500 м на півдні до 3000-6000 м на півночі. Складчасті структури Українських Карпат – це гірські споруди альпійського горотворення. До них належать Передкарпатський прогин, складчасті гори і Закарпатська западина. Вони складені переважно крейдовими, палеогеновими та неогеновими відкладами. В сучасному рельєфі складчастим структурам відповідають пасма гірських хребтів та улоговини між ними. Передгірний прогин у рельєфі виражений Передкарпатською височиною, Закарпатська западина – однойменною низовиною. Складчасті структури Кримських гір – це велике підняття, частина якого занурена в Чорне море. Гори складені переважно мезозойськими і кайнозойськими відкладами, вулканічними породами. В межах Головного пасма поширені відклади тріасового і юрського періодів.