- •1.Вступ. Предмет вивчення фізичної географії України.
- •2.Процеси заболочення
- •Географічне положення України.
- •2.Карст.
- •1. Сучасні кордони україни
- •2.Розвиток ландшафтів в антропогені.
- •1.Етнічні межі України.
- •2.Зміна ландшафтів України за історичний період.
- •2.Класифікація ландшафтів.
- •1.Відомості про Україну античних авторів.
- •1.Відомості про Україну авторів середньовіччя.
- •2.Обгрунтування схеми фізико-географічного районування України.
- •Участь українських вчених у географічних дослідженнях різних регіонів Землі.
- •1.Створення університетів і розвиток територіальних географічних досліджень.
- •2 Фізико-географічні країни.
- •Географічні дослідження (друга пол. 19 ст. – перша пол. 20 ст.).
- •2. Фізико-географічні зони
- •Основні етапи геологічної історії.
- •2.Фізико-географічні провінції.
- •1.Геолого-тектонічна будова.
- •2 . Тваринний світ.
- •1.Рельєф.
- •2.Фауна Полісся.
- •1.Основні форми рельєфу.
- •2.Фауна Лісостепу.
- •1.Землетруси.
- •2.Фауна степу.
- •Грязеві вулкани.
- •2.Тваринний світ водойм.
- •1.Печери.
- •2..Фауна Криму і Карпат.
- •1.Палеогеографічні етапи формування території України.
- •2.Фауна Азово-Чорноморського узбережжя.
- •1.Тектонічні структури.
- •2.Фауна Чорного і Азовського морів.
- •1.Низовини і височини. Низовини
- •Височини
- •2.Букові ліси (бучини).
- •Паливні корисні копалини.
- •2.Ялинові і ялицеві ліси.
- •Нерудні (неметалеві) корисні копалини.
- •2.Дерново-підзолисті і сірі-лісові грунти.
- •1.Рудні корисні копалини.
- •2.Чорноземи і каштанові грунти.
- •2. Висотна поясність Українських Карпат
- •Кліматоутворюючі фактори.
- •2. Висотна поясність Гірського Криму.
- •1. Кліматичні елементи.
- •2.Солонці, солоді, солончаки.
- •Пори року.
- •Коливання та зміни клімату.
- •1.Внутрішні води.
- •2. Сонячна радіація і радіаційний баланс
- •Річки басейну Вісли.
- •Хуртовини, пилові та чорні бурі.
- •Річки басейну Дунаю.
- •Агрокліматичне районування України.
- •Річки басейну Дністра.
- •2.Циклони і антициклони. Вісь Воєйкова
- •Річки басейну Пд. Бугу.
- •Річки басейну Дніпра.
- •Річки Українських Карпат і Гірського Криму.
- •Річки басейну північного узбережжя Азовського моря.
- •Чернігівське Полісся.
- •Річки басейну Сіверського Дінця.
- •1. Реліктові ліси
2.Циклони і антициклони. Вісь Воєйкова
Вісь Воєйкова — середнє положення гребеня високого тиску (переважно взимку), на північ від якого переважає західний напрямок вітрів і циклональний тип погоди, а на південь — антициклональний тип погоди та східний напрямок вітрів.Лінія вісі Воєйкова проходить в Україні уздовж лінії Луганськ – Дніпропетровськ – Балта. Вона є частиною так званої осі Воєйкова, що тягнеться майже через усю Євразію від озера Байкал, де знаходиться центр Сибірського антициклону, до Карпатських гір, прямує через південь Франції до Піренейського півострова і далі до Азорських островів (центр Азорського антициклону).На північ від цієї смуги переважають західні відносно теплі і вологі вітри, на південь – східні і південно-східні холодні й сухі вітри. У теплий період ця вісь послаблюється, оскільки внаслідок прогрівання суходолу майже вся територія України потрапляє в зону зниженого тиску, а тому дмуть західні вітри. І лише на півдні продовжують панувати східні вітри. Залежно від району зародження циклони називаються середземноморськими, балканськими, генуезькими, амудар'їнськими тощо. Циклони, які зароджуються на півдні і переміщуються потім на північ, називають південними, а циклони північних морів, що швидко переміщуються на південь, «пірнаючими». В Східній Європі,так і Україні найсильніші дощі й снігопади, як правило, зумовлені південними циклонами. У зимовий час над Україною,особливо східними районами часто встановлюється антициклональний характер погоди. Це результат впливу азіатського антициклону з центром над Монголією. Гребінь його спрямований на північний схід і в ньому, у свою чергу, часто формуються антициклони. Зимою в умовах безхмарного неба в антициклоні над Якутією і Магаданською областю Росії відбувається значне охолодження приземного шару повітря і спостерігаються найнижчі температури в північній півкулі. Цей район ще називається Сибірський максимум.
Білет 33
Річки басейну Пд. Бугу.
Південний Буг є найбільшою річкою, басейн якої повністю розташований в межах України. Площа басейну річки - 63700 км2, довжина 806 км, середній похил – 0,40%.Південний Буг бере початок на Волино-Подільській височині поблизу с. Холодець Хмельницької області і впадає в Дніпро-Бузький лиман Чорного моря.Особливістю Південного Бугу є те, що ця річка фактично має лише одну велику притоку – р. Синюху, яка утворюється внаслідок злиття річок Тікич та Велика Вись.Площа басейну Синюхи становить 16700 км2 (26% від усієї площі водозбору Південного Бугу). В Південний Буг Синюха впадає в межах м. Первомайськ.Серед інших приток можна виділити річку Інгул (площа басейну – 9890 км2), яка насамперед відзначається своєю довжиною – 354 км. Фактично річка впадає в Бузький лиман в межах м. Миколаєва. Всього на території басейну Південного Бугу протікає 6594 річки, в т.ч. великих – 1, середніх – 11, малих – 6582 (з них 367- довжиною більше 10 км). Загальнадовжина річок в басейні становить 22,4 тис. км, густота річкової сітки - 0,35 км/км2.
2. Волинське Полісся
Розташоване в західній частині зони мішаних лісів у межиріччі Західного Бугу і Случі. Займає більшу частину Волинської і південно-східну частину Рівненської областей. Воно є найбільш зволоженим, залісеним і заболоченим з фізико-географічних областей. Під лісами знаходиться понад 45% площі Волинського Полісся, під заплавами лучно-болотного ландшафту – 10%. У зв'язку з поширенням там тріщинуватих крейдяних порід розвиваються карстові процеси. Природні умови Волинського Полісся сприятливі для сільсько- і лісогосподарського використання. Значні площі меліоровано. Тут створено Шацький природний національний парк, заказники Почаївський, озеро Нечимне, Переброди та ін.
Білет 34