- •1.Вступ. Предмет вивчення фізичної географії України.
- •2.Процеси заболочення
- •Географічне положення України.
- •2.Карст.
- •1. Сучасні кордони україни
- •2.Розвиток ландшафтів в антропогені.
- •1.Етнічні межі України.
- •2.Зміна ландшафтів України за історичний період.
- •2.Класифікація ландшафтів.
- •1.Відомості про Україну античних авторів.
- •1.Відомості про Україну авторів середньовіччя.
- •2.Обгрунтування схеми фізико-географічного районування України.
- •Участь українських вчених у географічних дослідженнях різних регіонів Землі.
- •1.Створення університетів і розвиток територіальних географічних досліджень.
- •2 Фізико-географічні країни.
- •Географічні дослідження (друга пол. 19 ст. – перша пол. 20 ст.).
- •2. Фізико-географічні зони
- •Основні етапи геологічної історії.
- •2.Фізико-географічні провінції.
- •1.Геолого-тектонічна будова.
- •2 . Тваринний світ.
- •1.Рельєф.
- •2.Фауна Полісся.
- •1.Основні форми рельєфу.
- •2.Фауна Лісостепу.
- •1.Землетруси.
- •2.Фауна степу.
- •Грязеві вулкани.
- •2.Тваринний світ водойм.
- •1.Печери.
- •2..Фауна Криму і Карпат.
- •1.Палеогеографічні етапи формування території України.
- •2.Фауна Азово-Чорноморського узбережжя.
- •1.Тектонічні структури.
- •2.Фауна Чорного і Азовського морів.
- •1.Низовини і височини. Низовини
- •Височини
- •2.Букові ліси (бучини).
- •Паливні корисні копалини.
- •2.Ялинові і ялицеві ліси.
- •Нерудні (неметалеві) корисні копалини.
- •2.Дерново-підзолисті і сірі-лісові грунти.
- •1.Рудні корисні копалини.
- •2.Чорноземи і каштанові грунти.
- •2. Висотна поясність Українських Карпат
- •Кліматоутворюючі фактори.
- •2. Висотна поясність Гірського Криму.
- •1. Кліматичні елементи.
- •2.Солонці, солоді, солончаки.
- •Пори року.
- •Коливання та зміни клімату.
- •1.Внутрішні води.
- •2. Сонячна радіація і радіаційний баланс
- •Річки басейну Вісли.
- •Хуртовини, пилові та чорні бурі.
- •Річки басейну Дунаю.
- •Агрокліматичне районування України.
- •Річки басейну Дністра.
- •2.Циклони і антициклони. Вісь Воєйкова
- •Річки басейну Пд. Бугу.
- •Річки басейну Дніпра.
- •Річки Українських Карпат і Гірського Криму.
- •Річки басейну північного узбережжя Азовського моря.
- •Чернігівське Полісся.
- •Річки басейну Сіверського Дінця.
- •1. Реліктові ліси
2.Солонці, солоді, солончаки.
Солончаки, солонці, солоді. На території України ці ґрунти займають невеликі площі. Серед солончаків переважають содові та хлоридно-сульфатні різновидності. Содові солончаки поширені серед лучно-чорноземних та лучних ґрунтів на низьких терасах Дніпра та його приток. Вони характеризуються великим вмістом увібраного натрію і лужною реакцією ґрунтового розчину. Содово-сульфатні й сульфатні солончаки поширені, починаючи з півдня лісостепової зони, у степу, на морських узбережжях.
Солонці мають поширення серед чорноземних і каштанових ґрунтів, де вони залягають окремими плямами. Серед них виділяють солонці степові, лучно-степові, лучні. У лісостеповій зоні розвинулися солонці-солончаки. Вони мають лужну реакцію ґрунтового розчину, у вбирному комплексі багато натрію. Вміст гумусу в них малий: 1—2%. Степові солонці відрізняються від них малою кількістю увібраного натрію у верхніх горизонтах, у вбирному комплексі переважають кальцій і магній. З глибини 50—60 см залягає гіпс і легкорозчинні солі. Реакція ґрунтового розчину нейтральна. Фізичні властивості солонців несприятливі для росту рослин, ці ґрунти неродючі. Для поліпшення солонців застосовують дренаж, гіпсування (солонці-солончаки), плантажну оранку з порушенням профілю солонцю, промиванням, внесенням органічних добрив (степові солонці).
Солоді розвинулись у породах Причорноморської низовини, де є умови для періодичного промивання ґрунтів. Вони мають незначний гумусовий горизонт (10—12 см), під яким утворився елювій. Реакція ґрунтового розчину слабокисла. Фізичні властивості ґрунтів погані, вони бідні на азот і фосфор, родючість їх незначна.
Білет 26
Пори року.
Зима - кліматичний сезон з середньодобовою температурою повітря нижче 0°С. Зима триває від 140 днів на північному сході до 60 днів на півдні і південному заході. Зима помірно м'яка на заході; на півдні - м'яка; на сході і північному сході - прохолодна.
Весна сезон з середньодобовою температурою від 0° до +15°С. Продовжуються 100 днів в Карпатах, до 50 днів на сході. Для весни характерна нестійка погода.
Літо сезон з середньою температурою повітря більш +15°С. Продовжується від 140 днів на побережжі морів - до 95-100 днів на півночі і заході України, де воно прохолодніше. На початок року на рівнинній частині України і в Карпатах доводиться максимум річних опадів, друга половина року жарка і суха.
Осінь сезон з середньою температурою повітря від +15° до 0°С. Погода, як і навесні, нестійка. Осінь продовжується від 65 днів на сході до 100 днів в Карпатах і на Південному березі Криму.
2. Канали.
Півні́чно-Кри́мський кана́л — іригаційна споруда на Півдні України (Херсонська область і АР Крим). Канал cпоруджений для перекидання зарегульованого стоку Дніпра в посушливі степові райони Півдня України з метою зрошування сільгоспугідь, водопостачання Сімферополя, Севастополя, Судака, Феодосії та Керченського півострову.
Канал Дніпро — Донбас починається в Дніпродзержинському водосховищі на Дніпрі. Канал дюкером проходить під річкою Оріль, йде по Дніпропетровській області потім входить в Харьківську область, де з'єднується з Орільським водосховищем і з Краснопавлівським водосховищем, які були побудовані для забезпечення безперебійної роботи каналу в разі аварії. Загальна довжина цієї ділянки каналу 194 км., загальний підйом, що забезпечується насосними станціями 63 метри. Далі канал йде самотоком по Харківській області і, частково використовуючи русло річки Берека, досягає Сіверського Донця. Канал розрахований на великий водоток до 120—125 м³/сек, проте фактично використовувався максимум на 30 % своїх можливостей
Канал Дніпро — Кривий Ріг (довжина 42 км.) забезпечує подачу води на висоту 80 м для потреб Кривого Рогу. Загальний забір води з Каховського водосховища для Кривого Рогу складає 616 млн. м³ на рік, у тому числі на питні і технічні потреби — 480 млн. м³ на рік, на зрошування — 93 млн куб. м³.
Кана́л Дніпро́—Інгуле́ць — розпочинається в районі Світловодська. Введений в дію в 1988 році, є основною ланкою в системі каналів Дніпро- Інгулець- Інгул.Головне значення — забезпечення водою сільгоспугідь Кіровоградської і Дніпропетровської областей, Криворізького гірничорудного промислового комплексу, а також обводнення річки Інгулець з метою її оздоровлення. Забезпечує виконання цього завдання дві насосні станції: головного і вторинного підйому. Об'єм подачі води каналом 1003,0 млн.м³/рік
Кахо́вський магістра́льний кана́л — штучний 130-кілометровий канал, споруджений у 1979 році для зрошування сільськогосподарських угідь та водопостачання сільських населених пунктів Херсонської і Запорізької областей. Свій початок бере з Каховського водосховища. Вода у канал подається насосною станцією продуктивністю 530 м³/с на висоту 24,3 м.На каналі побудовано чотири шлюза-регулятора, 12 випусків води в міжгосподарські канали, один залізничний міст, 12 автодорожних мостів і один пішохідний.
Білет 27