Тема 3. Психологія підприємництва Соціальні передумови підприємництва

Відповідно до законодавства підприємництво визначається як ініціативна самостійна діяльність громадян, здійснювана від свого імені, на свій ризик, під свою майнову відповідальність і спрямована на отримання прибутку або особистого доходу.

Найбільш цілісна концепція підприємництва належить австрійському економістові Й. Шумпетеру, який описав діяльність підприємця з позицій «пропозиції», Діяльність підприємця полягає у:

• виготовленні нових споживачам благ (товарів чи послуг);

• відкриття нових способів виробництва і комерційне використання вже існуючих благ;

• освоєння нових ринків збуту і нових джерел сировини;

• зміна структури галузі, наприклад, створення своєї або підривання чужої галузевої монополії.

Представник нової австрійської школи економіки І. Кірцнер описав діяльність підприємця з позицій «попиту»: підприємець має підвищену чутливість до можливостей отримання прибутку, заздалегідь виявляє наявність незадоволених суспільних потреб, що дозволяє йому запрацювати на спекулятивних угодах.

Обидва підходи доповнюють один одного, вказуючи на роль підприємця в суспільстві і специфіку його діяльності.

До умов, що сприяють розвитку підприємництва, відносяться як об'єктивні можливості в суспільстві для підприємницької діяльності, так і суб'єктивні передумови в психології людей.

Ті і інші утворюють три основні категорії умов та проблем підприємницької діяльності:

Умови розвитку підприємництва	Психологічні проблеми підприємництва
Політика держави відносно приватного бізнесу.	Політико-психологічні проблеми взаємин підприємництва з державою.
Культура, або система цінностей суспільства, яка психологічно заохочує і підтримує дух індивідуальною ініціативи.	Проблеми образу підприємця в масовій свідомості.
Схильності і здібності людей до підприємництва.	Проблеми вивчення психологічного портрета підприємця.

Підприємець і держава. Питання про стосунки держави і підприємництва можна розглядати з позицій системного підходу. Діючи в умовах невизначеності, відсутності гарантій, створюючи нові, часто ризиковані комбінації, що дозволяють задовольнити громадські потреби, підприємець бере на себе функцію ризику і прогресу в економіці.

Функція контролю з метою збереження надійності і стабільності економіки, покладається на державу. Порушення оптимального співвідношення і функціонування компонентів єдиної системи призводить до економічних криз. Від держави очікується така форма регулювання, яка, з одного боку, давала б достатні можливості для прояву економічної ініціативи і творчості, з іншої - встановлювала б в інтересах суспільства і споживача бар'єри проти свавілля.

Етика і ідеологія підприємництва. Підприємництво - складна і багатогранна сфера діяльності, результатом якої є створення, розподіл та отримання ресурсів. Існують різні думки з приводу соціальної спрямованості підприємницької ідеології.

У самій природі підприємництва закладено протиріччя: з одного боку, прагнення до максимального прибутку і егоїстичний захист своїх приватних інтересів, з іншої - соціальна роль, тобто необхідність зважати на інтереси і цінності суспільства, переживати почуття відповідальності перед ним.

Концепція соціальної відповідальності бізнесу (виникла в США в 1970-80х рр.) стосувалась дотримання законів, реагування на споживацькі запити, формування смаків та споживачів, клієнтів.