Об'єктивне середовище -► Псих. Процеси -► Економіч. Поведінка

(установки, світогляд, цілі, очікування)

Джордж Катона став одним із початківців психологічної економіки як напрямку економічної теорії. Він став розробником теорії багатьох мотивів в поведінці людини, котра стала альтернативою до існуючої на той час в економічній науці «теорії одного мотиву» - раціональної «економічної людини». Це дозволило Дж.Катоні більш адекватно пояснювати явище зміни мотивації людини.

Дж.Катона народився в 1901 р. в Будапешті, навчався на юридичному факультеті університету. Емігрувавши у 1920-х роках до Німеччини, він став вивчати психологію під керівництвом Мюллера в університеті Геттінгена. Його докторська дисертація була присвячена психології сприйняття.

Під час своєї роботи в Університеті Франкфурту він написав монографію з проблем психології порівняння, що згодом удостоїлася нагороди. Працюючи у Франкфуртському банку Дж.Катона у наукових публікаціях описав масові явища, що супроводжують інфляцію.

Проживаючи у Берліні, Дж.Катона вивчав гештальтпсихологію і працював кореспондентом газети Der Deutsche Volkwirt. На початку 1930-х років, після закриття А.Гітлером газети, Дж.Катона емігрував до США (Нью-Йорк).

У повоєнний час Дж.Катона глибоко цікався економічними наслідками війни і написав книгу «Війна без Інфляції: Психологічний підхід до проблем економіки війни» («War without Inflation: Psychological Approach to Problems а War Economy», 1942 р.).

В університеті штату Мічіган Дж.Катона організував Центр оглядових досліджень, в якому здійснив низку довгострокових програм з вимірювання масових змін в довірі споживачів.

Помер Дж.Катона в Західній Німеччині 18 липня 1981 р.

В економічну науку Дж.Катона увів суто психологічні поняття, такі як: довіра, очікування, цілі поведінки великої кількості індивідуумів та їх вплив на економіку країни.

Грунтуючись на гештальтпсихології він відзначав, що поведінка громадян змінюється з тієї причини, як саме люди інтерпретують навколишній світ, які в них очікування щодо майбутнього.

На відміну від економістів-біхевіористів, що задають головний тон в економічній теорії, Дж. Катона вважав, що люди не є автоматичними у своїх реакціях на зовнішні стимули (економічні, владні). Вони мають здатність навчатися і коректувати свої цілі. Дж. Катона звертав увагу, що на поведінку людей впливають установки (attitudes) – довіра, оптимізм, самооцінка і т.п.

Неекономічні мотиви особливо стають помітними, коли зростає рівень доходів громадяни, коли вони користуються кредитом, інвестують в будівництво житла, купівлю автомобіля та інших речей.

Дж.Катона, аналізуючи людей бізнесу, виявив, що їх рішення не завжди спричинені меркантильними мотивами. Чим більш успішний бізнесмен, тим більше він переслідує нематеріальні прибутки.

На пострадянському просторі економічна психологія почала розвиватися у 1980-1990 рр., коли економічних реформ втратили ефективність. Невдачі економічного реформування продемонстрували обмеженість лише економічних підходів, породили низку соціальних проблем (безробіття, бідність, злочинність, апатія), для вирішення яких більшу увагу привертають психологічні знання і методи.

Об'єктивною передумовою становлення економічної психології, зокрема в Україні, в самостійну науку були радикальні перетворення, зміна економічних стосунків, передусім у сфері власності на засоби виробництва, появу нових суб'єктів економічної активності.

Організаційне оформлення економічної психології в науку сталося на початку 80-х років ХХ століття, коли провідні дослідники (в першу чергу західноєвропейські), що займаються проблемами економічної психології, об'єдналися в Міжнародну асоціацію дослідників економічної психології. Основним завданням цієї організації є надання допомоги дослідникам шляхом організації навчальних семінарів, конференцій, друкованого видання «Журнал економічної психології».