Сутність грошей

Гроші потрібні людям оскільки в них як «товарі-посереднику» у прихованому вигляді містяться усі інші товари. Якщо є гроші, то їх можна обміняти на будь-яку бажану річ. Гроші виступають як найзагальніше втілення вартості, вони є суспільно цінним продуктом.

Будь-які товари можуть виявити свою вартість лише за обміном на гроші. Гроші засвідчують, що праця приватних товаровиробників має суспільний характер, тобто має попит.

Держава юридичним актом закріплює грошову одиницю. Масштабом ви­мірювання золота як грошей є його вага. Вагову кількість золота, що прийнята у даній країні за грошову одиницю, називають масштабом цін.

Наприклад, масштабом цін у США є долар, який у 1967 році містив 0,888 671 грамів чистого золота.

Початково грошові одиниці та їх назви були пов'язані з певною вагою благородних металів. Наприклад, фунт стерлінгів означав фунт срібла. Однак із часом масштаб цін усе більше відривається від справжньої ваги благородного металу у грошовій одиниці завдяки девальвації (офіційне зниження курсу) або ревальвації (збільшення курсу грошової одиниці щодо валют інших країн).

Вважалось, що емісія (випуск в обіг) монет, номінальна вартість яких більша за їхній металевий вміст, є ошуканством населення. Тому спочатку реальний ваговий вміст монет відповідав їхній номінальній вартості. Але у процесі обігу монети поступово зношувалися, а вміст золота та срібла в них зменшувався. Внаслідок цього в обігу функціонували неповноцінні гроші (монети). Номінальна вартість монет починає віддалятися від їхньої реальної (вагової) вартості.

Демонетизація срібла завершилась наприкінці XIX ст., коли в ролі грошового товару монопольно затвердилось золото. З 1930-х років відбувається процес демонетизації золота. Одночасно з процесом демонетизації срібла і золота відбувався процес заміни їх на паперові гроші.

Повний відхід від конвертованосгі (обміну) паперових грошей у золото відбувся в більшості країн Заходу з початком світової економічної кризи 1929-1933 рр., залишившись у сфері міжнародних розрахунків.

Із середини 1970-х років практика конвертованості паперових грошей у золото зовсім припинилась і на рівні міжнародних валютних відносин.

Паперові гроші — це знаки вартості, які заміщують в обігу повноцінні гроші. Поява паперових грошей, розмінних на золото й срібло, які запроваджувалися в обіг державою і спиралися на її авторитет. Паперові гроші спрощували грошовий обіг, надавали йому більшої гнучкості.

Сучасні готівкові гроші (банкноти або чекові депозити) мають відносну вартість, бо не завжди підкріплені відповідним золотим еквівалентом, однак є законним платіжним засобом (декларованим державою), а їх вартість формується під впливом ринкових сил.

Сучасні монетаристи виходять із того, що відносна вартість грошей пов'язана з характеристикою їх економічної корисності, що визначається корисністю інших товарів та економічних послуг, які можна отримати за ці гроші. Корисність грошей (передовсім золота та інших дорогоцінних металів) спричинена:

• їх можна обміняти на інші товари;

• є найзручнішою формою накопичення багатства;

• його зберігання потребує найменше затрат;

• зберігають вартість не лише зараз, а й у майбутньому.