- •1 Періодичні технологічні процеси в харчовій промисловості як об’єкти автоматизації…………………………………………. . 8
- •Математичний опис періодичних
- •3 Керування апаратами періодичної дії…….38
- •4 Керування комплексом апаратів
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами
- •6 Автоматизація технологічних процесів
- •7 Періодичні технологічні процеси…….……108
- •8 Автоматизація видобутку нафти……..…….113
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем………………………………………………...……130
- •Література………………………………………..…...150 додатки…………………………………………..…….151
- •1.1 Характеристика періодичних технологічних процесів як об’єктів керування
- •1.2 Особливості побудови систем керування періодичними технологічними процесами
- •1.3 Вибір критерію керування і формулювання мети керування
- •2 Математичний опис періодичних процесів харчових виробництв
- •2.1 Основи побудови математичних моделей періодичних процесів
- •2.2 Математичний опис процесу готування розчину живильних солей у мішалках періодичної дії
- •3 Керування апаратами періодичної дії
- •3.1 Структура і класифікація систем керування апаратами періодичної дії
- •3.2 Логічне керування
- •3.3 Динамічна оптимізація
- •3.4 Оптимальне керування без зворотного зв'язку з використанням математичної моделі об'єкта
- •3.5 Оптимальне керування з використанням зворотного зв'язку і математичної моделі об'єкту
- •3.6 Програмне регулювання
- •4 Керування комплексом апаратів періодичної дії
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами періодичної дії
- •5.1 Основні принципи
- •5.2 Визначення часових параметрів прогнозуючих фізичних моделей
- •6 Автоматизація технологічних процесів харчової промисловості
- •6.1 Періодичний спосіб культивування
- •6.2 Періодичний спосіб культивування з підживленням
- •6.3 Неперервний спосіб культивування
- •6.4 Системи автоматизації післяферметаційних процесів
- •6.5 Система автоматизації виробництва спирта
- •6.6 Стадія готування замісу
- •6.7 Ділянка разварювання
- •6.8 Відділення оцукрювання
- •6.9 Стадія бродіння
- •6.10 Стадія виділення спирту з культуральної рідини (браги) і його очищення від домішок
- •7 Періодичні технологічні процеси
- •7.1 Імпульсні сар
- •7.2 Зміна регулювального параметра в розімкненому контурі регулювання
- •7.2.1 Замикання контура регулювання імпульсним елементом
- •7.3 Інтегральне регулювання
- •8 Автоматизація видобутку нафти
- •8.1 Характерні риси нафтовидобувних підприємств і основні принципи їхньої автоматизації
- •8.2 Типова технологічна схема автоматизованого нафтовидобувного підприємства
- •Автоматизація нафтових свердловин
- •8.3.1 Автоматизація фонтанної свердловини
- •8.3.2 Автоматизація свердловини з електропогружним насосом
- •8.3.3Автоматизація свердловинами з штанговими глибинними насосами
- •8.3.4 Автоматизація газліфтних свердловин
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем
- •9.1 Керування об'єктами нафтового родовища з використанням комбінованих каналів зв'язку
- •9.2 Функції системи
- •9.3 Побудова системи
- •9.4 Пакетний протокол зв'язку ртм-64
- •9.5 Програмне забезпечення системи
- •9.6 Типові конфігурації мереж
- •9.7 Контролери системи
- •9.8 Приклади спеціалізованих контролерів системи
- •9.9 Контролер груповий замірної установки «Мега-гзу»
- •9.10 Контролер насосного агрегату «Мега-кн»
- •9.11 Контролер кущовий насосної станції «Мега-кнс»
- •Висновок
- •Література
- •Современные технологии автоматизации. М.: 1999, №4.
6.5 Система автоматизації виробництва спирта
Типовим прикладом біотехнологічного процесу може служити виробництво спирту, що складається з трьох основних частин: готування живильного ( середовища сусла) із крохмалистої сировини наприклад зерна; дрожжегенерация і бродіння сусла дріжджами; виділення спирту з культуральної речовини (браги) шляхом брагоректифікації. Сусло готується на головних ділянках виробництва, де зерно піддається очищенню і дробленню, змішується з водою, утворити заміс, що піддається тепловій обробці (разварюванню) і оцукрюванню під дією ферментів чи солоду ферментних препаратів, отриманих шляхом мікробіологічного синтезу.
У схемі автоматизації ділянок підробітку зерна і готування замісу (рис.6.6) зерно зі складу системою транспортерів / і норією // подається в прийомний бункер ///, з якого надходить на очищення в сепаратор IV і далі через проміжний бункер V на порційні ваги VI, що забезпечують контроль загальної кількості зерна, що надійшло у виробництво. Потім потік зерна направляється транспортером VII і норією VIII у бункер-нагромаджувач IX, з якого попадає в измельчающее пристрій X. Розмелене зерно подається в змішувальну камеру змішувача-передрозварника XI, де перемішується з водою в однорідну масу — заміс. Зі змішувальної камери заміс попадає в камеру передрозварника, де нагрівається гострою вторинною парою.
Ділянка підробітку зерна. Основними задачами на цій ділянці є дистанційне керування, блокування і сигналізація роботи системи машин і механізмів, що забезпечує транспортування зерна зі складу на переробку по визначеному маршруті. Для цього служить автоматична система керування, сигналізації і блокування, в електричну схему якої надходять сигнали про вимір частоти обертання електродвигунів норий і транспортерів від реле швидкості (1-1—4-4) і рівня зерна в бункерах від мембранних датчиків рівня (5-1—7-1).
Автоматичний облік кількості зерна, що надійшло зі складу в переробку, забезпечують контактний датчик 8-1, що при кожному схилі порційних ваг формує електричний імпульс, і. лічильник электроімпульсов 8-2, установлений на щиті. Продуктивність (навантаження) головних ділянок встановлюється АСР витрати зерна, до складу якої входять витратомір зерна 9-1, вторинний прилад, що реєструє, із пневмоперетворювачем 9-2, вторинний пневматичний прилад 9-3 з Пі-регулятором 9-4 і виконавчий пристрій 9-5, у якості якого використовується регулююча заслінка (шибер) із пневматичним мембранним виконавчим механізмом.
Рисунок 6.6-Схема автоматизації ділянок підробітку зерна і готування замісу
6.6 Стадія готування замісу
Основною задачею керування на цій стадії є одержання визначеної концентрації в замісі крохмалю, що забезпечує АСР співвідношення витрат зерна і води, що надходять у змішувач-передрозварник. Витрата води виміряється ротаметром 10-1 із пневмовиходом, сигнал з якого надходить на вторинний прилад 10-2 і далі на регулятор співвідношення 10-3 у якості регульованої пзмінної. Пневмосигнал, пропорційний витраті зерна, із пневмоперетворювача вторинного приладу 9-2 надходить на регулятор співвідношення як завдання. Командний сигнал з виходу регулятора співвідношення подається на привід регулюючого клапана 10-4 подачі води.
Схемою автоматизації передбачене регулювання температури в змішувальній камері і камері передрозварника, а також рівня маси в камері передрозварника. Обидві АСР температури складаються з датчик-манометричних термометрів із пневмовиходом 11-1 і 12-1, вторинних приладів 11-2 і 12-2 з Пі-регуляторами 11-3 і 12-3 і регулюючиих клапанів 11-4 на лінії подачі холодної води в змішувач і 12-4 на лінії подачі пари в передрозварник. Для виміру рівня розвареної маси служить датчик 13-1 у комплекті з вторинним приладом 13-2.
