- •1 Періодичні технологічні процеси в харчовій промисловості як об’єкти автоматизації…………………………………………. . 8
- •Математичний опис періодичних
- •3 Керування апаратами періодичної дії…….38
- •4 Керування комплексом апаратів
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами
- •6 Автоматизація технологічних процесів
- •7 Періодичні технологічні процеси…….……108
- •8 Автоматизація видобутку нафти……..…….113
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем………………………………………………...……130
- •Література………………………………………..…...150 додатки…………………………………………..…….151
- •1.1 Характеристика періодичних технологічних процесів як об’єктів керування
- •1.2 Особливості побудови систем керування періодичними технологічними процесами
- •1.3 Вибір критерію керування і формулювання мети керування
- •2 Математичний опис періодичних процесів харчових виробництв
- •2.1 Основи побудови математичних моделей періодичних процесів
- •2.2 Математичний опис процесу готування розчину живильних солей у мішалках періодичної дії
- •3 Керування апаратами періодичної дії
- •3.1 Структура і класифікація систем керування апаратами періодичної дії
- •3.2 Логічне керування
- •3.3 Динамічна оптимізація
- •3.4 Оптимальне керування без зворотного зв'язку з використанням математичної моделі об'єкта
- •3.5 Оптимальне керування з використанням зворотного зв'язку і математичної моделі об'єкту
- •3.6 Програмне регулювання
- •4 Керування комплексом апаратів періодичної дії
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами періодичної дії
- •5.1 Основні принципи
- •5.2 Визначення часових параметрів прогнозуючих фізичних моделей
- •6 Автоматизація технологічних процесів харчової промисловості
- •6.1 Періодичний спосіб культивування
- •6.2 Періодичний спосіб культивування з підживленням
- •6.3 Неперервний спосіб культивування
- •6.4 Системи автоматизації післяферметаційних процесів
- •6.5 Система автоматизації виробництва спирта
- •6.6 Стадія готування замісу
- •6.7 Ділянка разварювання
- •6.8 Відділення оцукрювання
- •6.9 Стадія бродіння
- •6.10 Стадія виділення спирту з культуральної рідини (браги) і його очищення від домішок
- •7 Періодичні технологічні процеси
- •7.1 Імпульсні сар
- •7.2 Зміна регулювального параметра в розімкненому контурі регулювання
- •7.2.1 Замикання контура регулювання імпульсним елементом
- •7.3 Інтегральне регулювання
- •8 Автоматизація видобутку нафти
- •8.1 Характерні риси нафтовидобувних підприємств і основні принципи їхньої автоматизації
- •8.2 Типова технологічна схема автоматизованого нафтовидобувного підприємства
- •Автоматизація нафтових свердловин
- •8.3.1 Автоматизація фонтанної свердловини
- •8.3.2 Автоматизація свердловини з електропогружним насосом
- •8.3.3Автоматизація свердловинами з штанговими глибинними насосами
- •8.3.4 Автоматизація газліфтних свердловин
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем
- •9.1 Керування об'єктами нафтового родовища з використанням комбінованих каналів зв'язку
- •9.2 Функції системи
- •9.3 Побудова системи
- •9.4 Пакетний протокол зв'язку ртм-64
- •9.5 Програмне забезпечення системи
- •9.6 Типові конфігурації мереж
- •9.7 Контролери системи
- •9.8 Приклади спеціалізованих контролерів системи
- •9.9 Контролер груповий замірної установки «Мега-гзу»
- •9.10 Контролер насосного агрегату «Мега-кн»
- •9.11 Контролер кущовий насосної станції «Мега-кнс»
- •Висновок
- •Література
- •Современные технологии автоматизации. М.: 1999, №4.
Автоматизація нафтових свердловин
На нафтових промислах у залежності від пластового тиску і прийнятої технологічної схеми збору нафти і побіжного газу видобуток нафти із свердловин ведеться фонтанним, газліфтним способом чи глибинними насосами, штанговими чи електрозануреним. При всіх способах видобутку устаткування, установлене на свердловині, працює без постійної участі оперативного обслуговуючого персоналу. Задачею автоматизації є автоматичний захист від аварійних режимів і забезпечення засобами контролю технологічного режиму і стану устаткування. Незалежно від способів видобутку всі свердловини оснащуються засобами місцевого контролю тиску на буфері чи викідній лінії і при необхідності в затрубному просторі. Для виміру тиску застосовуються манометри ВЭ-16РБ.
1, 2 – показуючи манометри; 3 – відсікаючий клапан
Рисунок 8.2 – Схема оснащення фонтанної свердловини засобами автоматики
Рисунок 8.3 – Відсікач типу РОМ–1
8.3.1 Автоматизація фонтанної свердловини
Схема оснащення устя фонтанної свердловини засобами автоматики зображена на рис 8.2. Схемою передбачений контроль тиску манометрами 1 і 2 і автоматичне перекриття викидної лінії розвантаженим маніфольдним відсікачем 3 типи РМВ-1. Відсікач призначений для автоматичного перекриття трубопроводу при підвищенні тиску в ньому на 4.5*105 Па, що може відбутися при утворенні парафінової пробки, і при зниженні тиску до 1.5*105 Па у випадку пориву трубопроводу. Пристрій відсікача РМВ-1 зображений на рис. 8.3. Клапан зібраний у корпусі 7, що кріпиться між фланцями трубопроводу. Керуюча частина зібрана в корпусі 13 на підставі 10. Порожнини Б и Д під кришками 17 і 16 через зворотний клапан 18 заповнюються стисненим повітрям, що має тиск, рівний тиску робочогого середовища в трубопроводі. При температурі навколишнього повітря вище нуля зазначені порожнини можна заповнити побіжним газом з колектора. Після монтажу клапан відкривають обертанням маховика 19. Коли установиться нормальний режим роботи трубопроводу, штурвал повернеться у вихідне положення. Відсікач РМВ-1 приводиться в робоче положення, якщо відкрити за ним засувку. У цьому випадку тиск робочого середовища передається через отвір Ж в камеру кривошипа 8 і потім в порожнину Е під поршень 12, що піднімається до упору і через шток 11, кривошип 8, валик 9 і важіль 2 відкриває клапан 3, притиснутий до сідла 1. По внутрішньому отворі в штоку тиск передається також у порожнину К. Натиск важеля 2 на клапан регулюється гвинтом 4. При зниженні тиску в трубопроводі нижче робочого тиск стиснутого повітря чи газу під кришкою 16 перевищить тиск у трубопроводі і під його впливом поршень 12 буде переміщатися вниз разом із пружиною 14, а шток 11 через кривошип, валик і важіль закриє клапан, відключивши свердловину від трубопроводу. При відновленні тиску в трубопроводі робочий клапан автоматично відкриється. У випадку підвищення тиску в трубопроводі вище робочого середовища, діючи на шток, приведе до стиску пружини 14 і опускання штока. При цьому клапан закриється. При відновленні робочого тиску пружина 14 розтиснеться і клапан відкриється. Тиск пружини 14 можна регулювати гайкою 15. Для полегшення відкриття клапана передбачений додатковий поршень 5 з ущільненим кільцем 6, що рухається проти потоку нафти. Упираючись торцем у клапан 3, поршень зменшує зусилля закриття клапана на величину, пропорційну різниці площ клапана і поршня. Для керування клапаном не потрібно додаткової енергії, тому він може бути встановлений на ділянках трубопроводів, де немає джерел енергії.
Рисунок 8.4–Схема автоматизації нафтової свердловини з електропогружним насосом
