- •1 Періодичні технологічні процеси в харчовій промисловості як об’єкти автоматизації…………………………………………. . 8
- •Математичний опис періодичних
- •3 Керування апаратами періодичної дії…….38
- •4 Керування комплексом апаратів
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами
- •6 Автоматизація технологічних процесів
- •7 Періодичні технологічні процеси…….……108
- •8 Автоматизація видобутку нафти……..…….113
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем………………………………………………...……130
- •Література………………………………………..…...150 додатки…………………………………………..…….151
- •1.1 Характеристика періодичних технологічних процесів як об’єктів керування
- •1.2 Особливості побудови систем керування періодичними технологічними процесами
- •1.3 Вибір критерію керування і формулювання мети керування
- •2 Математичний опис періодичних процесів харчових виробництв
- •2.1 Основи побудови математичних моделей періодичних процесів
- •2.2 Математичний опис процесу готування розчину живильних солей у мішалках періодичної дії
- •3 Керування апаратами періодичної дії
- •3.1 Структура і класифікація систем керування апаратами періодичної дії
- •3.2 Логічне керування
- •3.3 Динамічна оптимізація
- •3.4 Оптимальне керування без зворотного зв'язку з використанням математичної моделі об'єкта
- •3.5 Оптимальне керування з використанням зворотного зв'язку і математичної моделі об'єкту
- •3.6 Програмне регулювання
- •4 Керування комплексом апаратів періодичної дії
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами періодичної дії
- •5.1 Основні принципи
- •5.2 Визначення часових параметрів прогнозуючих фізичних моделей
- •6 Автоматизація технологічних процесів харчової промисловості
- •6.1 Періодичний спосіб культивування
- •6.2 Періодичний спосіб культивування з підживленням
- •6.3 Неперервний спосіб культивування
- •6.4 Системи автоматизації післяферметаційних процесів
- •6.5 Система автоматизації виробництва спирта
- •6.6 Стадія готування замісу
- •6.7 Ділянка разварювання
- •6.8 Відділення оцукрювання
- •6.9 Стадія бродіння
- •6.10 Стадія виділення спирту з культуральної рідини (браги) і його очищення від домішок
- •7 Періодичні технологічні процеси
- •7.1 Імпульсні сар
- •7.2 Зміна регулювального параметра в розімкненому контурі регулювання
- •7.2.1 Замикання контура регулювання імпульсним елементом
- •7.3 Інтегральне регулювання
- •8 Автоматизація видобутку нафти
- •8.1 Характерні риси нафтовидобувних підприємств і основні принципи їхньої автоматизації
- •8.2 Типова технологічна схема автоматизованого нафтовидобувного підприємства
- •Автоматизація нафтових свердловин
- •8.3.1 Автоматизація фонтанної свердловини
- •8.3.2 Автоматизація свердловини з електропогружним насосом
- •8.3.3Автоматизація свердловинами з штанговими глибинними насосами
- •8.3.4 Автоматизація газліфтних свердловин
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем
- •9.1 Керування об'єктами нафтового родовища з використанням комбінованих каналів зв'язку
- •9.2 Функції системи
- •9.3 Побудова системи
- •9.4 Пакетний протокол зв'язку ртм-64
- •9.5 Програмне забезпечення системи
- •9.6 Типові конфігурації мереж
- •9.7 Контролери системи
- •9.8 Приклади спеціалізованих контролерів системи
- •9.9 Контролер груповий замірної установки «Мега-гзу»
- •9.10 Контролер насосного агрегату «Мега-кн»
- •9.11 Контролер кущовий насосної станції «Мега-кнс»
- •Висновок
- •Література
- •Современные технологии автоматизации. М.: 1999, №4.
9.4 Пакетний протокол зв'язку ртм-64
Даний протокол розроблений спеціально для розподіленої системи контролю і керування на основі контролерів «Мега» і увібрав у себе багато чого від таких протоколів, як АХ-25, FRAME RELAY і CAN. Його спеціалізованість обумовлена наступніми факторами:
- дешевиною, тобто протокол повинний працювати без застосування спеціалізованих чи мікросхем модулів підтримки трафіка;
- низькою швидкістю передачі даних,
що викликано специфікою радіозв'язку;
- високою перешкодозахищеністю;
- необхідністю ретрансляції пакетів, як мінімум, через 3 проміжних ретранслятори;
- різнорідністю фізичних каналів зв'язку — радіозв'язок з різними видами модуляції, провідні канали зв'язку з різними типами інтерфейсів фізичного рівня;
- різною швидкістю передачі даних у різних каналах;
- необхідністю передачі контролером екстреного аварійного повідомлення в центральний сервер системи, не чекаючи, поки до нього дійде черга опитування;
-підтримкою міжнародних стандартів, що регламентують роботу засобів телемеханіки з використанням загальнодоступних ресурсів (рaдио).
Даний протокол зв'язку присутня у всіх контролерах «Мега». Після включення контролер приймає всі пакети по всіх можливих каналах зв'язку, підключеним до контролера. Кожен пакет аналізується, і якщо він адресований саме даному контролеру і пройшов по всьому заданому маршруту, то контролер аналізує команду, приймає дані і відправляє відповідь по тім же маршруті, по якому прийшов пакет. Якщо ж контролер знаходить свій ідентифікатор у ретрансляторах даного пакета, то він передає пакет далі, причому пакет може бути переданий по іншому каналі зв'язку. Така гнучкість в адресації і маршрутизації пакетів дозволяє будувати різнорідні мережі передачі даних, а саме такі мережі і необхідні для системи керування об'єктами нафтовидобутку (рис.9.5).
9.5 Програмне забезпечення системи
Програмне забезпечення призначене для роботи в середовищі операційної системи Windows NT і складається з окремих програм, що складають три рівні обробки даних (рис.9.5).
На нижньому рівні менеджер опитування мережі контролерів «РОТОР» відповідає за опитування і настроювання контролерів.
Середній рівень, що представляє із себе сервер даних, формує потік
Рисунок 9.5-Перегляд маршрутів передачі даних між об'єктами системи
інформації в стандартному виді з використанням інтерфейсів
COM/DCOM, OPC, що дозволяє «бачити» усі дані системи з найбільш розповсюджених систем автоматизації виробництва. На верхньому рівні в загальному випадку може бути будь-яке програмне забезпечення візуалізації і диспетчерського керування, наприклад, GENESIS32 (Iconics) чи FIX Dynamics (Intellution).У центральному сервері формуються дві бази даних:
– база даних про контролери, з яким працюють фахівці цеху автоматизації виробництва, набудовуючи мережу контролерів, маршрути, зв'язок, датчики, уставки й інтервали опитування;
– база даних об'єктів, у якій дані систематизовані по технологічних об'єктах; з цією базою працюють уже чи геологи технологи.Для кожної з баз є програма визуалізатор, що забезпечує користувачам зручний і зрозумілий інтерфейс для роботи з даними.У мережі можуть одночасно працювати і здійснювати опитування кілька серверів. Кожен контролер може передати екстрене аварійне повідомлення в центральний сервер. Опитування контроллерів. Дані організовані в такому вигляді, тобто у вигляді ,доступному різним прикладним програмам.Сервер даних реального часу Сервер архівних даних.
Дані організовані у вигляді таблиці блоків. Кількість стовпчиків відповідає кількості контролерів.Усі зміни даних зберігаються в архіві.З блоків даних формуються пакети. Пакети ставляться в кілька черг для відправлення в контролери.Ведеться прийом відповідей від контролерів, і прийняті дані передаються в SRT.Інформація від датчиків формується в блоки (регістри) даних, і навпаки, прийняті у визначені блоки дані виводяться на виконавчі пристрої.
ПО візуалізації технологічного процесу
• Графічне представлення об'єктів
• Відображення поточного стану об'єктів
• Керування процесами
• Перегляд історичних даних
Сервери даних
• Різні інтерфейси доступу до даних.
Таблиця сигналів реального часу «SRT»
• Табличне представлення сигналів реального часу
• Запис в архів змін даних у блоках
Менеджер мережі контролерів «РОТОР»
• Опитування контролерів
• Контроль маршрутів
• Статистика зв'язку
• Настроювання контролерів
ПО контролера
• Опитування датчиків
• Видача керуючих впливів
• Архів вимірів
• Спеціалізовані функції
Прикладна база даних
• аналіз
• прогноз
• звіти
Зовнішня SCADA. Система чи HMI.інтерфейс
DDE OLE OPC DDE OLE OPC
Рисунок 9.6-Структура програмного забезпечення системи «Мега»
леров здійснюється за допомогою декількох асинхронних черг, кожна черга зі своєю періодичністю. Це дозволяє оптимізувати обсяг переданої інформації, тому що,наприклад, дані про добові витрати з контролера блоку гребінок немає необхідності опитувати щохвилини. Крім фонового опитування, оператор може в будь-який момент послати в будь-який контролер екстрену чи команду просто переконфигурувати контролер, змінити уставку і т.д. Таким чином, робота з обслуговування системи може виконуватися без зупинки опитування контролерів.
