- •1 Періодичні технологічні процеси в харчовій промисловості як об’єкти автоматизації…………………………………………. . 8
- •Математичний опис періодичних
- •3 Керування апаратами періодичної дії…….38
- •4 Керування комплексом апаратів
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами
- •6 Автоматизація технологічних процесів
- •7 Періодичні технологічні процеси…….……108
- •8 Автоматизація видобутку нафти……..…….113
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем………………………………………………...……130
- •Література………………………………………..…...150 додатки…………………………………………..…….151
- •1.1 Характеристика періодичних технологічних процесів як об’єктів керування
- •1.2 Особливості побудови систем керування періодичними технологічними процесами
- •1.3 Вибір критерію керування і формулювання мети керування
- •2 Математичний опис періодичних процесів харчових виробництв
- •2.1 Основи побудови математичних моделей періодичних процесів
- •2.2 Математичний опис процесу готування розчину живильних солей у мішалках періодичної дії
- •3 Керування апаратами періодичної дії
- •3.1 Структура і класифікація систем керування апаратами періодичної дії
- •3.2 Логічне керування
- •3.3 Динамічна оптимізація
- •3.4 Оптимальне керування без зворотного зв'язку з використанням математичної моделі об'єкта
- •3.5 Оптимальне керування з використанням зворотного зв'язку і математичної моделі об'єкту
- •3.6 Програмне регулювання
- •4 Керування комплексом апаратів періодичної дії
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами періодичної дії
- •5.1 Основні принципи
- •5.2 Визначення часових параметрів прогнозуючих фізичних моделей
- •6 Автоматизація технологічних процесів харчової промисловості
- •6.1 Періодичний спосіб культивування
- •6.2 Періодичний спосіб культивування з підживленням
- •6.3 Неперервний спосіб культивування
- •6.4 Системи автоматизації післяферметаційних процесів
- •6.5 Система автоматизації виробництва спирта
- •6.6 Стадія готування замісу
- •6.7 Ділянка разварювання
- •6.8 Відділення оцукрювання
- •6.9 Стадія бродіння
- •6.10 Стадія виділення спирту з культуральної рідини (браги) і його очищення від домішок
- •7 Періодичні технологічні процеси
- •7.1 Імпульсні сар
- •7.2 Зміна регулювального параметра в розімкненому контурі регулювання
- •7.2.1 Замикання контура регулювання імпульсним елементом
- •7.3 Інтегральне регулювання
- •8 Автоматизація видобутку нафти
- •8.1 Характерні риси нафтовидобувних підприємств і основні принципи їхньої автоматизації
- •8.2 Типова технологічна схема автоматизованого нафтовидобувного підприємства
- •Автоматизація нафтових свердловин
- •8.3.1 Автоматизація фонтанної свердловини
- •8.3.2 Автоматизація свердловини з електропогружним насосом
- •8.3.3Автоматизація свердловинами з штанговими глибинними насосами
- •8.3.4 Автоматизація газліфтних свердловин
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем
- •9.1 Керування об'єктами нафтового родовища з використанням комбінованих каналів зв'язку
- •9.2 Функції системи
- •9.3 Побудова системи
- •9.4 Пакетний протокол зв'язку ртм-64
- •9.5 Програмне забезпечення системи
- •9.6 Типові конфігурації мереж
- •9.7 Контролери системи
- •9.8 Приклади спеціалізованих контролерів системи
- •9.9 Контролер груповий замірної установки «Мега-гзу»
- •9.10 Контролер насосного агрегату «Мега-кн»
- •9.11 Контролер кущовий насосної станції «Мега-кнс»
- •Висновок
- •Література
- •Современные технологии автоматизации. М.: 1999, №4.
1.3 Вибір критерію керування і формулювання мети керування
Перераховані вище показники як критерій керування АПД вибирають за допомогою аналізу узагальненого економічного показника виробництва так, щоб він не суперечив критерію керування комплексом АПД і “діяв” з останнім в одному напрямку. У якості такого узагальненого економічного показника найчастіше при рішенні задач керування використовується технологічна складова прибутку, що для АПД за умови виробництва одного продукту чи напівпродукту записується у вигляді
,
(1.3)
де a — середній час роботи апарата в році, оч/рік (оч — одиниця часу); Тц — тривалість повного циклу, оч/цикл; Цп — ціна готового продукту (напівпродукту) номінальної якості, ГО/ОКП (грошова одиниця й одиниця кількості продукту); gц— кількість одержуваного за цикл продукту (напівпродукту), ОКП/цикл; Цсі — ціна і-го виду вихідної сировини чи енерії номінальної якості, ГО/ОКС (одиниця кількості сировини); gці — кількість витраченого за цикл і-го виду сировини чи енергії, ОКС/цикл; Іп і Ісі — коефіцієнти (індекси) якості відповідно готового продукту (напівпродукту) ,та і-го виду вихідної сировини й енергії; т — кількість видів вихідної сировини й енергії, використовуваних у період повного циклу апарата.
При невідомих значеннях Іп і Ісі їх приймають рівними 1. формула (1.3) отримана при допущенні, що змінні задачі керування не впливають істотно на термін служби устаткування і тривалість його міжремонтного пробігу.
У тих випадках, коли замість кількості одержуваного продукту, що витрачається, за цикл використовуються поточні витрати, що до того ж міняються під впливом різних збурень, формула (1.3) прийме вигляд
,
(1.4)
де b(τ) і gi (τ) — витрата готового продукту (напівпродукту) та і-го виду вихідної чи сировини енергії, ОКП/ОЧ і ОКС/ОЧ.
Перетворимо вираз (1.3), використовуючи величину питомої витрати сировини або енергії γц == gц/bц:
.
(1.5)
Відповідно для технологічного комплексу АПД
,
(1.6)
де ok — середній час роботи комплексу в році, ОЧ/рік; Тцк — період повного циклу всього комплексу, оч/цикл; bi — продуктивність i-го апарата за цикл, ОКП/цикл; n — кількість апаратів, що працюють у циклі комплексу. Якщо прийняти, що продуктивність комплексу задається більш високою ступінню ієрархії .керування (наприклад, системою керування виробництвом) і скористатися поняттям умовного екстремума, (то для, оптимізації роботи комплексу необхідно забезпечити
(1.7)
де хj — вектор стану i-го апарата; zj — вектор збурюючих впливів; uj- вектор керуючих впливів.
Перебування максимуму в малих фігурних дужках лри фіксованих виробництвах і питомих витрати сировини чи енергії відповідає розв’язку задачі керування на рівні окремих апаратів, при якому визначається керування, що забезпечує найкраще з точки зору максимального прибутку, якість одержуваного продукту (напівпродукту).
Досягнення максимуму у великих фігурних дужках при фіксованій сумарній продуктивності комплексу відповідає рішенню задачі на рівні комплексу, коли виробляється узгодження роботи апаратів, що забезпечує мінімізацію питомих витрат сировини чи енергії.
Таблиця 1.1-Мета керування апаратом періодичної дії
Мета керування
|
Обмеження
|
Застосування
|
min (Іп –Іп*)= min Δ/п, де Іп*— , задане значення/п
|
bц/τц
τц
|
Разом із задачею керування комплексом АПД при фіксованій продуктивності комплексу (задається більш високою ступінню ієрархії виробництва) і питомих витратах сировини чи енергії (результат розвязку задачі керування комплексом)
|
min γц
max bц
|
ΔІп ΔІп.доп; bц/τц bц/τц. доп τц τц.доп; ΔІп ΔІп.доп; γц γц.доп; |
Зв'язок із задачею керування комплексом відсутній, у структурі витрат переважають витрати на сировину Зв'язок із задачею керування комплексом відсутній, у структурі витрат витрати на сировину не переважають, на тривалість циклу накладені обмеження
|
max (bц/τц)
|
ΔІп ΔІп.доп; γц γц.доп;
|
Зв'язок із задачею керування комплексом відсутній, у структурі витрат витрати на сировину не переважають, обмеження на тривалість циклу відсутні
|
Якщо задача керування окремим АПД зважується поза зв'язком із задачею керування комплексом таких апаратів через відсутність останнього чи задач керування ними, то вибір критерію керування і формулювання мети керування роблять, з огляду на структуру витрат і наявність тимчасових обмежень. Тут можливі два варіанти. По першому — максимум технологічної складової прибутку досягається за рахунок мінімізації питомих витрат сировини чи енергії (максимізації питомого виходу продукту чи напівпродукту); по другому— за рахунок максимізації циклової продуктивності апарата bц чи кількості одержуваного в одиницю часу продукту (напівпродукту) bц/τц .
При автоматизації харчових виробництв, з огляду на структуру витрат на виробництво (наприклад, за даними управління статистики в структурі витрат на виробництво цукру вартість сировини й основних матеріалів склала 84,3%), мета керування найчастіше формується по першому варіанті, а на значення продуктивності (bц/τц )доп і якість одержуваного продукту накладаються обмеження ΔІп.доп. В інших випадках як критерій керування використовується продуктивність. Причому при наявності тимчасових обмежень τц.доп на тривалість циклу — bц, а при відсутності — bц/τц. Обмеження в цьому випадку накладаються на питомі витрати сировини й енергії γц.доп, а також якість одержуваного продукту (напівпродукту).
