- •1 Періодичні технологічні процеси в харчовій промисловості як об’єкти автоматизації…………………………………………. . 8
- •Математичний опис періодичних
- •3 Керування апаратами періодичної дії…….38
- •4 Керування комплексом апаратів
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами
- •6 Автоматизація технологічних процесів
- •7 Періодичні технологічні процеси…….……108
- •8 Автоматизація видобутку нафти……..…….113
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем………………………………………………...……130
- •Література………………………………………..…...150 додатки…………………………………………..…….151
- •1.1 Характеристика періодичних технологічних процесів як об’єктів керування
- •1.2 Особливості побудови систем керування періодичними технологічними процесами
- •1.3 Вибір критерію керування і формулювання мети керування
- •2 Математичний опис періодичних процесів харчових виробництв
- •2.1 Основи побудови математичних моделей періодичних процесів
- •2.2 Математичний опис процесу готування розчину живильних солей у мішалках періодичної дії
- •3 Керування апаратами періодичної дії
- •3.1 Структура і класифікація систем керування апаратами періодичної дії
- •3.2 Логічне керування
- •3.3 Динамічна оптимізація
- •3.4 Оптимальне керування без зворотного зв'язку з використанням математичної моделі об'єкта
- •3.5 Оптимальне керування з використанням зворотного зв'язку і математичної моделі об'єкту
- •3.6 Програмне регулювання
- •4 Керування комплексом апаратів періодичної дії
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами періодичної дії
- •5.1 Основні принципи
- •5.2 Визначення часових параметрів прогнозуючих фізичних моделей
- •6 Автоматизація технологічних процесів харчової промисловості
- •6.1 Періодичний спосіб культивування
- •6.2 Періодичний спосіб культивування з підживленням
- •6.3 Неперервний спосіб культивування
- •6.4 Системи автоматизації післяферметаційних процесів
- •6.5 Система автоматизації виробництва спирта
- •6.6 Стадія готування замісу
- •6.7 Ділянка разварювання
- •6.8 Відділення оцукрювання
- •6.9 Стадія бродіння
- •6.10 Стадія виділення спирту з культуральної рідини (браги) і його очищення від домішок
- •7 Періодичні технологічні процеси
- •7.1 Імпульсні сар
- •7.2 Зміна регулювального параметра в розімкненому контурі регулювання
- •7.2.1 Замикання контура регулювання імпульсним елементом
- •7.3 Інтегральне регулювання
- •8 Автоматизація видобутку нафти
- •8.1 Характерні риси нафтовидобувних підприємств і основні принципи їхньої автоматизації
- •8.2 Типова технологічна схема автоматизованого нафтовидобувного підприємства
- •Автоматизація нафтових свердловин
- •8.3.1 Автоматизація фонтанної свердловини
- •8.3.2 Автоматизація свердловини з електропогружним насосом
- •8.3.3Автоматизація свердловинами з штанговими глибинними насосами
- •8.3.4 Автоматизація газліфтних свердловин
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем
- •9.1 Керування об'єктами нафтового родовища з використанням комбінованих каналів зв'язку
- •9.2 Функції системи
- •9.3 Побудова системи
- •9.4 Пакетний протокол зв'язку ртм-64
- •9.5 Програмне забезпечення системи
- •9.6 Типові конфігурації мереж
- •9.7 Контролери системи
- •9.8 Приклади спеціалізованих контролерів системи
- •9.9 Контролер груповий замірної установки «Мега-гзу»
- •9.10 Контролер насосного агрегату «Мега-кн»
- •9.11 Контролер кущовий насосної станції «Мега-кнс»
- •Висновок
- •Література
- •Современные технологии автоматизации. М.: 1999, №4.
9.6 Типові конфігурації мереж
Використання різних каналів передачі даних і пакетного протоколу РТМ-64 дозволяє побудувати мережі самих різних конфігурацій. Далі приведені деякі типові конфігурації.
1.Облаштованість цеху (рис.9.7 а). Контролери монтуються поруч з датчиками. Усі контролери з'єднані одним двухпровідним кабелем типу «кручена пара». Передача даних у лінії здійснюється асинхронно, у відповідності зі стандартом EIA RS-485.
2.Система провідної телемеханіки на великі відстані (рис.9.7 б). Для зв'язку використовується двохпровідна лінія і синхронний пакетний протокол зв'язку. Напруги в лінії більш високі, чим допускається стандартом EIA RS-485.
3.Система провідної телемеханіки на великі відстані, деревоподібна архітектура (рис.9.7 в). Те ж саме, що й у п. 2, але використовуються можливості ретрансляції контролерів.
4.Облаштованість цеху з застосуванням радіозв'язку ближньої дії (рис.9.7 г).
5.Облаштованість цеху з застосуванням радіозв'язку ближньої і далекої дії (рис.9.7 д).Типове рішення для системи радіотелемеханіки свердловин і ГЗУ. До ГЗУ виповнюється радіозв'язок далекої дії, причому при непроходженні прямого сигналу передачу можна здійснювати через інші установки, здатні виконувати роль ретрансляторів. Від ГЗУ до свердловин використовується радіозв'язок ближньої дії.
6.Облаштованість цеху з застосуванням радіозв'язку ближньої і далекої дії, а також проводовий зв'язку в межах куща свердловин (рис.9.7 е).
Рисунок 9.7-Конфігурації мереж на базі протоколу РТМ-64 при використанні різних каналів зв'язку
9.7 Контролери системи
Базовий контролер
Як базовий контролер системи прийнятий контролер «Мега». Це дешевий уніфікований контролер, що може встановлюватися безпосередньо на технологічному об'єкті, оскільки він відповідає жорстким умовам промислової експлуатації (табл.9.1). Його вимірювальні канали метрологічно атестовані, що дозволяє використовувати даний контролер як засіб виміру. В даний час існує величезний выбор однокристальних мікропроцесорів із широким набором характеристик, тому з технічної точки зору побудова контролера на сучасному етапі розвитку мікропроцесорної техніки — цілком тривіальна задача. Контролер — це, по суті справи, кілька мікросхем: мікропроцесор, інтерфейсні кристали, обрані в залежності від необхідного набору каналів зв'язку, пристрою нормалізації аналогових сигналів і опторозв’язка дискретних вхідних і вихідних сигналів, плюс блок живлення, плюс деяка індикація. От фактично і весь контролер (рис. 9.8, 9.9).
Контролери на основі MicroPC
На об'єктах, що характеризуются великою кількістю сигналів керування якими вимагає додаткової математичної обробки інформації, у системі «Мега» застосовуються контролери, побудовані на основі виробів MicroPC фірми Octagon Systems (наприклад, КНС —кущова насосна чи станція ДНС —дожимная насосна станція). У якості процесорного модуля використовується плата мікроконтролера серії 6000. Набір периферійних плат формується з обліком конкретних вимог по типах і кількості входів виходів. Усі функції мережевої взаємодії контролер здійснює через контролер зв'язку «Мeга», з яким він з'єднується через стандартний COM-порт.Основні достоїнства такого рішення:
- до 200 сигналів (кількість обмежується тільки зручністю монтажу і підключення кабелів) оброблюється у виносному контролері, в встановленому безпосередньо на технологічному об'єкті;
- наявність обладнаної DOS, файлової системи у флэш-пам'яті і реального часу дозволяє здійснювати значний обсяг математичної обробки на місці, не завантажуючи канали зв'язку з передачею чорнової інформації;
Рисунок 9.8-Структура контролера «Мега»
Рисунок 9.9-Внутрішня конструкція контролера «Мега»
Таблиця 9.1-Технічні дані контролера «Мега»
- підтримка контролером пакетного протоколу зв'язку по COM-порту робить його адресним і доступним з будь-якої точки системи «Мега»; при цьому досить лише настроїти теги,
зв'язані з даним контролером, і усі дані стають «видні» у HMI-системі типу GENESIS32.
Конструктивні особливості
Як корпуси різних модификаций контролерів системи «Мега» використовуються електротехничні корпуса для настінного монтажу фірми Schroff. Ці вироби допускають розміщення малогабаритного обладнання (плати контролера, клемників фірми WAGO, модему), забезпечене ступенем захисту від впливів навколишнього середовища не нижче IP55 (пиловологозахисне виконання). Шафи і корпуси фірми Schroff также використовуються для розміщення обладнання системи, включаючи контролери, засобу зв'язку, комутаційне устаткування, пристрої електроживлення, як усередині приміщень (наприклад ГЗУ — групової замірної установки), так і на відкритих площадках монтажу електроустаткування свердловин.
