- •1 Періодичні технологічні процеси в харчовій промисловості як об’єкти автоматизації…………………………………………. . 8
- •Математичний опис періодичних
- •3 Керування апаратами періодичної дії…….38
- •4 Керування комплексом апаратів
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами
- •6 Автоматизація технологічних процесів
- •7 Періодичні технологічні процеси…….……108
- •8 Автоматизація видобутку нафти……..…….113
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем………………………………………………...……130
- •Література………………………………………..…...150 додатки…………………………………………..…….151
- •1.1 Характеристика періодичних технологічних процесів як об’єктів керування
- •1.2 Особливості побудови систем керування періодичними технологічними процесами
- •1.3 Вибір критерію керування і формулювання мети керування
- •2 Математичний опис періодичних процесів харчових виробництв
- •2.1 Основи побудови математичних моделей періодичних процесів
- •2.2 Математичний опис процесу готування розчину живильних солей у мішалках періодичної дії
- •3 Керування апаратами періодичної дії
- •3.1 Структура і класифікація систем керування апаратами періодичної дії
- •3.2 Логічне керування
- •3.3 Динамічна оптимізація
- •3.4 Оптимальне керування без зворотного зв'язку з використанням математичної моделі об'єкта
- •3.5 Оптимальне керування з використанням зворотного зв'язку і математичної моделі об'єкту
- •3.6 Програмне регулювання
- •4 Керування комплексом апаратів періодичної дії
- •5 Використання прогнозуючих фізичних моделей при керуванні апаратами періодичної дії
- •5.1 Основні принципи
- •5.2 Визначення часових параметрів прогнозуючих фізичних моделей
- •6 Автоматизація технологічних процесів харчової промисловості
- •6.1 Періодичний спосіб культивування
- •6.2 Періодичний спосіб культивування з підживленням
- •6.3 Неперервний спосіб культивування
- •6.4 Системи автоматизації післяферметаційних процесів
- •6.5 Система автоматизації виробництва спирта
- •6.6 Стадія готування замісу
- •6.7 Ділянка разварювання
- •6.8 Відділення оцукрювання
- •6.9 Стадія бродіння
- •6.10 Стадія виділення спирту з культуральної рідини (браги) і його очищення від домішок
- •7 Періодичні технологічні процеси
- •7.1 Імпульсні сар
- •7.2 Зміна регулювального параметра в розімкненому контурі регулювання
- •7.2.1 Замикання контура регулювання імпульсним елементом
- •7.3 Інтегральне регулювання
- •8 Автоматизація видобутку нафти
- •8.1 Характерні риси нафтовидобувних підприємств і основні принципи їхньої автоматизації
- •8.2 Типова технологічна схема автоматизованого нафтовидобувного підприємства
- •Автоматизація нафтових свердловин
- •8.3.1 Автоматизація фонтанної свердловини
- •8.3.2 Автоматизація свердловини з електропогружним насосом
- •8.3.3Автоматизація свердловинами з штанговими глибинними насосами
- •8.3.4 Автоматизація газліфтних свердловин
- •9 Автоматизоване управління нафтовим промислом за допомогою розподілених систем
- •9.1 Керування об'єктами нафтового родовища з використанням комбінованих каналів зв'язку
- •9.2 Функції системи
- •9.3 Побудова системи
- •9.4 Пакетний протокол зв'язку ртм-64
- •9.5 Програмне забезпечення системи
- •9.6 Типові конфігурації мереж
- •9.7 Контролери системи
- •9.8 Приклади спеціалізованих контролерів системи
- •9.9 Контролер груповий замірної установки «Мега-гзу»
- •9.10 Контролер насосного агрегату «Мега-кн»
- •9.11 Контролер кущовий насосної станції «Мега-кнс»
- •Висновок
- •Література
- •Современные технологии автоматизации. М.: 1999, №4.
2.2 Математичний опис процесу готування розчину живильних солей у мішалках періодичної дії
Технологічна схема багатофункціональної мішалки приведена на рис.2.2. Однофункціональна мішалка на відміну від багатофункціональної не має добору проясненого розчину живильних солей. Функціонування мішалки зв'язане з наступними матеріальними потоками: сухої солі (витрата — Qc; шибер — ВП1; команда на зміну положення шибера — ui); повернення розчину живильних солей (Qвз; ВП2; u2); води (Qв; ВП4; u4 ) післядріжжевої бражки (Qб);ВП5; u5)~, проясненого розчину живильних солей (Qo.n.c; ВП6; u6) і непроясненого (Qn.c; ВП7; u7).
Часткове повернення розчину необхідне для кращого перемішування розчину, що вивантажується, і узгодження роботи відділення готування розчину живильних солей, що містять описувані мішалки, з роботою відділення - споживача цього розчину. Крім того, на схемі показаний двигун мішалки М (ВПЗ) і команда на його ввімкнення (вимкнення) us.
Параметрична ЛДМ мішалки приведена в табл.2.4 Особливістю мішалки є те, що це об'єкт тільки логічного керування. У табл.2.4 у порівнянні з табл. 2.3 відсутній стовпчик «Збурень», тому що збурення разом з керуваннями приведені в лівій частині рівнянь, що описують реакцію об'єкта.
У
табл.2.4 використані наступні позначення:
р1,
р2,
... -логічні умови;
... —
команди на відкриття (ввімкнення)
відповідних виконавчих пристроїв;
...
— команди на закриття
(вимкнення) відповідних виконавчих
пристроїв;
... —
інверсні значення логічних змінних;
h0,
h1,
h2
— відповідно мінімальний, середній і
максимальний рівні розчину в мішалці;
β1,
β2,
β3
— ручні команди на завантаження
відповідно в 1-м, 2-м і 3-м режимах роботи
мішалки; γ1,
γ2,
γз
— ручні команди на вивантаження
відповідно в 1-м, 2-м і 3-м режимах роботи
мішалки; V —
Рисунок2.2.-Технологічна схема багатофункціональної мішалки періодичної живильних солей.
Рисунок2.3–Зміна основних вихідних змінних у процесі приготування розчину дії для приготування розчину живильних солей
обсяг
розчину в мішалці; тср,mск
— маси відповідно солей фосфору і солей
калію, завантажених у мішалку;
— зміст K2О
і водорозчинного P2O5
відповідно в солях фосфору і солях
калію;
—
відповідно функція затримки на час τ1
після досягнення рівня h2,
функція затримки на час τ2
після зниження рівня нижче
і т.д.; φ — освітленість розчину; z —
невраховані фактори, що впливають на
освітленість розчину; mд.Р,mд.К
—
маси відповідно солей фосфору і калію,
що довантажуються в мішалку після
освітлення;
—
концентрацію відповідно P2O5
і К2О
у залишку розчину живильних солей після
добору проясненого розчину.
Час
τ1
(тимчасова затримка операцій 1.3.1 і 2.2.2)
відповідає інтервалу від закінчення
попередньої операції до досягнення
концентраціями Р2О2
і К2О
в розчині живильних солей своїх заданих
значень
,про;
час Tg (тимчасова затримка операції
2.3.1)- тимчасовому інтервалу від закінчення
попередньої операції до досягнення
заданої освітленості розчину φ*.
У цих випадках витримка часу використовується
як логічна умова через ускладнень
зв'язаних з безпосереднім виміром
і φ
у кожній мішалці. Друга затримка на час
τ2,
(операції 1.3.3 і 3.3.3) характеризується
часом, необхідним для повного спорожнювання
мішалки, що має наприкінці попередньої
операції мінімальний рівень розчину
h0,
що може бути обмірюваний.
Опишемо
для прикладу операцію початку завантаження
розчинника (п. 1.1.1 у табл. 2.4). При виконанні
логічної умови p1,1,
зв'язаного з наявністю ручної команди
β1,
значенням рівня в мішалці нижче
мінімального
і
відсутністю керуючих сигналів на шибер
завантаження солей
,
клапани повернення
,
води
,
післядріжжевої бражки
,
проясненого розчину
.
розчину живильних солей
,
а також на двигун мішалки
,
реалізується оператор А1.1,
що включає команди на подачу води
і
післядріжжевої бражки
.
Реакція об'єкта на дану операцію зв'язана
зі збільшенням рівня h,
зміна якого в часі τ
визначається витратою води Qв
і післядріжжевої бражки Qб.
Графік зміни основних вихідних змінних процесу готування розчину живильних солей представлений на рис. 2.4. Цифри по осі часу графіка відповідають нумерації операцій у табл.2.4.
Представимо логічну частину параметричної ЛДМ мішалки у вигляді ЛСА її функціонування:
(2.7)
Таблиця 2.4-Параметрична ЛДМ мішалки
Стадії і операції |
Логічні умови |
Керування |
Реакція об’єкта |
|||||
Опе-рато- Ри |
Ко-ман-ди |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||
1-й режим
|
|
|
|
|
||||
1.1. Заванта-ження
|
|
|
|
|
||||
1.1.1. Початок завантажен-ня розчин-ника
|
|
А1.1
|
|
|
||||
1.1.2. Початок завантажен-ня сухих солей і ввімкнення двигуна мішалки |
P1.2(h1)
|
A1.2
|
|
h=f2(V1,Qв,Qc,τ)
|
||||
1.2. Основна стадія |
|
|
|
|
||||
Продовження табл.2.4
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1.2.1. Закінчення завантажен-ня і початок основ- них стадії
|
Pl.3 (h1)
|
A1.3
|
|
|
1.3. Вивантаження
|
|
|
|
|
1.3.1. Закінчення основної стадії і початок вивантаження |
|
А1.4
|
|
|
1.3.2. Закінчення перемішування і покращення розчину |
P1.5( )
|
А1.5
|
|
|
1.3.3. Закінчення роз- вантаження розчину |
P1.6
|
A1.6
|
|
—
|
2-й режим
|
|
|
|
|
2.1. Завантаження
|
|
|
|
|
2.1.1. Початок завантаження розчинника |
|
А2.1
|
|
|
Продовження табл.2.4
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
2.1.2. Початок завантаження сухих солей і ввімкнення двигуна мішалки
|
P22 (h1)
|
A2.2
|
|
h=f2(V1,Qв,Qc,τ) |
|
2.2 Основна стадія
|
|
|
|
|
|
2.2.1. Закінчення завантаження і початок основних стадії
|
Р2.3 (h1.)
|
A2.3
|
|
|
|
2.2.2. Закінчення перемішування і початок освітлення |
P2.4
|
A2.4
|
|
|
|
2.3. Вивантаження
|
|
|
|
|
|
2.3.1. Закінчення освітлення і початок вивантаже-ння освітленого розчину |
|
А2.5
|
|
|
|
Продовження табл.2.4
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
2.3.2. Закінчення розванта-ження освітленого розчину |
Р2.6
|
А2.6
|
|
—
|
3-й режим
|
|
|
|
|
3.1. Завантаже ння |
|
|
|
|
3.1.1. Початок дованта-ження розчинника
|
|
А3.1
|
|
|
.1.2. Початок довантаження сухих солей і ввімкнення двигуна мішалки
|
Р3.2 (h1)
|
A3.2
|
|
h=f2(V1,Qв,Qc,τ)
|
3.2. Основна стадія
|
|
|
|
|
3.2.1. Закінчення дозаванта-ження, і початок основної стадії
|
рз.з (h2)
|
A3.3
|
|
|
Продовження табл.2.4
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
3.3. Виванта-ження |
|
|
|
|
3.3.1. Закінчення основної стадії і початок виванта- ження |
|
А3.4
|
|
|
3.3.2. Закінчення перемішування і припинення повернення розчину |
Р35
|
А3.5
|
|
|
3.3.3. Закінчення роз- вантаження розчину |
P3.6
|
А3.6
|
|
—
|
Ті з
ЛУ табл. 2.4, що чекають, в ЛСА (2.7) позначені
через q
зі збереженням індексів, привласнених
цим ЛУ в табл. 2.4. Виключення складають
тільки ЛУ р1.6
,p3.6.i
p2.4,
тому що р1.6
і p3.6
можна розглядати як тимчасові логічні
умови від рівня
,
а p2.4
— від рівня
,
у той час як ЛУ р1.5,
p3.5,
і p2.3
є не тимчасовими ЛУ. ГСА , відповідаючі
ЛСА (2.7) приведена на рис.2.4. На ГСА
усередині умовних вершин ЛУ мають те ж
позначення, що й у табл. 2.4. Це зв'язано
з тим що ЛУ незалежать від того чи є вони
очікуючими чи ні зображуються на ГСА у
виді ромба з двома виходами ,один із
яких відповідає переходу при виконанні
ЛУ - «1», а іншоий при невиконанні -«0».
Логічна частина параметричної ЛДМ мішалки може бути представлена і за допомогою МЦП:
(2.8)
Порівнюючи вирази (2.6) і (2.7) необхідно відзначити, що відмінності формул МЦП і ЛСА незначні. Вони зв'язані насамперед з тим, що в формулах МЦП розшифровується характер команд, що утворять відповідний оператор, а застосування знака розгалуження дає можливість зменшити число стрілок переходу.
На базі приведених ЛСА, ГСА і формули МЦП побудуємо ЛДМ ввівши в зазначені схеми і формулу ДОО. Використовуємо в якості ДОО функції, приведені в останньому стовпчику табл. 2.4, тоді вираз (2.7) набуде вигляду
(2.9)
Динамічна
блок-схема алгоритму , що являється
представлена у вигляді ЛДСА (2.8), приведена
на рис.2.4. Параметрична ЛДМ мішалки,
записана з використанням символів ДМЦП,
прийме наступний вигляд:
(2.10)
У
рівнянні (2.10) логічні умови, що є функціями
затримки, позначені
.
