- •15. Кількість слини, виділеної собакою протягом 1 хв під час приймання їжі або при введенні в порожнину рота різних речовин
- •16. Бплив корму і деяких хімічних речовин на слиновиділення з привушної залози свині (за Кудрявцевим о. О.)
- •17. Середня кількість слини, виділена при згодовуванні вівсяної соломи із здобрюваннями (у жуйних)
- •Склад і властивості шлункового соку
- •Ферменти шлункового соку. Роль соляної кислоти
- •Регуляція виділення шлункового соку
- •Секреція шлункового соку на корми різних видів
- •Слиз та його значення
- •Моторна функція шлунка та Її регуляція
- •Механізм переміщення вмісту шлунка в тонкий кишечник
- •Блювання, його механізм і значення
- •Шлункове травлення у свиней та його особливості
- •Процеси травлення у шлунку жуйних
- •Роль мікрофлори і мікрофауни в рубцевому травленні
- •Перетворення ліпідів у передшлунках
- •Роль сітки і книжки в травленні
- •Всмоктування у передшлунках
- •Моторика передшлунків та її регуляція
- •Механізм відригування корму та газів
- •Травлення в сичугу та його особливості
- •Шлункове травлення в молодняка жуйних у молочний та перехідний періоди
- •Рефлекс стравохідного жолоба та Його значення
- •Регуляція секреції кишкового соку
- •20. Кількість хімусу у сільськогоспо- му в усіх тварин утвоою-
- •Моторна функція тонкого відділу кишечника
- •Травлення у товстому кишечнику
- •Всмоктування та його механізм
- •Всмоктування вуглеводів. Вуглеводи всмоктуються в
- •Функціональна і морфологічна адаптація травної системи
- •Акт дефекації
- •Механізм рефлекторної регулянії ноторно-секреторної діяльності травного тракту
- •Особливості травлення у свійської птиці
- •Травлення значення травлення
- •Методи вивчення фізіології травлення
- •Жування
- •Слиновиділення
- •Слиновиділення у різних тварин
- •Механізм слиновиділення
- •Механізм слинотворення
- •Травлення в шлунку
Травлення у товстому кишечнику
Товстий відділ кишечника складається з трьох кишок:
сліпої, ободової і прямої. Ободова кишка у коней ділиться на велику та малу. У слизовій обоюнці говстого відділу кишечника відсутні ворсинки, є тільки трубчасті загально кишкові залози. Оболонка вистелена одношаровим призматичним епітелієм, а кінець прямої кишки — багатошаровим плоским епітелієм. М'язова оболонка складається із поздовжнього і циркулярного шарів.
Все, що не всмокталось в тонких кишках, переміщується у товстий відділ кишечника, де закінчується травлепгя. Сфінктер і клапан періодично через 1—4 хв після приймання корму відкривається і вміст невеликими порціями надходить у товстий .кишечник. Коли товстий відділ кишечт'и-ка переповнений, сфінктер щільно закривається й затримує кормові маси у тонкому кишечнику. У жуйчих тварин товстий кишечник добре розвинутий. ' Загальна довжина його 6—13 м, у коней 6—9 м. У м'ясоїдних сліпа і ободова кишки дуже короткі. Сік товстого кишечника містить невеликукількість малоактивних ферментів та слизу.
168
Травлення в товстому відділі кишечника відбувається переважно за рахунок ферментів, принесечпх з хімусом із тонких кишок та під впливом великої кількості бактерій (близько 15 млрд. в 1 г вмісту), які зброджують вуглеводи, руйнують клітковину, розщеплюють білки й жири. Внаслідок цього утворюються леткі жирні кислоти, молочна кислота, різні гази: сірководень, метан, вуглекислий газ, а в результаті розпаду білків утворюються аміяокислоги, аміак та отруйні аміни: крезол, фенол, індол, скатол. Завдяки целюлозолітичним бактеріям у товстому кишечнику у жуйних засвоюється близько ЗО %, а у коней — 40—50 % перетравної клітковини. Сліпа кпшкг у коня за функцією аналогічна рубцю жуйних і є ніби другим шлунком. Клітковина частково перетравлюється в товстому кишечнику і у свиней.
У телят у ав'язку з віком, травні процеси в сліпій та ободовій кишьах стають менш активними, тому що зменшується ферментативна іактивність трипсину й амілази. Слід відзначити, що до восьмиміснчного віку активність цих ферменіів у товстому кишечнику у теляг значно вища, ніж у рубці. Становлення нормального тразлення білкових та вуглеводних кормів у товстих кишках у телят настає в 3,5—4-місячному віці (Демченко В. Ю.).
Мікроорганізми товстого кишечника у телят синтезують незамінні амінокислоти: лізин, треанін, гістидин, фенілаланін, метіонін, валін і лейцин. У відтікаючій від товстих кишок крові знаходиться зі.:ачно більше незамінних кислот і аміаку, ніж у притікаючій (Яковенко М. Я.).
У вмісті товстого кишечника відбуваються оізні біохімічні процеси: утворюються сульфі,',!!, білірубін перетворюється в стеркобілін, холестерин у копростерин. Через товстий кишечник виділяються сечовина та деякі мінеральні речовини. У ньому відбувається всг/октування води, глюкози, летких жирних кислот і формування калу. З товстого кишечника всмоктується у кроз цукор і леткі жирні кислоти (Дерег-янко І. Д.).
Моторика товстого відділу кишечника
Рухи товстого кишечника вивч<зкт ся тими ..самими методами, ще й тонкого. За своїм характером зони такі ж, як і в тонкому відділі, але слабші й повільніші. У :слілії! та ободовій кишках спосгерігаються й антиперйстальтичні рухи, які забезпечують краще перемішування вмісту. Товстому відділу кишечника властива автомагія, проте вона
менш виражена, ніж у тонких кишках. Рух товстого кишечника відбувається при подразненні ного слизової оболонки механічними подразниками корму. Парасимпатична нервова система збуджує моторику товстих кишок, а симпатична — її гальмує.
Пристінкове травлення, його суть і зв'язок з порожнинним травленням
Процес пристінкового, або контактного, травлення, яке відбуває'іься на поверхні слизової оболонки травного .тракту, відкрив О. М. Уголєв.
Рис. 72. Схема взаємовідношень порожнинного (А) і мембранного (Б) травлення в тонкій кишці без харчових речовин (а) і при їх наявності (б):
1 — ферменти; 2 — мікроворсинки: 3 — ферменти на поверхні мікроворси-
• вок; 4 -пори щітково.овлямі”ци; 5, 7 — харчові речовини на різни” стадіяд
•Ї70
Порожнинне травлення в кишечнику становить 20—50%,а пристінкове, мембранне — 50—80%.
Електронне-мікроскопічне встановлено, :цо клітини сли. зової оболонки тонкої кишки мають кайму з цитоплазматичних відростків. На кожну клітину припадає близько 3000 відростків мікроворсинок, довжина яких становить 0,055—1,10, а товщина — 0,05—0,08 мкм. Завдяки цьому поверхня кишки значно збільшується і на ній адсорбуються ферменти, що виробляє переважно підшлункова залоза та кишкові залози, а частина їх адсорбована на поверхні кишки. За рахунок цих ферментів у кишечнику здійснюється не тільки порожнинне, а й контактне травлення.
Початковий гідроліз поживних речовин відбувається у порожнині кишечника, а закінчується на поверхні мікроворсинок "(рис.72).
Згідно з сучасним уявленням, при порожнинному травленні гідролізуються органічні сполуки корму до олігоме-рів (простих пептидів і т. п.), а при пристінковому травленні утворюються мономери. При цьому ферменти, що зумовлюють мембранний '(контактний) гідроліз, або адсорбуються з хімусу чи синтезуються з епітеліоцитах кишечника і переносяться на поверхню мембрани мікроворсинок (Георгієвський, 1990).
Кінцеві стадії розщеплення поживних речовин відбуваються на клітинній мембрані, крізь яку здійснюється і всмоктування. Завдяки пристінковому травленню значно зростає швидкість ферментативного розщеплення поживних речовин та їх всмоктування:
У тонкому кишечнику клітковина корму активізує травні ферменти амілазу і трипсин. При нестачі клітковини в раціоні значно знижується активність травних ферментів у кишечнику тварин. Клітковина як пористий органічний полімер адсорбує ка своїй поверхні травні ферменти, зокрема амілазу і трипсин. Мілкоподрібнені частини клітковини утворюють велику поверхню, на якій відбуваються каталітичні процеси, спрямовані на підвищення активності ферментів на ділянках пристінкового травлення (Федій Є. М., Кулик М. ф., Демченко В. Ю.). У передшлунках, шлунку та товстому кишечнику також спостерігається мембранне травлення, але його роль порівняно з тонким кишечником обмежена.
