Функціональна і морфологічна адаптація травної системи

У сільськогосподарських тварин чітко виявляється пристосування діяльності травник органів до умов годівлі. Так, будова багатокамерного шлунка у жуйних тварин є прикладом єзсілюційчого присіосування до перетравлен­ня грубих кормів. У ньому спосгерігається симбіотичне травлення, яке здійснюється численними бактеріями, інфу­зоріями та грибами.

Дослідами 1. П. Павлова та його учнів доведено, що адаптація діяльності травної системи до виду корму вира жається у зміні секреторної, моторної та всмоктувальної функцій. Адаптація секреторної діяльності до виду корму полягає в забезпеченні відповідності між набором пожив­них речовин, що надходять у травний тракг, та синтезом необхідних ферментів для їх хімічної обробки. Порушення такої відповідності призводить до зниження ефективності

користання поживних речовин, серйозного порушення травлення, а також до аугоінтоксикації. Утворення необ­хідних ферментів залежигь від наявності відповідного суб­страту в поживних речовинах. Наприклад, у новонародже­них тварин у молочний період у підшлунковому соку зна­ходиться високий процент галактозидззи. яка розщепліоє молочний цукор, тоді як у дорослих тварин цього ферменту значно менше, що пояснюється відсутністю молочного цу­кру в рослинних кормах. При згодовуванні тваринами крохмальних кормів у підшлунковому, кишковому соках ”а слині збільшується кількість амілази. При згодовуванні тваринам важкоперетравних к&рмових речовин підвищу­ється секреторна діяльність основних травних залоз.

Моторна діяльність травного тракту змінюється залеж­но від характеру корму. Грубі корми посилюють моторику шлунка і кишок, а їх відсутність її послаблю". Викорис-іання здрібнених кормів скорочує їх перебува.шя в трав­ному тракті, що значно зменшує витрати енергії в організ­мі тварин.

Довготривала функціональна адаптація секреторної та моторної діяльності організму призводить до морфологіч­ної перебудови секреторного апарата та гладкої мускула­тури травних органів. Так, при довготривалому згодову­ванні тваринам грубих кормі,? збільшується об'єм різних відділів травного тракту.

Діяльність травної системи тісно пов'язані і функціо­нальним станом всього організму. Наприклад, при вагіт-

179

ності, лактації та інтенсивному рості тварини підвищується секреторна діяльність основних травних залоз, прискорю­ється моторна функція шлунково-кишкового тракту, підви­щуються всмоктування т.ч засвоєнні поживних речовин. На діяльність травьої сисгемч значною мірою впливає ряд різ­них факторів навколишнього середовища.

ТРИВАЛІСТЬ ПЕРЬБУЧАЯНИ КОРМУ У ТРАВНОМУ ТРАКТІ

Тривалим ь перебування корму в шлункоао кишково­му тракті тварин є ісготним показником функціонального навантаження і адаптації травної системи до конкретного раціону.

Після разової годівлі свині виводять із організму за 4—6 год блгзько половини з'їденого ко^'му. Через їх гоя кий кишечник мічений корм проходить за 5—6 год, а че­рез товстий — за 8—10 год. У калі неперотравлечі рештки мічених кормів починають з'являтися через 11—13 год. Основна кількість кормової маси проходить весь тр&внчи іракг за 24—36 год, а виділення міченого корму закінчу­ється тільки через 4—5 днів.

У коня керм у травному тракті перебуває 94—100 год, з них у шлунку і в тонких кишках по 0—12 год, а в тов­стих — близько трьох діб.

У овець і корів евакуація мічених частинок корму із рубця та сігки в сичуг починається через 30—60 хв після годівлі і триває протягом кількох днів. Житня солома в передшлунках жуйних тварин загримується до 11—12 днів. У сичугу корм знаходиться до 1 год, у тонкому кишечнику — 1—2, а в товстому — ?6—32 гої],. Перші неперетравлііні рештки міченого корму травний тракт жуйних проходягь за 14—19 год, а повністю виводяться з органів травлення протягом чотирьох діб.

Тривалість перебування корму в пізник відділах трав­ного тракту і швидкість проходження кормових мас у сіль­ськогосподарських тварин залежигі, від характеру корму, його фізичних і хімічних властивостей, кількісного співвід­ношення різних видів корму та їх технологічної обробки. Добавка білкового корму в раціон тчария сприяє приско­реному переміщенню грубого корі^у по травному каналу Дуже здрібнені, гранульовані корми швидко проходять через передшлунки жуйних, але пор\шуюгь процес жуван­ня (Костін А. П., Демченко В. Ю ). Швидкість просування кормових мас (хімусу) по травному каналу залежить від моторної акгикності шлунка і кишечника

180

ЕКСКРЕТОРНА ФУНКЦІЯ ТРАВНОГО ТРАКТУ

Ркскречорна функція травного тракту виробилась в організмі тварин у процесі еволюції як одна із захисних. Через шлунково кишковий тракт рязом з не.теретравчени-ми рештками корму і ор) ачізму тварин виділяються річні продукти білкового обміну сечовинг. сечова кислота, креа­тин, крєатинін Крім того. він виділяє деякі мінеральні ре­човини (натрій, калій. крльціґі, магній, йод, вісмут та ін.), вод^ різні токсини, лікарські й сторонні речовини, які ги-падково потрапили в оріані'ім. Істинно екскреторну функ­цію виконують ус; залози трарної системи. Екскреторний механізм близький до процесів секреції Речовчни, які ле підлягають хімічним змінам (вода, мінеральні речовини тощо), виводяться череч клітинні мембрани завдяки їх ви­бірковості й однобічній проникності Експериментальне до­ведено перевагу виділення речовин різними відділами травного тракту. Так, е'іинні залози виділяють калій, нат рій, кальцій, йод, вісмут і а інші; ііпунок і китчечник — хлориди, молочну кислоту, сечовину, сечову кислоту та Д'³-які лікарські речовини; підшлункова залоза й печінка — "чжни, цинк, йодистий калій та реякі фарбні речовини. Проте деякі речовини, які екскретуються не виділяються з калом, а всмоктуються у кров і знову виділяютзся у трав ний канал.

Екскреторна функція травної сисірми регулюється ней­рогуморальним шляхом Встановлено, шо парасимпатична нервова система посилює екскрецію шляхом зміни прончк-ності клітинних мембран та розширення кровоносних су­дин Наркотичні речовини гальмую гі екскреторну функцію травного тракту. На екскрецію впливчюгь центри кори ве­ликих півкуль головного мозку