Секреція шлункового соку на корми різних видів

Рівень секреції шлункових залоз залежить від харак­теру кормових подразників (м'ясо, хліб, молоко тощо), що було доказано ще в лабораторії І. П. Павлова (рис. 55). З цього рисунка видно, що після їжі відбувається інтен­сивне соковиділення, яке в першу і другу годину досягає максимуму. Це рефлекторне соковиділення, зв'язане з актом приймання корму. Крива шлункового соковиділення на окремі корми має свої особливості.

При поїданні різних кормів у собаки виділяється неод­накова кількість шлункового соку, змінюється його склад і кількість ферментів. Латентний період шлункової секреції становить 5—9 хв від початку поїдання корму. Найбільше виділяється соку при згодовуванні м'яса, менше — хліба і ще менше — молока. Тривалість шлункового соковиділен­ня — відповідно 7, 10 і 6 год. Максимальне соковиділення було протягом перших двох годин після поїдання м'яса. Це пояснюється тим, що при споживанні м'яса швидко почи­нають діяти його екстрактивні речовини та продукти трав­лення. М'ясо швидко перетравлюється і евакуюється в ки­шечник, а тому вже з третьої години інтенсивність секреції соку помітно знижується і до 7-ї години припиняється. При поїданні хліба секреція шлункового соку досягає максимуму в першу годину, після чого різко знижується. Це пов-язано з тим, що у хлібі мало хімічна подразників, а продукти травлення з'являються пізно, тому, що рослинний білок перетравлюється повільно. Цим і пояснюється біль­ша тривалість шлункової секреції при поїданні хліба, ніж при поїданні м'яса.

При згодовуванні молока шлункова секреція підвищу­ється повільно і досягає максимуму на другій чи третій го­динах, тому що молоко є слабким подразником рецепторів ротової порожнини, а його жир — гальмує шлункове соковидІлення. Тільки з другої-третьої години починає вияв­лятись сокогінна дія продуктів перетравлювання- .білків і нейтрального жиру молока. Ось чому у другу фазу крива соковиділення довго тримається на високому рівні. Через 5—6 год соковиділення на молоко припиняється. І. П. Разенков показав, що хліб є переважно нервовим подразни­ком, м'ясо — переважно гуморально-хімічним, що підтри­мує секрецію за рахунок нервово-хімічної фази секреції. Молоко своїм жиром гальмує секрецію шлункового соку. Воно є збудником симпатичного нерва і має властивості симпатикотропних речовин. Жирна їжа пригнічує секрецію шлункового соку, діючи як нервово, так і гуморальне. Шлункова секреція пригнічується, коли жир надходить до дванадцятипалої кишки, спричиняючи утворення ентерогастрону. Жир впливає на трофічні процеси залоз шлунка, знижує травну силу шлункового соку. Гальмівний вплив жиру на шлункову секрецію здійснюється з участю симпа­тичної нервової системи.

Від характеру корму залежить і кислотність та пере­травна сила шлункового соку. Кислотність соку при поїдан­ні м'яса становить у середньому 0,56 %, молока — 0,49, і хліба — 0,47 %, перетравна сила його — відповідно 4; 3,3 і 6,6 мм. Це пояснюється тим, що рослинний білок, хліба важко гідролізується пепсином.

Якщо тваринам згодовувати довгий час білкові корми, то шлункові залози виділяють багато соку з великим вміс­том протеолітичних ферментів. При годівлі переважно вуг­леводами виділення соку збільшується в складнорефлекторну фазу і зменшується в нервово-хімічну. В шлунково­му соку при цьому збільшується кількість амілолітичних ферментів. Це зв'язано з тим, що при годівлі м'ясом утво­рюється більше хімічних подразників, ніж при годівлі вуг­леводами, що зумовлює збільшення соковиділення в другу фазу. На рис. 56 наведено криві шлункового соковиділення у собаки при згодовуванні йому 200 г м'яса після попе­реднього утримування його на різних кормових раціонах.