- •15. Кількість слини, виділеної собакою протягом 1 хв під час приймання їжі або при введенні в порожнину рота різних речовин
- •16. Бплив корму і деяких хімічних речовин на слиновиділення з привушної залози свині (за Кудрявцевим о. О.)
- •17. Середня кількість слини, виділена при згодовуванні вівсяної соломи із здобрюваннями (у жуйних)
- •Склад і властивості шлункового соку
- •Ферменти шлункового соку. Роль соляної кислоти
- •Регуляція виділення шлункового соку
- •Секреція шлункового соку на корми різних видів
- •Слиз та його значення
- •Моторна функція шлунка та Її регуляція
- •Механізм переміщення вмісту шлунка в тонкий кишечник
- •Блювання, його механізм і значення
- •Шлункове травлення у свиней та його особливості
- •Процеси травлення у шлунку жуйних
- •Роль мікрофлори і мікрофауни в рубцевому травленні
- •Перетворення ліпідів у передшлунках
- •Роль сітки і книжки в травленні
- •Всмоктування у передшлунках
- •Моторика передшлунків та її регуляція
- •Механізм відригування корму та газів
- •Травлення в сичугу та його особливості
- •Шлункове травлення в молодняка жуйних у молочний та перехідний періоди
- •Рефлекс стравохідного жолоба та Його значення
- •Регуляція секреції кишкового соку
- •20. Кількість хімусу у сільськогоспо- му в усіх тварин утвоою-
- •Моторна функція тонкого відділу кишечника
- •Травлення у товстому кишечнику
- •Всмоктування та його механізм
- •Всмоктування вуглеводів. Вуглеводи всмоктуються в
- •Функціональна і морфологічна адаптація травної системи
- •Акт дефекації
- •Механізм рефлекторної регулянії ноторно-секреторної діяльності травного тракту
- •Особливості травлення у свійської птиці
- •Травлення значення травлення
- •Методи вивчення фізіології травлення
- •Жування
- •Слиновиділення
- •Слиновиділення у різних тварин
- •Механізм слиновиділення
- •Механізм слинотворення
- •Травлення в шлунку
Шлункове травлення у свиней та його особливості
Шлунок свині за будовою є перехідним між простим шлунком м'ясоїдних і складним жуйних (рис. 57, г). При вході в шлунок знаходиться велике мішковидне випинання — дивертикул, який значно збільшує об'єм шлунка свиней. Слизова оболонка шлунка поділяється на такі зони:
страховідну, кардіальну, сліпого мішка, дна шлунка і пілоричну (рис. 57, г).
У стравохідній зоні залоз немає. Вона вкрита багатошаровим плоским епітелієм. Слизові оболонки сліпого мішка і кардіальної зони вкриті циліндричним епітелієм і мають залози, які виробляють слизистий секрет нейтральної або лужної реакції. В секреті немає ферменту пепсину та соляної кислоти. Будова залоз фундальної та пілоричної зон така ж, як і в м'ясоїдних. Фундальна зона виділяє кислий сік, багатий пепсином, хімозином та соляною кислотою, а пілорична — сік нейтральної реакції і фермент пепсин. Шлунковий сік у свиней виділяється безперервно.
Секреторну діяльність шлункових залоз і травлення в шлунку свиней вивчали за допомогою фістульної методики та ізольованих шлуночків за Гейденнайном та І. П. Павловим. -
О. В. Квасницький запропонував методику полізонда для вивчення травлення в різних шарах вмісту шлунка свині. Стінки полізонда мають три камери з багатьма отворами. Полізонд вставляють через фістулу в шлунок. Його камери стикаються з трьома шарами шлункового вмісту. Рідкий вміст з різних шарів шлунка стікає донизу і збирається у відповідні судини. За допомогою полізонда можна одержувати шлунковий сік через будь-які проміжки часу і вивчати його активність перетравлення в різних ділянках шлунка протягом тривалого часу, без порушень процесу травлення (рис. 61). Корм у шлунку свиней, розміщується горизонтально шарами. Спочатку заповнюється зона пілорус і дна, а потім кардіальна. Шлунковий сік просочує корм знизу вверх. Так через годину після годівлі шлунковий сік добре просочує лише нижні шари корму, а через 5 год — усі верхні шари.
А
""^"~^ Є Рис. 61. Полізонд Квасницького:
А — полізонд (1—4 поверхи полізонда: а — отвір у трубці полізонда;
б — відвідні трубки; в — кірка); Б — положення полізонда в шлунку
У шлунку свині перетравлюються вуглеводи і білки корму. Вуглеводи перетравлюються за допомогою ферментів рослинних кормів і птіаліну слини. Найкраще цей процес відбувається в кардіальній зоні та сліпому мішку. В шлунку свині відбувається також молочнокисле бродіння.
Фермент шлункового соку свиней хімозин звертає молоко, перетворює розчинний казеїноген у нерозчинний казеїн, який випадає в осад, це відбувається при наявності кальцію. Кислотність шлункового соку у свині становить 0,3—0,4 %, причому чим більше виділяється соку, тим вища його кислотність.
Різні корми неоднаково впливають на шлункову секрецію. На діяльність шлункових залоз у свиней впливав також підготовка кормів до згодовузання. Встановлено, що шлункова секреція у них значно підсилюється при згодовуванні їм силосованих кормів. Дріжджування їх поліпшує травні властивості шлункового соку у свиней (його кислотність і перетравну силу ферментів). Секреція шлункового соку підвищується умовно-рефлекторно на вид та запах корму. Шлункова секреція у свиней значно підсилюється, якщо тварина поїдає корм з апетитом. |
У поросят раннього віку в шлунковому соку відсутня вільна соляна кислота (вікова ахлоргідрія), що слід вважати особливістю шлункового травлення у них. У поросят до 20-денного віку при відсутності соляної кислоти в шлунку не перетравлюється білок курячого яйця, тим часом як тваринний білок (фібрин) і білок зерна злакових (клейковина) добре перетравлюються шлунковим соком підсисних поросят. У цей період у поросят добре виражене кишкове травлення, яке і забезпечує високе перетравлення білків рослинного корму. Рання підгодівля сисунів значно прискорює появу соляної кислоти в шлунку і скорочує період вікової ахлоргідрії у поросят. Кількість ферменту реніну у їх шлунковому соку збільшується до місячного віку, а потім зменшується.
