- •Глава 1.
- •§ 1. Предмет і система дисципліни "Судові та
- •§ 2. Сутність правоохоронної та правозахисної діяльності держави
- •§ 3. Основні напрямки правоохоронної діяльності та органи, що їх здійснюють
- •§ 4. Загальна характеристика правоохоронних органів
- •Глава 2.
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання діяльності судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •§ 2. Класифікація нормативно-правових актів, що регулюють діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •§ 2. Класифікація нормативно-правових актів, що регулюють діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •Глава 1. Судова влада, судочинство та правосуддя
- •§ 1. Природа і поняття судової влади
- •§ 2. Основні ознаки (відмінні риси) судової влади
- •§ 3. Поняття та ознаки правосуддя
- •§ 4. Принципи (засади) провадження судочинства
- •Глава 2. Правовий статус суддів
- •§ 1. Поняття правового статусу суддів та його загальна характеристика
- •Глава 2. Правовий статус суддів
- •§ 1. Поняття правового статусу суддів та його загальна характеристика
- •§ 2. Гарантії незалежності суддів
- •§ 3. Вимоги до кандидатів на посаду судді та порядок зайняття посади судді
- •§ 4. Вища кваліфікаційна комісія та Національна школа суддів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 6. Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя
- •§ 6. Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя
- •Глава 3. Суди загальної юрисдикції
- •§ 1. Поняття та характеристика судової системи загальних судів
- •§ 2. Ланки судової системи та судові інстанції
- •§ 3. Місцеві суди
- •§ 4. Апеляційні суди
- •§ 5. Вищі спеціалізовані суди
- •§ 6. Верховний Суд
- •Глава 4.
- •§ 1. Статус, повноваження, мета та основні принципи діяльності Конституційного Суду
- •§ 2. Склад та порядок утворення Конституційного Суду
- •§ 3. Правовий статус суддів Конституційного Суду
- •§ 4. Форми звернення до Конституційного Суду
- •§ 5. Провадження зі справ у Конституційному Суді
- •Глава 1. Прокуратура
- •§ 1. Поняття прокурорського нагляду та його завдання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності прокуратури
- •§ 3. Функції прокуратури
- •Глава 1. Прокуратура
- •§ 4. Акти прокурорського реагування
- •§ 5. Система та структура органів прокуратури
- •§ 6. Кадри органів прокуратури
- •Глава 1. Прокуратура
- •§ 7. Дисциплінарна практика в органах прокуратури
- •Глава 1. Прокуратура
- •Глава 2. Служба безпеки
- •§ 1. Основні завдання та принципи діяльності Служби безпеки
- •§ 2. Система і організація діяльності Служби безпеки
- •§ 3. Напрямки діяльності Служби безпеки
- •§ 4. Повноваження Служби безпеки
- •§ 5. Кадри Служби безпеки, їх правовий та соціальний захист
- •§ 6. Контроль та нагляд за діяльністю Служби безпеки
- •Глава 3. Розвідувальні органи
- •§ 1. Поняття, принципи діяльності та основні завдання розвідувальної діяльності
- •§ 2. Повноваження та організація діяльності розвідувальних органів
- •§ 3. Служба зовнішньої розвідки
- •§ 4. Правовий статус співробітників розвідувальних органів
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю розвідувальних органів
- •Глава 4.
- •§ 1. Призначення, завдання та система органів державної податкової служби
- •§ 2. Функції державної податкової служби
- •§ 3. Основні напрямки діяльності державної податкової служби
- •§ 4. Права, обов'язки і відповідальність органів державної податкової служби
- •§ 5. Посадові особи органів державної податкової служби, їх правовий і соціальний захист
- •§ 6. Завдання, структура та повноваження податкової міліції
- •Глава 5. Органи внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання, функції та система органів внутрішніх справ
- •208 Розділ III. Правоохоронні органи України
- •§ 2. Структура та повноваження Міністерства внутрішніх справ
- •§ 3. Поняття, завдання і принципи діяльності міліції
- •§ 4. Основні функції та структура міліції
- •§ 5. Правовий статус особового складу міліції
- •§ 6. Контроль та нагляд за діяльністю міліції
- •Глава 5. Органи внутрішніх справ
- •Глава 6.
- •§ 1. Поняття, завдання та види досудового розслідування
- •§ 2. Органи дізнання, їх завдання, система та повноваження
- •§ 3. Завдання, компетенція і структура органів досудового слідства
- •Глава 7.
- •§ 1. Завдання, функції та основні принципи діяльності Державної прикордонної служби
- •§ 2. Структура, чисельність та організація діяльності Державної прикордонної служби
- •§ 3. Повноваження Державної прикордонної служби
- •§ 4. Контроль і нагляд за діяльністю Державної прикордонної служби
- •Глава 8. Митні органи
- •§ 1. Організація діяльності, завдання та структура митних органів
- •§ 2. Основні напрямки діяльності та повноваження митних органів
- •§ 3. Правовий статус працівників митних органів
- •Глава 1.
- •§ 1. Завдання та мета діяльності уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •§ 2. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •§ 3. Організація діяльності уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •§ 1. Міністерство юстиції: його структура, завдання та функції
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 2. Порядок діяльності та повноваження Міністерства юстиції
- •§ 3. Система та повноваження територіальних органів юстиції
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 4. Порядок організації та діяльності державної виконавчої служби
- •Глава 3. Нотаріат
- •§ 1. Поняття та основні функції нотаріату
- •§ 2. Правовий статус нотаріуса
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 3. Організація та форми діяльності нотаріату
- •Глава 4. Адвокатура
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 1. Поняття та організаційні форми діяльності адвокатури
- •§ 2. Принципи і гарантії адвокатської діяльності
- •§ 3. Правовий статус адвоката
- •§ 4. Кваліфікаційні комісії адвокатури
§ 4. Апеляційні суди
Апеляційні суди представляють собою другу ланку системи судів загальної юрисдикції. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів і нижчими по відношенню до вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України. Апеляційні суди (суди другої ланки) діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів і як суди першої інстанції в кримінальних справах, які віднесено процесуальним законом до їх підсудності. Підсудність цивільних справ у певних випадках, визначених процесуальним законом, може ухвалою суддів апеляційних судів або Верховного
Суду України також передаватися апеляційним судам, як судам першої інстанції.
У національній системі судів загальної юрисдикції діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.
Апеляційними загальними судами є апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя та Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.
Апеляційні загальні суди (крім Апеляційного суду України) зазвичай виступають судами другої (апеляційної) інстанції по відношенню до рішень місцевих судів, постановлених ними, як судами першої інстанції.
У випадках, визначених процесуальним законом, в рамках кримінального судочинства, загальні апеляційні суди розглядають окремі категорії справ, як суди першої інстанції. Так, у кримінальному судочинстві апеляційні загальні суди розглядають по першій інстанції справи про злочини проти основ національної безпеки України (посягання на територіальну цілісність України, державна зрада, шпигунство тощо), а також справи про злочини, за вчинення яких Кримінальним кодексом України передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі. Крім того, у випадках особливої складності або важливості справи, підсудної місцевому суду, апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя також мають право прийняти її до свого провадження.
Цивільні справи за загальним правилом у першій інстанції апеляційними судами не розглядаються. У той же час, підсудність цивільних справ, у яких однією із сторін є суд або суддя цього суду, визначається ухвалою судді суду вищої інстанції без виклику сторін. У справах про спір між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також у справах про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, підсудність визначається за клопотанням позивача на розсуд судді Верховного Суду України.
Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до Указу Президента України.
Апеляційні господарські суди є тільки апеляційною інстанцією, у першій інстанції справи вони не розглядають. Відповідно до Указу Президента України "Питання мережі господарських судів України" № 811/2010 від 12 серпня 2010 року на території України створено вісім апеляційних господарських судів (Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Рівненський, Севастопольський та Харківський), які розглядають апеляції на рішення місцевих господарських судів.
Апеляційні адміністративні суди також виконують функцію тільки апеляційної інстанції. Так, вони переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів, як адміністративних судів, та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку, як суди апеляційної інстанції. З 1 липня 2007 року відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень до Кодексу адміністративного судочинства України в нашій державі розпочали свою діяльність апеляційні адміністративні суди. Відповідно до Указу Президента України "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів" № 1417/2004 від 16 листопада 2004 року на території України створено дев'ять апеляційних адміністративних судів (Вінницький, Дніпропетровський, Донецький, Житомирський, Київський, Львівський, Одеський, Севастопольській та Харківський).
Всі апеляційні суди - загальні та спеціалізовані - мають практично однакову структуру та наділені рівними повноваженнями. До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.
У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Так, у складі загальних апеляційних судів утворюються: 1) судова палата у цивільних справах; 2) та судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової
