Глава 3. Нотаріат

§ 1. Поняття та основні функції нотаріату

Конституція України у статті 59 гарантує кожному громадяни­нові право на отримання кваліфікованої правової допомоги. Но­таріат, поряд з іншими інститутами, забезпечує реалізацію цього конституційного права громадян, при цьому предмет його діяль­ності обмежений рамками безспірної цивільної юрисдикції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про нотаріат", нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, з метою надання їм юри­дичної вірогідності.

Нотаріат є інститутом, що забезпечує охорону й захист прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб шляхом вчинення нотаріальних дій від імені держави. Нотаріальна діяльність спря­мована на надання офіційної сили, вірогідності юридичним правам, фактам і документам. Діяльність нотаріату має певну спільність з діяльністю інших органів цивільної юрисдикції. Разом з тим, нотаріальна форма охорони й захисту відрізняється від інших форм. Особливість нотаріальної форми полягає в тому, що вона, як правило, спрямована не на безпосередній захист, а на поперед­ження порушення права, і тому предмет її діяльності специфічний. На відміну від судової діяльності, предметом якої переважно є спо­ри про право, предмет нотаріальної діяльності складають безспірні справи.

Органи нотаріату здійснюють тільки їм властиві функції, серед яких найбільш істотними є такі:

1) Функція забезпечення безспірності й доказової сили доку­ментів.

Нотаріально засвідчений договір на випадок спору, що випливає з договору, в суді полегшує стороні можливість довести свої права, тому що зміст прав і обов'язків сторін договору, дійсність їх підпи­сів, час здійснення договору офіційно підтверджені нотаріальним органом і тому є достовірними, безспірними.

2. Функція забезпечення законності при укладенні угод

( контрольна функція). Стійкість договору, іншої угоди чи юридичного акта пов'язується з їхньою правомірністю, і тому нотаріус перевіряє наявність необ­хідного складу юридичних фактів, у тому числі - правоздатність і дієздатність сторін, приналежність їм суб'єктивних прав, що вони передають іншим особам тощо. Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону "Про нотаріат", нотаріус зобов'язаний відмовити у вчиненні нотаріальної дії у разі невідповідності останньої законодавству України чи між­народним договорам. У зв'язку з існуванням приватного нотаріату особливо слід зазначити, що контроль за законністю угод є функці­єю державною і тільки держава може покласти цю функцію на при­ватного нотаріуса, наділивши його певними повноваженнями.

3. Функція надання правової допомоги особам, що звернулися

за вчиненням нотаріальних дій. Останнім часом ця функція набуває все більшого значення, що зумовлено багатьма обставинами. По-перше, Конституція України (ст. 3) проголосила, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Ці найважливіші поло-2КЄНН5І Конституції реалізуються, зокрема, і з допомогою діяльності нотаріату. По-друге, реалізація даної функції наближає україн­ських нотаріусів до нотаріусів латинської школи, що беруть без­посередню участь у підготовці контрактів, здійснюють певну ді­яльність як радники сторін, прагнучи виключити саму можливість появи правових суперечок. Таким чином, і наявність даної функції свідчить про те, що інститут нотаріату покликаний не тільки за­свідчувати факти чи фіксувати обставини, що мають юридичне значення, а й надавати суб'єктам правових відносин всебічну пра­вову допомогу.

При вчиненні будь-якої нотаріальної дії, нотаріус приймає юри­дично значуще рішення (у формі свідоцтва чи посвідчувального напису), що впливає на правовий статус заінтересованих осіб. При­йняття такого рішення можливо лише в результаті розгляду і ви­рішення юридичної справи, тобто застосування норм права до окре­мого явища - правової ситуації. Тому нотаріальну діяльність варто розглядати як специфічну правову форму діяльності, сутність якої

полягає в тому, що в рамках її здійснюється застосування правових норм шляхом реалізації нотаріатом юрисдикційних повноважень у безспірних справах.

Застосування права (у тому числі нотаріатом) є особливою фор­мою його реалізації - державно-владною діяльністю, в результаті якої шляхом винесення індивідуальних правових актів суб'єкти суспільних відносин наділяються конкретними суб'єктивними правами й обов'язками.

Усе це свідчить про те, що нотаріальна діяльність має правовий характер, який виявляється у двох аспектах. По-перше, нотаріаль­ні дії вчиняються на підставі закону й у порядку, встановленому законом. По-друге, нотаріальні дії тягнуть правові наслідки.