- •Глава 1.
- •§ 1. Предмет і система дисципліни "Судові та
- •§ 2. Сутність правоохоронної та правозахисної діяльності держави
- •§ 3. Основні напрямки правоохоронної діяльності та органи, що їх здійснюють
- •§ 4. Загальна характеристика правоохоронних органів
- •Глава 2.
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання діяльності судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •§ 2. Класифікація нормативно-правових актів, що регулюють діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •§ 2. Класифікація нормативно-правових актів, що регулюють діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •Глава 1. Судова влада, судочинство та правосуддя
- •§ 1. Природа і поняття судової влади
- •§ 2. Основні ознаки (відмінні риси) судової влади
- •§ 3. Поняття та ознаки правосуддя
- •§ 4. Принципи (засади) провадження судочинства
- •Глава 2. Правовий статус суддів
- •§ 1. Поняття правового статусу суддів та його загальна характеристика
- •Глава 2. Правовий статус суддів
- •§ 1. Поняття правового статусу суддів та його загальна характеристика
- •§ 2. Гарантії незалежності суддів
- •§ 3. Вимоги до кандидатів на посаду судді та порядок зайняття посади судді
- •§ 4. Вища кваліфікаційна комісія та Національна школа суддів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 6. Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя
- •§ 6. Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя
- •Глава 3. Суди загальної юрисдикції
- •§ 1. Поняття та характеристика судової системи загальних судів
- •§ 2. Ланки судової системи та судові інстанції
- •§ 3. Місцеві суди
- •§ 4. Апеляційні суди
- •§ 5. Вищі спеціалізовані суди
- •§ 6. Верховний Суд
- •Глава 4.
- •§ 1. Статус, повноваження, мета та основні принципи діяльності Конституційного Суду
- •§ 2. Склад та порядок утворення Конституційного Суду
- •§ 3. Правовий статус суддів Конституційного Суду
- •§ 4. Форми звернення до Конституційного Суду
- •§ 5. Провадження зі справ у Конституційному Суді
- •Глава 1. Прокуратура
- •§ 1. Поняття прокурорського нагляду та його завдання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності прокуратури
- •§ 3. Функції прокуратури
- •Глава 1. Прокуратура
- •§ 4. Акти прокурорського реагування
- •§ 5. Система та структура органів прокуратури
- •§ 6. Кадри органів прокуратури
- •Глава 1. Прокуратура
- •§ 7. Дисциплінарна практика в органах прокуратури
- •Глава 1. Прокуратура
- •Глава 2. Служба безпеки
- •§ 1. Основні завдання та принципи діяльності Служби безпеки
- •§ 2. Система і організація діяльності Служби безпеки
- •§ 3. Напрямки діяльності Служби безпеки
- •§ 4. Повноваження Служби безпеки
- •§ 5. Кадри Служби безпеки, їх правовий та соціальний захист
- •§ 6. Контроль та нагляд за діяльністю Служби безпеки
- •Глава 3. Розвідувальні органи
- •§ 1. Поняття, принципи діяльності та основні завдання розвідувальної діяльності
- •§ 2. Повноваження та організація діяльності розвідувальних органів
- •§ 3. Служба зовнішньої розвідки
- •§ 4. Правовий статус співробітників розвідувальних органів
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю розвідувальних органів
- •Глава 4.
- •§ 1. Призначення, завдання та система органів державної податкової служби
- •§ 2. Функції державної податкової служби
- •§ 3. Основні напрямки діяльності державної податкової служби
- •§ 4. Права, обов'язки і відповідальність органів державної податкової служби
- •§ 5. Посадові особи органів державної податкової служби, їх правовий і соціальний захист
- •§ 6. Завдання, структура та повноваження податкової міліції
- •Глава 5. Органи внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання, функції та система органів внутрішніх справ
- •208 Розділ III. Правоохоронні органи України
- •§ 2. Структура та повноваження Міністерства внутрішніх справ
- •§ 3. Поняття, завдання і принципи діяльності міліції
- •§ 4. Основні функції та структура міліції
- •§ 5. Правовий статус особового складу міліції
- •§ 6. Контроль та нагляд за діяльністю міліції
- •Глава 5. Органи внутрішніх справ
- •Глава 6.
- •§ 1. Поняття, завдання та види досудового розслідування
- •§ 2. Органи дізнання, їх завдання, система та повноваження
- •§ 3. Завдання, компетенція і структура органів досудового слідства
- •Глава 7.
- •§ 1. Завдання, функції та основні принципи діяльності Державної прикордонної служби
- •§ 2. Структура, чисельність та організація діяльності Державної прикордонної служби
- •§ 3. Повноваження Державної прикордонної служби
- •§ 4. Контроль і нагляд за діяльністю Державної прикордонної служби
- •Глава 8. Митні органи
- •§ 1. Організація діяльності, завдання та структура митних органів
- •§ 2. Основні напрямки діяльності та повноваження митних органів
- •§ 3. Правовий статус працівників митних органів
- •Глава 1.
- •§ 1. Завдання та мета діяльності уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •§ 2. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •§ 3. Організація діяльності уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •§ 1. Міністерство юстиції: його структура, завдання та функції
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 2. Порядок діяльності та повноваження Міністерства юстиції
- •§ 3. Система та повноваження територіальних органів юстиції
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 4. Порядок організації та діяльності державної виконавчої служби
- •Глава 3. Нотаріат
- •§ 1. Поняття та основні функції нотаріату
- •§ 2. Правовий статус нотаріуса
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 3. Організація та форми діяльності нотаріату
- •Глава 4. Адвокатура
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 1. Поняття та організаційні форми діяльності адвокатури
- •§ 2. Принципи і гарантії адвокатської діяльності
- •§ 3. Правовий статус адвоката
- •§ 4. Кваліфікаційні комісії адвокатури
§ 5. Провадження зі справ у Конституційному Суді
Відкриття Конституційним Судом провадження у справі конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалю^ <у Колегією суддів Конституційного Суду або самим Конституцій V Судом на його засіданні. Справа, за якою відкрито конституь.
провадження, розглядається Конституційним Судом на його пленарному засіданні. Дата розгляду справи Конституційним Судом визначається Головою Конституційного Суду.
У складі Конституційного Суду утворюються колегії суддів, а саме: колегії для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями. Рішення про утворення колегій суддів Конституційного Суду, затвердження їх складу та призначення секретарів приймається на засіданні Конституційного Суду протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар Колегії суддів призначається із числа суддів, які входять до складу Колегії, та очолює її.
Колегії суддів Конституційного Суду у справах за конституційними поданнями та у справах за конституційними зверненнями більшістю голосів суддів, які входять до їх складу, приймають процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому провадженні. У разі прийняття Колегією суддів Конституційного Суду процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі, ця справа вноситься Головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду. У протилежному випадку, коли Колегією суддів приймається процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження в справі, секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові Конституційного Суду для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду.
У разі прийняття на засіданні Конституційного Суду процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді ця справа вноситься Головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду. Прийнята Конституційним Судом на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді є остаточною.
На засіданнях Конституційного Суду розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях.
Засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду. Рішення Конституційного Суду на його засіданнях приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду від кількості тих суддів, які брали участь у засіданні.
На своїх пленарних засіданнях Конституційний Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду. Рішення Конституційного Суду приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду.
Учасниками конституційного провадження є суб'єкти права на конституційне подання і конституційне звернення, їхні представники, а також залучені Конституційним Судом до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти та перекладачі.
Неявка з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду може бути підставою для відкладення розгляду справи. У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду може бути прийняте рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності. У разі неявки без поважної причини учасника конституційного провадження Конституційний Суд України приймає рішення за його відсутності.
Провадження у Конституційному Суді ведеться, а також приймаються рішення та ухвали і даються та оприлюднюються висновки державною мовою. Учасники конституційного провадження, які не володіють державною мовою, мають право користуватися послугами перекладача.
Рішення Конституційним Судом приймаються та висновки даються шляхом поіменного голосування через опитування суддів Конституційного Суду. Утримуватися від голосування судді Конституційного Суду не мають права. Рішення і висновки Конституційного Суду мають бути мотивовані письмово та підписані окремо суддями Конституційного Суду, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню. Підписані рішення і висновки Конституційного Суду мають бути в обов'язковому порядку не пізніше семи днів піс-
ля їх прийняття або дачі. Після цієї процедури рішення і висновки Конституційного Суду публікуються у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях.
Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.
Питання для самоконтролю:
Назвіть принципи діяльності Конституційного Суду України.
Охарактеризуйте склад та порядок формування Конституційного Суду України.
Визначте підстави для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів.
Назвіть види звернень до Конституційного Суду України з питань щодо неконституційності нормативно-правових актів.
Розкрийте порядок розгляду конституційних звернень у Конституційному Суді України.
Охарактеризуйте правовий статус судді Конституційного Суду України.
РОЗДІЛ III ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ
Supervacuum esset leges condere, nisi esset qui leges tueretur Даремно видавати закони, якщо ці закони, будучи виданими,
не будуть виконуватися
