Міжнародний стандарт аудиту 265 «повідомлення інформації про недоліки внутрішнього контролю тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу»

Сфера застосування цього МСА 1—3

Дата набрання чинності 4

Мета 5

Визначення 6

Вимоги 7—11

Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали Визначення того, чи ідентифіковано недоліки внутрішнього

контролю Д1—Д4

Значні недоліки внутрішнього контролю Д5—Д11

Повідомлення інформації про недоліки внутрішнього контролю .... Д12—Д30

Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 265 «Повідомлення інформація про недоліки внутрішнього контролю тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу» слід застосовувати разом із МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту».

МСА 265

250

Вступ

Сфера застосування цього МСА

1. Цей Міжнародний стандарт аудиту (МСА) розглядає відповідальність аудитора за повідомлення в належний спосіб інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу про недоліки внутрішнього контролю¹, які ідентифікував аудитор під час аудиту фінансової звітності. Цей МСА не встановлює додаткову відповідальність аудитора стосовно отримання розуміння внутрішнього контролю, а також розробки і виконання тестів заходів контролю понад вимоги МСА 315 і МСА 330². МСА 260³ встановлює додаткові вимоги і надає рекомендації щодо відповідальності аудитора за повідомлення інформації з аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями.

2. Від аудитора вимагається отримати розуміння внутрішнього контролю, яке є важливим для аудиту під час ідентифікації та оцінки ризиків суттєвого викривлення⁴. Здійснюючи такі оцінки ризиків, аудитор розглядає внутрішній контроль для того, щоб розробити аудиторські процедури, які є прийнятними за конкретних обставин, а не з метою висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю. Аудитор може ідентифікувати недоліки внутрішнього контролю не тільки під час процесу оцінки ризиків, а й на будь-якому іншому етапі аудиту. Цей МСА визначає, про які ідентифіковані недоліки аудитору потрібно повідомляти тих, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінський персонал.

3. Ніщо в цьому МСА не забороняє аудитору повідомляти інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу про інші питання внутрішнього контролю, які аудитор ідентифікував під час аудиту.

Дата набрання чинності

4. Цей МСА чинний для аудитів фінансової звітності за періоди, що починаються з 15 грудня 2009 р. або пізніше.

Мета

5. Метою аудитора є повідомлення у відповідний спосіб інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу про недоліки внутрішнього контролю, які аудитор

¹ МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища», параграфи 4 та 12.

² МСА 330 «Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики».

³ МСА 260 «Повідомлення інформації з питань аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями».

⁴ МСА 315, параграф 12. Параграфи Д60—Д65 надають рекомендації щодо заходів контролю, які є доречними для аудиту.

251

МСА 265

ідентифікував під час аудиту та які, за професійним судженням аудитора, є досить важливими, щоб заслуговувати на їх увагу.

Визначення

6. Для цілей МСА наведені далі терміни мають таке значення.

а) Значний недолік внутрішнього контролю — недолік або поєднання недоліків внутрішнього контролю, які, за професійним судженням аудитора, є досить важливими, щоб заслуговувати на увагу тих, кого наділено найвищими повноваженнями (див. параграф Д5).

б) Недолік внутрішнього контролю існує, якщо:

1. контроль розроблений, упроваджений і функціонує так, що неможливо своєчасно попередити або виявити та виправити викривлення у фінансовій звітності, або

2. відсутній контроль, необхідний для своєчасного запобігання або виявлення та виправлення викривлень у фінансовій звітності.

Вимоги

7. Аудитор повинен визначити, чи виявив він на основі виконаної аудиторської роботи один або кілька недоліків внутрішнього контролю (див. параграфи Д1—Д4).

8. Якщо аудитор ідентифікував один або кілька недоліків внутрішнього контролю, він повинен визначити на основі виконаної аудиторської роботи, чи становлять вони значні недоліки окремо або у поєднанні (див. параграфи Д5—Д11).

9. Аудитор повинен своєчасно повідомити у письмовій формі інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, про значні недоліки внутрішнього контролю, ідентифіковані під час аудиту (див. параграфи Д12—Д18, Д27).

10. Аудитор повинен також своєчасно повідомляти інформацію управлінському персоналу належного рівня відповідальності (див. параграфи Д19, Д27):

а) у письмовій формі про значні недоліки внутрішнього контролю, яку аудитор повідомив або має намір повідомити тим, кого наділено найвищими повноваженнями, якщо повідомлення інформації безпосередньо управлінському персоналу буде неприйнятним за конкретних обставин (див. параграфи Д14, Д20—Д21);

б) про інші недоліки внутрішнього контролю, ідентифіковані під час аудиту, інформація про які не повідомлялась управлінському персоналу іншими сторонами та які, за професійним судженням аудитора, є досить важливими, щоб заслуговувати на увагу управлінського персоналу (див. параграфи Д22—Д26).

МСА 265

252

11. До інформації у письмовій формі про значні недоліки внутрішнього контролю аудитор повинен включити:

а) описання недоліків і пояснення їх потенційного впливу (див. параграф Д28);

б) достатню інформацію, щоб надати можливість тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу зрозуміти контекст повідомлення. Зокрема, аудитор повинен пояснити, що (див. параграфи Д29—Д30):

1. мета аудиту полягала в тому, щоб аудитор висловив думку щодо фінансової звітності;

2. аудит охоплював розгляд внутрішнього контролю, важливого для складання фінансової звітності, щоб розробити аудиторські процедури, які є прийнятними за конкретних обставин, але не з метою висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю;

3. питання, про які йдеться, обмежуються тими недоліками, які аудитор ідентифікував протягом аудиту і які, як він вважає, є досить важливими, щоб заслуговувати на увагу тих, кого наділено найвищими повноваженнями.

•к "к "к

Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали

Визначення того, чи ідентифіковано недоліки внутрішнього контролю (див. параграф 7)

Д1. Під час визначення того, чи ідентифіковано один або кілька недоліків внутрішнього контролю, аудитор має обговорити доречні факти та обставини отриманих аудитором результатів з управлінським персоналом належного рівня. Це обговорення дає аудитору можливість своєчасно попередити управлінський персонал про наявність недоліків, про які він міг не знати раніше. Рівень управлінського персоналу, належний для обговорення результатів аудиту, — це рівень управлінського персоналу, обізнаного з внутрішнім контролем, про який ідеться, та вповноваженого вживати виправних заходів щодо будь-яких ідентифікованих недоліків внутрішнього контролю. За деяких обставин може бути неприйнятним, щоб аудитор обговорював отримані результати безпосередньо з управлінським персоналом, наприклад якщо результати ставлять під сумнів чесність або компетентність управлінського персоналу (див. параграф Д20).

253

МСА 265

Д2. Обговорюючи факти та обставини отриманих аудитором результатів з управлінським персоналом, аудитор може одержати іншу доречну інформацію для подальшого розгляду, зокрема:

• розуміння управлінським персоналом фактичних або підозрюваних причин недоліків;

• винятки, що є наслідком недоліків, які могли бути помічені управлінським персоналом, наприклад викривлення, які не були попереджені відповідними засобами контролю інформаційних технологій (ІТ);

• попередні свідчення управлінського персоналу щодо його дій у відповідь на результати.

Міркування, що стосуються малих підприємств

Д3. Хоча ймовірно, що концепції, які покладено в основу заходів контролю на малих підприємствах, будуть подібними до концепцій у великих суб'єктів господарювання, формальні процедури, за якими вони функціонують, будуть відрізнятися. Крім того, малі підприємства можуть вважати певні типи заходів контролю необов'язковими через процедури контролю, які застосовує управлінський персонал. Наприклад, виняткові повноваження управлінського персоналу надавати кредити клієнтам та затверджувати значні придбання можуть забезпечити ефективний контроль важливих залишків на рахунках і операцій, зменшуючи або усуваючи потребу в більш деталізованих заходах контролю.

Д4. Крім того, малі підприємства часто мають невелику кількість працівників, що може обмежувати можливість розподілу обов'язків. Проте на малому підприємстві, яким управляє його власник, власник-менеджер може бути в змозі здійснювати більш ефективний нагляд, ніж великий суб'єкт господарювання. Потрібно, щоб цей вищий рівень нагляду управлінського персоналу врівноважував більшу можливість уникнення заходів контролю управлінським персоналом.

Значні недоліки внутрішнього контролю (див. параграфи 6 б, 8)

Д5. Значущість недоліку або поєднання недоліків внутрішнього контролю залежить не тільки від того, чи відбулося викривлення фактично, а й від імовірності того, що викривлення може відбутися, та потенційної величини викривлення. Тому значні недоліки можуть існувати навіть у тому разі, якщо аудитор не ідентифікував викривлення під час аудиту.

Д6. Приклади питань, які аудитор може розглядати при визначенні того, чи становить недолік або поєднання недоліків внутрішнього контролю значний недолік, охоплюють:

• ймовірність недоліків, які призводять до суттєвих викривлень у фінансовій звітності в майбутньому;

МСА 265

254

• чутливість відповідного активу або зобов'язання до втрати або шахрайства;

• суб'єктивність і складність визначення попередньо оцінених сум, зокрема облікових оцінок за справедливою вартістю;

• суми у фінансовій звітності доступні впливу недоліків;

• обсяг діяльності, що здійснюється або яку можна здійснити щодо залишку на рахунку або класу операцій, які доступні впливу недоліку або недоліків;

• важливість заходів контролю для процесу фінансової звітності, наприклад:

о загальні заходи моніторингу (такі як нагляд управлінського персоналу);

о заходи контролю, спрямовані на попередження та виявлення шахрайства;

о заходи контролю вибору та застосування значних облікових політик;

о заходи контролю значних операцій із пов'язаними сторонами;

о заходи контролю значних операцій, які виходять за межі звичайного ходу бізнесу суб'єкта господарювання;

о заходи контролю процесу фінансової звітності на кінець періоду (такі як заходи контролю разових журнальних записів);

• причина та частота винятків, виявлених у результаті недоліків заходів контролю;

• взаємозв'язок недоліку з іншими недоліками внутрішнього контролю.

Д7. Показники значних недоліків внутрішнього контролю охоплюють,

наприклад:

• докази неефективних аспектів середовища контролю, такі як:

о свідчення того, що значні операції, в яких управлінський персонал фінансово зацікавлений, не перевірялися належно тими, кого наділено найвищими повноваженнями;

о ідентифікація шахрайства управлінського персоналу незалежно від того, чи є воно суттєвим, яке не було попереджене внутрішнім контролем суб'єкта господарювання;

о незастосування управлінським персоналом прийнятних виправних заходів до значних недоліків, інформація про які повідомлялася раніше;

255

МСА 265

• відсутність процесу оцінки ризиків у суб'єкта господарювання, коли, як правило, слід очікувати, що він установлений;

• докази неефективного процесу оцінки ризиків суб'єкта господарювання, такі як відсутність ідентифікації ризику суттєвого викривлення управлінським персоналом, який, за очікуванням аудитора, мав би ідентифікувати процес оцінки ризиків суб'єкта господарювання;

• докази неефективної дії у відповідь на ідентифіковані значні ризики (наприклад, відсутність заходів контролю таких ризиків);

• викривлення, виявлені за допомогою аудиторських процедур, які не були попереджені або виявлені та виправлені системою внутрішнього контролю;

• перерахунок раніше оприлюдненої фінансової звітності, щоб відобразити виправлення суттєвого викривлення внаслідок помилки або шахрайства;

• докази нездатності управлінського персоналу здійснювати нагляд за складанням фінансової звітності.

Д8. Заходи контролю можуть розроблятися так, щоб вони окремо чи в поєднанні функціонували для ефективного попередження або виявлення та виправлення викривлень⁵. Наприклад, заходи контролю дебіторської заборгованості можуть складатися з автоматизованих та ручних заходів контролю, призначених для попередження або виявлення й виправлення викривлень у залишку на рахунку. Недолік внутрішнього контролю сам по собі може не бути досить важливим для того, щоб становити значний недолік. Проте поєднання недоліків, які впливають на той самий залишок на рахунку або розкриття інформації, доречне твердження або компонент внутрішнього контролю, може збільшити ризики викривлення настільки, що призводить до значного недоліку.

Д9. У деяких юрисдикціях законодавчі або нормативні акти можуть установлювати вимогу (зокрема, для аудитів зареєстрованих на біржі суб'єктів господарювання), щоб аудитор повідомляв інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, або іншим доречним сторонам (таким як регуляторні органи) про один або кілька конкретних типів недоліків внутрішнього контролю, які аудитор ідентифікував під час аудиту. Якщо законодавчий або нормативний акт установлює конкретні терміни та визначення для таких типів недоліків і вимагає, щоб аудитор вживав такі терміни і визначення з метою повідомлення інформації, аудитор їх вживає, повідомляючи інформацію відповідно до законодавчої або нормативної вимоги.

⁵ МСА 315, параграф Д66.

МСА 265

256

Д10. Якщо юрисдикція встановила конкретні терміни для зазначення типів недоліків внутрішнього контролю, про які слід повідомляти інформацію, але не визначила такі терміни, аудитору може бути необхідним застосувати судження, щоб визначити питання, які слід повідомляти на додаток до законодавчої або нормативної вимоги. При цьому аудитор може вважати прийнятним взяти до уваги вимоги та рекомендації цього МСА. Наприклад, якщо мета законодавчої або нормативної вимоги полягає в тому, щоб привернути увагу тих, кого наділено найвищими повноваженнями, до певних питань внутрішнього контролю, про які їм слід знати, може бути прийнятним розгляд цих питань як таких, що здебільшого еквівалентні значним недолікам, інформацію про які слід повідомляти тим, кого наділено найвищими повноваженнями, відповідно до цього МСА.

Д11. Вимоги цього МСА залишаються застосовними незалежно від того, що законодавчий або нормативний акт може вимагати, щоб аудитор уживав конкретні терміни або визначення.

Повідомлення інформації про недоліки внутрішнього контролю

Повідомлення інформації про значні недоліки внутрішнього контролю тим,

кого наділено найвищими повноваженнями (див. параграф 9)

Д12. Повідомлення інформації про значні недоліки у письмовій формі тим, кого наділено найвищими повноваженнями, відображає важливість цих питань та допомагає тим, кого наділено найвищими повноваженнями, виконувати свої обов'язки з нагляду. МСА 260 установлює важливі міркування стосовно повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, якщо всі з них беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання⁶.

Д13. Визначаючи, коли повідомляти письмову інформацію, аудитор може розглянути, чи стане отримання повідомлення такої інформації важливим чинником щодо можливості виконання тими, кого наділено найвищими повноваженнями, їх обов'язків з нагляду. Крім того, для зареєстрованих на біржі суб'єктів господарювання у деяких юрисдикціях тим, кого наділено найвищими повноваженнями, може бути потрібним отримати письмове повідомлення інформації від аудитора раніше дати затвердження фінансової звітності, щоб виконати конкретні обов'язки стосовно внутрішнього контролю з метою виконання нормативних або інших вимог. Іншим суб'єктам господарювання аудитор може надавати письмове повідомлення інформації пізніше. Проте в останньому випадку, оскільки письмове повідомлення інформації аудитором про значні недоліки є частиною остаточного аудиторського файла, на письмове повідомлення поширюється основна вимога⁷ до аудитора своєчасно

⁶ МСА 260, параграф 13.

⁷ МСА 230 «Аудиторська документація», параграф 14.

257

МСА 265

завершити формування остаточного аудиторського файла. МСА 230 зазначає, що прийнятний період часу, в межах якого слід завершити формування остаточного аудиторського файла, не перевищує, як правило, 60 днів після дати аудиторського висновку⁸.

Д14. Незалежно від часу письмового повідомлення інформації про значні недоліки аудитор може повідомляти про них усно, насамперед управлінський персонал, та за потреби тих, кого наділено найвищими повноваженнями, щоб допомогти їм своєчасно вжити виправних заходів із метою мінімізації ризиків суттєвого викривлення. Проте це не звільняє аудитора від відповідальності за повідомлення інформації про значні недоліки у письмовій формі, як цього вимагає цей МСА.

Д15. Ступінь деталізації інформації, яку слід повідомляти про значні недоліки, є питанням професійного судження аудитора за конкретних обставин. Чинники, які може розглядати аудитор під час визначення прийнятного ступеня деталізації інформації, охоплюють, наприклад:

• характер суб'єкта господарювання. Наприклад, повідомлення інформації, що вимагається для суб'єкта господарювання, який становить державний інтерес, може відрізнятися від повідомлення інформації для суб'єкта господарювання, який не становить державного інтересу;

• розмір і складність суб'єкта господарювання. Наприклад, повідомлення інформації, що вимагається для складного суб'єкта господарювання, може відрізнятися від повідомлення інформації для суб'єкта господарювання, який займається простим бізнесом;

• характер значних недоліків, ідентифікованих аудитором;

• структуру управління суб'єктом господарювання. Наприклад, може бути потрібною більш детальна інформація, якщо до складу тих, кого наділено найвищими повноваженням, входять особи, які не мають значного досвіду у галузі або у сферах діяльності суб'єкта господарювання, на які він впливає;

• законодавчі або нормативні вимоги до повідомлення інформації про конкретні типи недоліків внутрішнього контролю.

Д16. Управлінський персонал та ті, кого наділено найвищими повноваженнями, можуть уже знати про значні недоліки, які аудитор ідентифікував під час аудиту, але могли не виправляти їх через витрати або з інших міркувань. Відповідальність за оцінку витрат і вигід упровадження виправних заходів несе управлінський персонал і ті, кого наділено найвищими повноваженнями. Відповідно вимога параграфа 9 застосовується незалежно від міркувань щодо витрат або інших міркувань, які управлінський персонал та ті, кого наділено найвищими

⁸ МСА 230, параграф A21.

МСА 265

258

повноваженнями, можуть вважати важливими, визначаючи, чи виправляти такі недоліки.

Д17. Той факт, що аудитор повідомив інформацію про значний недолік тим, кого наділено найвищими повноваженнями, і управлінському персоналу під час попереднього аудиту, не виключає потреби для аудитора повторити повідомлення інформації, якщо не було вжито виправних заходів. Якщо залишається недолік, інформація про який повідомлялася раніше, повідомлення інформації поточного року може повторювати описання із попереднього повідомлення або просто містити посилання на попереднє повідомлення інформації. Аудитор може надіслати запит управлінському персоналу або за потреби тим, кого наділено найвищими повноваженнями, чому не виправлено значний недолік. Його невиправлення за відсутності логічного обґрунтування саме по собі може становити значний недолік.

Міркування. що стосуються малих підприємств

Д18. У разі аудиту малих підприємств аудитор може повідомляти менш структуровану інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, ніж у випадку великих підприємств.

Повідомлення інформації управлінському персоналу про недоліки внутрішнього

контролю (див. параграф 10)

Д19. Як правило, належний рівень управлінського персоналу — це рівень відповідальності та повноважень щодо оцінювання недоліків внутрішнього контролю та вживання необхідних виправних заходів. Стосовно значних недоліків належним рівнем, імовірно, буде головний виконавчий директор або головний фінансовий директор (або особи на еквівалентних посадах), оскільки інформацію про ці питання також слід повідомляти тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Що стосується інших недоліків внутрішнього контролю, то належним рівнем може бути управлінський персонал з операційної діяльності, який бере більш безпосередню участь у відповідних аспектах контролю та має повноваження вживати прийнятних виправних заходів.

Повідомлення інформації про значні недоліки внутрішнього контролю

управлінському персоналу (див. параграф 10 a)

Д20. Певні ідентифіковані значні недоліки внутрішнього контролю можуть ставити під сумнів чесність або компетентність управлінського персоналу. Наприклад, можуть існувати докази шахрайства чи свідомого недотримання вимог законодавчих і нормативних актів управлінським персоналом або управлінський персонал може виявитися нездатним здійснювати нагляд за складанням належної фінансової звітності, що може поставити під сумнів його компетентність. Відповідно може бути неприйнятним повідомлення інформації про такі недоліки безпосередньо управлінському персоналу.

259

МСА 265

Д21. МСА 250 встановлює вимоги та надає рекомендації щодо звітності про ідентифіковане або потенційне недотримання вимог законодавчих і нормативних актів, включаючи те, коли ті, кого наділено найвищими повноваженнями, самі причетні до такого недотримання вимог⁹. МСА 240 встановлює вимоги та надає рекомендації стосовно повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, якщо аудитор ідентифікував шахрайство або підозрюване шахрайство за участю управлінського персоналу¹⁰.

Повідомлення інформації про інші недоліки внутрішнього контролю

управлінському персоналу (див. параграф 10 б)

Д22. Під час аудиту аудитор може ідентифікувати інші недоліки внутрішнього контролю, які не є значними, проте можуть бути досить важливими, щоб заслуговувати на увагу управлінського персоналу. Визначення того, які інші недоліки внутрішнього контролю заслуговують на увагу управлінського персоналу, є питанням професійного судження за конкретних обставин, враховуючи ймовірність та потенційну величину викривлень, які можуть бути у фінансовій звітності внаслідок таких недоліків.

Д23. Повідомлення інформації про інші недоліки внутрішнього контролю, які заслуговують на увагу управлінського персоналу, необов'язково має бути у письмовій формі, воно може бути усним. У тих випадках, якщо аудитор обговорює факти та обставини отриманих результатів з управлінським персоналом, він може розглянути можливість усного повідомлення інформації управлінському персоналу про інші недоліки під час цих обговорень. Відповідно в подальшому немає потреби офіційно повідомляти таку інформацію.

Д24. Якщо аудитор у попередньому періоді повідомляв інформацію управлінському персоналу про недоліки внутрішнього контролю, які не є значними, а управлінський персонал вирішив не виправляти їх через витрати або з інших причин, аудитору не потрібно повторювати інформацію у поточному періоді. Не вимагається також, щоб аудитор повторював інформацію про такі недоліки, якщо її повідомляли раніше управлінському персоналу інші сторони, зокрема внутрішні аудитори або регуляторні органи. Проте аудитору може бути прийнятним повторно повідомити про такі інші недоліки, якщо відбулася зміна управлінського персоналу або якщо увагу аудитора привернула нова інформація, яка змінює попереднє розуміння аудитора та управлінського персоналу стосовно недоліків. Проте невиправлення управлінським персоналом інших недоліків внутрішнього контролю, інформація про які була

⁹ МСА 250 «Розгляд законодавчих та нормативних актів при аудиті фінансової звітності», параграфи 22—28.

¹⁰МСА 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності», параграф 41.

МСА 265

260

повідомлена раніше, може стати значним недоліком, інформацію про який слід повідомити тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Чи дійсно це так, залежить від судження аудитора за конкретних обставин.

Д25. За деяких обставин ті, кого наділено найвищими повноваженнями, можуть прагнути розуміти деталі інших недоліків внутрішнього контролю, інформацію про які аудитор повідомив управлінському персоналу, або бути стисло поінформованими про характер інших недоліків. У інших випадках аудитор може вважати прийнятним інформувати тих, кого наділено найвищими повноваженнями, про повідомлення інформації про інші недоліки управлінському персоналу. У будь-якому разі залежно від обставин аудитор може повідомляти тим, кого наділено найвищими повноваженнями, інформацію в усній або письмовій формі.

Д26. МСА 260 встановлює важливі міркування стосовно повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, якщо всі вони беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання¹¹.

Міркування, що стосуються суб'єктів господарювання державного сектору

(див. параграфи 9—10)

Д27. Аудитори державного сектору можуть нести додаткову відповідальність за повідомлення інформації про недоліки внутрішнього контролю, ідентифіковані аудитором під час аудиту, спосіб, ступінь деталізації та сторони повідомлення якої не розглядаються в цьому МСА. Наприклад, може бути потрібним повідомляти інформацію про значні недоліки законодавчому або іншому регуляторному органу. Законодавчий, нормативний акт або інший документ можуть також вимагати від аудиторів державного сектору повідомлення інформації про недоліки внутрішнього контролю незалежно від значущості потенційного впливу таких недоліків. Крім того, законодавство може вимагати, щоб аудитори державного сектору надавали звітність про більш загальні питання, пов'язані з внутрішнім контролем, ніж недоліки внутрішнього контролю, про які слід повідомляти згідно із цим МСА, наприклад про заходи контролю, пов'язані з дотриманням вимог законодавчих, нормативних актів або положень контрактів чи угод про надання гранту.

Зміст повідомлення інформації у письмовій формі про значні недоліки

внутрішнього контролю (див. параграф 11)

Д28. Пояснюючи потенційний вплив значних недоліків, аудитору не потрібно визначати цей вплив кількісно. Якщо доцільно, значні недоліки можна згрупувати для цілей звітності. Аудитор також може включити до повідомлення інформації у письмовій формі пропозиції щодо виправних заходів стосовно недоліків, фактичні або запропоновані дії

¹¹ МСА 260, параграф 13.

261

МСА 265

управлінського персоналу у відповідь, а також пояснення, чи вживав аудитор будь-яких заходів, щоб перевірити, чи запровадив управлінський персонал дії у відповідь.

Д29. Аудитор може вважати за прийнятне включити таку інформацію, як додатковий контекст, для повідомлення інформації:

• зазначення того, що якби аудитор виконав більш докладні процедури щодо внутрішнього контролю, він міг би ідентифікувати більше недоліків, про які слід повідомляти, або дійшов би висновку про те, що інформацію про деякі з ідентифікованих недоліків фактично було б не потрібно повідомляти;

• зазначення того, що така інформація була повідомлена для цілей тих, кого наділено найвищими повноваженнями, і вона може бути невідповідною в інших цілях.

Д30. Законодавчий або нормативний акт може вимагати, щоб аудитор або управлінський персонал надавав копію письмового повідомлення інформації аудитором про значні недоліки належним регуляторним органам. Якщо це так, письмове повідомлення інформації аудитором може ідентифікувати такі регуляторні органи.

МСА 265