Міжнародний стандарт аудиту 300 «планування аудиту фінансової звітності»

ЗМІСТ

Параграф

Вступ

Сфера застосування цього МСА 1

Роль та час планування 2

Дата набрання чинності 3

Мета 4

Вимоги

Участь провідних членів аудиторської групи із завдання 5

Діяльність, що передує завданню 6

Планування 7—11

Документація 12

Додаткові міркування щодо перших завдань з аудиту 13

Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали

Роль та час планування A1—A3

Участь провідних членів аудиторської групи із завдання A4

Діяльність, що передує завданню A5—A7

Планування A8—A15

Документація A16—A19

Додаткові міркування щодо перших завдань з аудиту A20

Додаток. Міркування щодо вибору загальної стратегії аудиту

Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 300 «Планування аудиту фінансової звітності» слід застосовувати разом із МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту».

263

МСА 300

Вступ

Сфера застосування цього МСА

1. Цей Міжнародний стандарт аудиту (МСА) розглядає відповідальність аудитора за планування аудиту фінансової звітності. Цей МСА написаний в контексті постійного аудиту. Додаткові міркування стосовно першого завдання з аудиту ідентифіковано окремо.

Роль та час планування

2. Планування аудиту включає встановлення загальної стратегії аудиту для завдання та розробку плану аудиту. Адекватне планування допомагає у виконанні аудиту фінансової звітності, зокрема (див. парараграфи

Д1—Д3):

• Допомагає аудитору приділити відповідну увагу важливим сферам аудиту.

• Допомагає аудитору своєчасно ідентифікувати та вирішувати потенційні проблеми.

• Допомагає аудитору належно організовувати й управляти завданням з аудиту з метою його ефективного та кваліфікованого виконання.

• Допомагає обрати членів аудиторської групи із завдання, що мають відповідний рівень підготовки та компетентності, щоб діяти у відповідь на очікувані ризики, а також спрощує належний розподіл роботи між ними.

• Полегшує управління та нагляд за членами аудиторської групи із завдання, а також огляд їх роботи.

• Допомагає (де це застосовно) координувати роботу аудиторів компонентів та експертів.

Дата набрання чинності

3. Цей МСА чинний для аудиту фінансової звітності за періоди, що починаються з 15 грудня 2009 р. або пізніше.

Мета

3. Метою аудитора є планування аудиту так, щоб його можна було виконати ефективно.

Вимоги

Участь провідних членів аудиторської групи із завдання

3. Партнер із завдання та інші провідні члени групи із завдання мають брати участь в плануванні аудиту, включаючи планування й участь в обговоренні між членами групи із завдання (див. параграф Д4).

МСА 300

264

Діяльність, що передує завданню

3. На початку поточного завдання з аудиту аудитор повинен виконати такі

дії:

а) Виконати процедури відповідно до вимог МСА 220 стосовно продовження стосунків з клієнтом та конкретного завдання з аудиту¹;

б) Оцінити дотримання відповідних етичних вимог, включаючи незалежність, відповідно до вимог МСА 220²;

в) Отримати розуміння умов завдання відповідно до вимог МСА 210³ (див. параграфи Д5—Д7).

Планування

3. Аудитор має визначити загальну стратегію аудиту, яка б встановлювала

обсяг, час і напрям аудиту, а також спрямовувала розробку плану аудиту.

3. Встановлюючи загальну стратегію аудиту, аудитор повинен:

• ідентифікувати характеристики завдання, які визначатимуть його обсяг;

• встановити звітні цілі завдання для планування часу аудиту та характеру необхідного повідомлення інформації;

• розглянути чинники, які з погляду професійного судження аудитора є важливими для спрямування зусиль аудиторської групи із завдання;

• розглянути діяльність, що передує завданню, та, якщо це застосовно, чи є належними знання суб'єкта господарювання за результатами виконання інших завдань партнером із завдання;

• уточнити характер, час та обсяг ресурсів, необхідних для виконання завдання (див. параграфи Д8—Д11).

3. Аудитор має розробити план аудиту з описом:

а) характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків, як визначено у МСА 315⁴;

б) характеру, часу та обсягу запланованих подальших аудиторських процедур на рівні твердження, як визначено у МСА 330⁵;

¹ МСА 220 «Контроль якості аудиту фінансової звітності», параграфи 12—13.

² МСА 220, параграфи 9—11.

³ МСА 210 «Узгодження умов виконання завдань з аудиту», параграфи 9—13.

⁴ МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища».

⁵ МСА 330 «Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики».

265

МСА 300

в) інших запланованих аудиторських процедур, які слід виконати для дотримання вимог МСА під час виконання завдання (див. параграф Д12).

3. Під час виконання аудиту аудитор має доповнювати та змінювати загальну стратегію і план аудиту в разі потреби (див. параграф Д13).

4. Аудитор має планувати характер, час і обсяг управління та нагляду за членами аудиторської групи із завдання, а також огляд їх роботи (див. параграфи Д14—Д15).

Документація

3. Аудитор повинен включити в аудиторську документацію⁶:

а) загальну стратегію аудиту;

б) план аудиту;

в) будь-які важливі зміни, внесені під час виконання завдання з аудиту, в загальну стратегію та план аудиту, а також причини внесення цих змін (див. параграфи Д16—Д19).

Додаткові міркування щодо перших завдань з аудиту

3. До початку виконання першого завдання з аудиту аудитор має виконати такі дії:

а) виконати процедури відповідно до вимог МСА 220 стосовно прийняття клієнта та конкретного завдання з аудиту⁷;

б) звернутися до попереднього аудитора, якщо змінився аудитор,

згідно з відповідними етичними вимогами (див. параграф Д20).

* * *

Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали

Роль та час планування (див. параграф 2)

Д1. Характер та обсяг заходів з планування залежать від розміру і складності суб'єкта господарювання, попереднього досвіду роботи з таким суб'єктом господарювання провідних членів аудиторської групи із завдання та змін в умовах, що відбуваються під час виконання завдання з аудиту.

Д2. Планування є не окремим етапом аудиту, а швидше безперервним і повторюваним процесом, який часто розпочинається невдовзі після (або у зв'язку із) завершення попереднього аудиту та продовжується до завершення поточного завдання з аудиту. При цьому планування включає

⁶ МСА 230 «Аудиторська документація», параграфи 8—11таД6.

⁷ МСА 220, параграфи 12—13.

МСА 300

266

розгляд часу виконання певних дій та аудиторських процедур, які потрібно завершити до виконання подальших аудиторських процедур. Наприклад, планування включає розгляд (до ідентифікації та оцінки аудитором ризиків суттєвого викривлення) таких питань, як:

• Аналітичні процедури, що будуть виконуватись як процедури оцінки ризиків.

• Вивчення законодавчої та нормативної бази, що застосовуються до суб'єкта господарювання, та дотримання суб'єктом господарювання її вимог.

• Визначення суттєвості.

• Залучення експертів.

• Виконання інших процедур оцінки ризиків.

Д3. Аудитор може вирішити обговорити елементи планування з управлінським персоналом суб'єкта господарювання для полегшення виконання й керування завданням з аудиту (наприклад, для координації виконання деяких запланованих аудиторських процедур з роботою персоналу суб'єкта господарювання). Хоча такі обговорення відбуваються досить часто, розробка загальної стратегії та плану аудиту залишаються обов'язком аудитора. Обговорення питань, які входять до загальної стратегії або плану аудиту, вимагає уважності для того, щоб не поставити під загрозу ефективність аудиту. Наприклад, обговорення характеру та часу детальних аудиторських процедур з управлінським персоналом може поставити під загрозу ефективність аудиту, роблячи такі процедури занадто передбачуваними.

Участь провідних членів аудиторської групи із завдання (див. параграф 5)

Д4. Участь партнера із завдання та інших провідних членів аудиторської групи із завдання в плануванні аудиту дає змогу використати їх досвід та інтуїцію, внаслідок чого підвищується ефективність процесу планування⁸.

Діяльність, що передує завданню (див. параграф 6)

Д5. Діяльність, що передує завданню, визначена у параграфі 6, на початку поточного аудиту допомагає аудитору ідентифікувати й оцінити події або обставини, що можуть негативно вплинути на його здатність спланувати та виконати завдання з аудиту.

У МСА 315 (параграф 10), визначено вимоги та надано поради щодо обговорення аудиторської групою із завдання чутливості суб'єкта господарювання до суттєвого викривлення фінансової звітності. В МСА 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності» (параграф 15), надано поради щодо привертання уваги під час таких обговорень щодо чутливості фінансової звітності суб'єкта господарювання до суттєвих викривлень внаслідок шахрайства.

8

267

МСА 300

Д6. Виконання такої діяльності, що передує завданню, дає можливість аудитору спланувати завдання, в якому:

• Він зберігатиме необхідну незалежність і здатність його виконувати.

• Немає питань щодо чесності управлінського персоналу, які могли б негативно вплинути на готовність аудитора продовжувати виконання завдання.

• Відсутнє непорозуміння з клієнтом щодо умов завдання.

Д7. Розгляд аудитором продовження стосунків з клієнтом і відповідних етичних вимог, включаючи незалежність, триває протягом усього завдання з аудиту, оскільки змінюються його умови та обставини. Виконання початкових процедур продовження стосунків з клієнтом та оцінки відповідних етичних вимог (включаючи незалежність) на початку аудиту поточного року означає, що такі процедури будуть завершені до виконання інших важливих дій, які стосуються аудиту поточного року. Для постійних завдань з аудиту такі початкові процедури часто відбуваються невдовзі після завершення попереднього аудиту.

Планування

Загальна стратегія аудиту (див. параграфи 7—8)

Д8. Процес визначення загальної стратегії аудиту допомагає аудитору визначати (за умови завершення виконання процедур оцінки ризиків) такі питання, як:

• ресурси, необхідні для конкретних сфер аудиту, наприклад використання у сферах високого ризику членів аудиторської групи, що мають відповідний досвід, або залучення експертів зі складних питань;

• кількість ресурсів, необхідних для покриття конкретних сфер аудиту, наприклад кількість членів аудиторської групи, призначених для спостереження за процесом інвентаризації у важливих місцях, обсяг перевірки роботи інших аудиторів у разі аудиту групи або бюджет часу аудиту в годинах, який потрібно виділити для покриття сфер підвищеного ризику;

• час застосування таких ресурсів, наприклад на проміжному етапі аудиту або на основні дати зміни облікових періодів;

• управління, використання та нагляд за такими ресурсами, наприклад графік проведення інструктажів і нарад групи за результатами роботи, проведення огляду результатів роботи партнером та менеджером із завдання (зокрема, на території суб'єкта господарювання або за її межами), а також проведення огляду якості виконання завдання.

МСА 300 268

Д9. У додатку наведено приклади важливих питань, які слід брати до уваги під час визначення загальної стратегії аудиту.

Д10. Після визначення загальної стратегії аудиту потрібно розробити план аудиту, спрямований на розгляд різних питань, ідентифікованих у загальній стратегії аудиту, з урахуванням необхідності досягнення цілей аудиту через ефективне використання ресурсів аудитора. Визначення загальної стратегії та детального плану аудиту не обов'язково є окремими або послідовними процесами; вони швидше тісно взаємопов'язані, оскільки зміни в одному можуть призвести до відповідних змін в іншому.

Міркування, що стосуються малих підприємств

Д11. Аудит малих підприємств може виконуватися зовсім невеликою групою аудиторів. Часто аудит малих підприємств виконує партнер із завдання (який може бути одноосібним професійним бухгалтером-практиком) разом із одним членом аудиторської групи із завдання (або взагалі без групи). Малий розмір групи спрощує координацію й обмін інформацією між її членами. Визначення загальної стратегії аудиту малого підприємства не повинно бути складним або трудомістким завданням. Це залежить від розміру підприємства та аудиторської групи із завдання, а також від складності аудиту. Наприклад, короткий меморандум, підготовлений при завершенні попереднього аудиту на основі результатів перевірки робочих документів і висвітлення питань, ідентифікованих під час щойно завершеного аудиту, та оновлений у поточному періоді відповідно до результатів обговорень із власником-керівником підприємства, може використовуватись як документально зафіксована стратегія аудиту для поточного завдання з аудиту, якщо він охоплює питання, зазначені у параграфі 8.

План аудиту (див. параграф 9)

Д12. План аудиту є більш детальним, ніж загальна стратегія аудиту, оскільки він включає характер, час та обсяг аудиторських процедур, які будуть виконувати члени аудиторської групи із завдання. Планування таких аудиторських процедур відбувається протягом усього періоду аудиту, оскільки план цього завдання з аудиту постійно уточнюється. Наприклад, планування аудиторських процедур оцінки ризиків відбувається на початку процесу аудиту. При цьому планування характеру, часу й обсягу конкретних подальших аудиторських процедур залежить від результатів виконання процедур оцінки ризиків. Крім того, аудитор може розпочати виконання подальших аудиторських процедур для деяких класів операцій, залишків на рахунках і розкриття інформації ще до планування всіх інших подальших аудиторських процедур.

Зміни в плані під час виконання аудиту (див. параграф 10)

Д13. У результаті непередбачених подій, змін в обставинах або аудиторських доказів, отриманих під час виконання аудиторських процедур, у аудитора

269

МСА 300

може виникнути необхідність модифікувати загальну стратегію аудиту та план аудиту і, як наслідок, заплановані характер, час та обсяг подальших аудиторських процедур виходячи із переоцінки раніше оцінених ризиків. Така необхідність може виникати тоді, коли аудитор отримує інформацію, яка значно відрізняється від тієї, що була доступною йому під час планування аудиторських процедур. Наприклад, аудиторські докази, отримані під час виконання процедур по суті, можуть суперечити аудиторським доказам, отриманим під час тестування заходів внутрішнього контролю.

Управління, нагляд та огляд (див. параграф 11)

Д14. Характер, час та обсяг управління і нагляду за членами аудиторської групи із завдання, а також огляд їх роботи залежать від багатьох чинників, зокрема:

• Розміру та складності суб'єкта господарювання.

• Сфери аудиту.

• Оцінених ризиків суттєвого викривлення (наприклад, підвищення оцінених ризиків для певної сфери аудиту зазвичай вимагає відповідного збільшення обсягу та своєчасності управління і нагляду за членами аудиторської групи із завдання, а також більш детального огляду їх роботи).

• Можливостей і компетентності окремих членів аудиторської групи, що виконують завдання з аудиту.

У МСА 220 містяться подальші поради щодо управління, нагляду та огляду аудиторської роботи⁹.

Міркування, що стосуються малих підприємств

Д15. Якщо аудит виконується виключно партнером із завдання, питання управління і нагляду за членами аудиторської групи із завдання, а також огляд їх роботи не виникають. У таких випадках партнер із завдання, який особисто виконав усі аспекти роботи, буде знати всі суттєві питання. Формування об'єктивного погляду на відповідність суджень, зроблених під час аудиту, може створювати практичні проблеми, якщо весь аудит виконує одна людина. Якщо аудит виконує одноосібний професійний бухгалтер-практик та існують особливо складні або незвичайні питання, може виявитись бажаним отримати консультацію інших досвідчених аудиторів або професійної аудиторської організації.

Документація (див. параграф 12)

Д16. Документація із загальної стратегії аудиту являє собою реєстрацію основних рішень, які вважаються необхідними для належного планування аудиту та надання інформації про важливі питання

⁹ МСА 220, параграфи 15—17.

МСА 300

270

аудиторської групі із завдання. Наприклад, аудитор може підсумовувати загальну стратегію аудиту у вигляді меморандуму, що містить основні рішення стосовно загального обсягу, часу та проведення аудиту.

Д17. Документація з плану аудиту є реєстрацією запланованих характеру, часу та обсягу процедур оцінки ризиків і подальших аудиторських процедур на рівні тверджень відповідно до оцінених ризиків. Вона також використовується як реєстрація належного планування процедур аудиту, яка дає змогу перевірити й ухвалити такі процедури перед їх виконанням. Аудитор може використовувати стандартні аудиторські програми або контрольні листи на завершення аудиту, належно пристосовані для відображення обставин конкретного завдання.

Д18. Реєстрація значних змін у загальній стратегії та плані аудиту, а також змін внаслідок цього у запланованих характері, часі та обсязі виконання аудиторських процедур пояснює причини таких значних змін та описує кінцеву загальну стратегію і план аудиту, прийняті для завдання. Вона також відображає дії у відповідь на значні зміни, що відбуваються під час аудиту.

Міркування, що стосуються малих підприємств

Д19. Як показано в параграфі Д11, відповідний короткий меморандум може виступати як документально підтверджена стратегія аудиту малих підприємств. Для плану аудиту стандартні аудиторські програми або контрольні листи (див. параграф Д17), складені з урахуванням незначної кількості заходів внутрішнього контролю, що притаманно для малих підприємств, можуть використовуватися за умови, якщо вони пристосовані до обставин конкретного завдання, включаючи оцінки ризиків аудитором.

Додаткові міркування щодо перших завдань з аудиту (див. параграф 13)

Д20. Призначення та мета планування аудиту залишаються незмінними незалежно від того, чи є аудит першим або постійним завданням. Однак для першого аудиту аудитору може бути потрібно розширити заходи з планування, оскільки зазвичай у нього немає попереднього досвіду з таким суб'єктом господарювання, який враховується під час планування постійних завдань. Для завдання з першого аудиту додаткові питання, які аудитор може розглядати під час визначення загальної стратегії та плану аудиту, включають:

• Домовленості, якщо це не заборонено законодавчими або нормативними актами, з попереднім аудитором, наприклад для перегляду його робочої документації.

• Будь-які важливі питання (включаючи застосування облікових принципів або стандартів аудиту та фінансової звітності), що обговорювалися з управлінським персоналом у зв'язку з вибором

271 МСА 300

аудитора, інформування тих, кого наділено найвищими повноваженнями, щодо цих питань, а також вплив цих питань на загальну стратегію та план аудиту.

• Аудиторські процедури, необхідні для отримання достатніх та прийнятних аудиторських доказів стосовно залишків на початок періоду¹⁰.

¹⁰ МСА 510 «Перші завдання з аудиту МСА 300

— залишки на початок періоду».

Додаток

(див. параграфи 7—8, Д8—Д11)

Міркування щодо вибору загальної стратегії аудиту

У цьому додатку наведено приклади питань, які аудитор може розглядати під час визначення загальної стратегії аудиту. Багато з цих питань також впливатимуть на детальний план аудиту. Наведені приклади стосуються широкого спектра питань, застосовних до багатьох завдань. Хоча розгляд деяких із зазначених нижче питань може вимагатись іншими МСА, не всі з них стосуються кожного завдання з аудиту, тому їх перелік не є вичерпним.

Характеристики завдання

• Концептуальна основа фінансової звітності, відповідно до якої підготовлено фінансову інформацію, що підлягає аудиту, включаючи будь-яку необхідність в узгодженні з іншими концептуальними основами фінансової звітності.

• Галузеві вимоги до звітності, наприклад звіти, що вимагаються органами, які регулюють діяльність галузі.

• Очікуваний обсяг аудиту, включаючи кількість місць розташування компонентів, що підлягають аудиту.

• Характер контролю між материнською компанією та її компонентами, що визначає, як консолідуватиметься фінансова звітність групи.

• Обсяг перевірки компонентів іншими аудиторами.

• Характер сегментів, що підлягають аудиту, включаючи потребу в спеціалізованих знаннях.

• Застосовувана валюта звітності, включаючи будь-яку необхідність у перерахунку валюти для фінансової інформації, що підлягає аудиту.

• Необхідність у проведенні законодавчо встановленого аудиту окремих фінансових звітів на додаток до аудиту з метою консолідації фінансової звітності.

• Доступність результатів роботи внутрішніх аудиторів і ступінь потенційної довіри аудитора до їх роботи.

• Використання суб'єктом господарювання послуг організацій, що ті надають, та шляхи отримання аудитором доказів щодо структури або функціонування заходів внутрішнього контролю цих організацій.

• Очікуване використання аудиторських доказів, отриманих під час попередніх завдань з аудиту, наприклад доказів стосовно процедур оцінки ризиків і тестів заходів внутрішнього контролю.

273

ДОДАТОК до МСА 300

• Вплив інформаційних технологій на аудиторські процедури, включаючи наявність даних та очікуваний ступінь використання комп'ютеризованих методів аудиту.

• Координація очікуваного обсягу і часу виконання аудиту з будь-якими оглядами проміжної фінансової інформації та вплив отриманої під час таких оглядів інформації на аудит.

• Наявність персоналу та даних клієнта.

Цілі звіту, час аудиту та характер повідомлення інформації

• Графік звітності суб'єкта господарювання, наприклад проміжні та кінцеві етапи.

• Організація зустрічей з управлінським персоналом та тими, кого наділено найвищими повноваженнями, для обговорення характеру, часу та обсягу аудиторської роботи.

• Обговорення з управлінським персоналом та тими, кого наділено найвищими повноваженнями, питань очікуваного типу та часу звітів, які слід надати, а також повідомлення іншої інформації у письмовій чи усній фомі, включаючи звіт аудитора, листи управлінському персоналу і повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями.

• Обговорення з управлінським персоналом питань стосовно очікуваного повідомлення інформації про стан виконання аудиту всього завдання.

• Повідомлення аудиторам компонентів стосовно очікуваних типів і часу звітів, які слід надати, та іншої інформації, пов'язаної з аудитом компонентів.

• Очікуваний характер і час повідомлення між членами аудиторської групи із завдання, включаючи характер та час проведення зустрічей групи, а також час огляду виконаної роботи.

• Визначення того, чи очікуються будь-які повідомлення третім сторонам, включаючи відповідальність, визначену законодавчо або за контрактом щодо звіту за наслідками аудиту.

Значні чинники діяльності, що передує завданню, та знання, отримані за

іншими завданнями

• Визначення суттєвості відповідно до МСА 320¹¹ та якщо це застосовно:

о Визначення суттєвості для компонентів і повідомлення про це аудиторам компонентів згідно з вимогами МСА 600¹².

о Попередня ідентифікація значних компонентів та суттєвих класів операцій, залишків на рахунках і розкриття інформації.

¹¹ МСА 320 «Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту».

¹² МСА 600 «Особливі міркування — аудити фінансової звітності групи (включаючи роботу аудиторів компонентів), параграфи 21—23 та 40 в.

274 ДОДАТОК до МСА 300

• Попередня ідентифікація сфер з підвищеним ризиком суттєвого викривлення.

• Вплив оціненого ризику суттєвого викривлення на рівні значної фінансової звітності на управління, нагляд та огляд.

• Спосіб донесення аудитором до членів аудиторської групи із завдання особливого значення дотримання принципів сумніву та професійного скептицизму під час збору й оцінки аудиторських доказів.

• Результати попередніх аудитів, що включали оцінку ефективності функціонування внутрішнього контролю, а також характер ідентифікованих недоліків та дії, спрямовані на їх усунення.

• Обговорення питань, що можуть вплинути на аудит, із персоналом фірми, який відповідає за надання інших послуг суб'єкту господарювання.

• Докази обов'язків управлінського персоналу в розробці, впровадженні та підтриманні дієвого внутрішнього контролю, включаючи докази прийнятної документації такого внутрішнього контролю.

• Обсяг операцій, який може визначити, чи є більш ефективним для аудитора довіряти внутрішньому контролю.

• Значення, яке надається в межах усього суб'єкта господарювання внутрішньому контролю як засобу забезпечення успішної господарської діяльності.

• Важливі досягнення в бізнесі, що впливають на суб'єкт господарювання, включаючи зміни в інформаційних технологіях і процесах бізнесу, зміни в складі провідного управлінського персоналу, а також придбання, злиття й вилучення капіталу.

• Важливі події в галузі, наприклад зміни в нормативних актах, що регулюють галузь, чи поява нових вимог до звітування.

• Важливі зміни в концептуальній основі фінансової звітності, наприклад зміни в стандартах бухгалтерського обліку.

• Інші застосовні важливі зміни, наприклад зміни у правовому середовищі, що впливають на суб'єкт господарювання.

Характер, час та обсяг ресурсів

• Підбір аудиторської групи із завдання (включаючи, якщо це потрібно, відповідального за перевірку контролю якості виконання завдання) та розподіл роботи між її членами, включаючи призначення членів групи із належним досвідом для роботи в сферах із можливим високим ризиком суттєвого викривлення.

• Розробка бюджету завдання, включаючи урахування відповідного часу, зарезервованого для роботи в сферах із можливим високим ризиком суттєвого викривлення.

275

ДОДАТОК до МСА 300