- •Модуляція, її види та вибір для ефективних безпровідних систем……………………………………….……..40
- •Частотна ефективність модуляції та її вплив на характеристики безпровідних систем………………..… 66
- •3.4 Висновки…… ……………………………………………………....88
- •Канальне кодування та його застосування в безпровідних системах з обмеженою
- •Дослідження особливостей каналу зв'язку безпровідних систем……………… ……………………….….111
- •6. Адаптивні антени та системи і їх використання в сучасних мережах безпровідного зв’язку………...…..131
- •7. Широкосмугові системи та їх переваги в каналах з багатопроменевим поширенням хвиль…………......…156
- •8. Особливості дослідження діаграм спрямованості
- •Перелік умовних скорочень
- •Basic requirements of wireless systems provision
- •The brief analyisis of the main requirements of wireless communication systems.
- •System resources and efficiency
- •A wireless systems composition
- •Transmitter
- •Reciever
- •Problems of efficient wireless communication systems synthesis
- •Методологія дослідження окремих функціональних вузлів та системи в цілому
- •Загальні зауваження
- •Значення Pb для різних видів psk модуляцій
- •Узагальнені характеритики та метод “2d - 3d – 2d/ ”
- •1.4.3. Ефективність окремих функціональних вузлів
- •Причини наявності обмежень для систем
- •1.6. Висновки
- •2. Модуляція, її види та вибір для ефективних безпровідних систем
- •2.1. Основні види модуляцій та їх характеристики
- •2.2. Дослідження енергетичної ефективності різних видів модуляції
- •2.2.1. Фазова модуляція bpsk, mpsk, dbpsk та мdpsk
- •2.2.2. Амплітудна модуляція bask, mask та qam
- •2.2.3. Частотна модуляція вfsk, mfsk
- •2.3. Порівняння енергетичної ефективності різних видів модуляції
- •2.4. Висновки
- •. Частотна ефективність модуляції та її вплив на характеристики безпровідних систем
- •3.1. Ширина смуги модульованого сигналу
- •3.2. Кодування вхідної інформації
- •3.3. Узагальнені характеристики частотної ефективності
- •Спектральна густина потужності модулюючих сигналів при використанні модулюючих сигналів прямокутної та косинусоїдальної форм
- •3.3.1. Полярний nrz сигнал
- •3.3.2. Дуобінарний та модифікований дуобінарний сигнал
- •3.3.3. Сигнал типу «Манчестер» та уніполярний rz сигнал
- •3.3.4. Модулюючі сигнали у формі косинуса, припіднятого косинуса
- •3.4. Висновки
- •4. Канальне кодування та його застосування в безпровідних системах з обмеженою потужністю
- •4.1. Методи кодування та їх порівняння
- •4.2. Блокові коди та особливості їх дослідження
- •4.3. Узагальнені характеристики завадозахисного кодування та їх застосування
- •4.3.1. Побудова узагальнених характеристик
- •4.3.2. Дослідження кодів бхч на основі узагальнених характеристик
- •4.3.3. Коди Хемінга, Голея та Ріда - Соломона
- •4.4. Висновки
- •5. Дослідження особливостей каналу зв'язку безпровідних систем
- •5.1. Врахування впливу радіоканалу на систему зв'язку
- •5.1. Основні фактори впливу каналу зв'язку безпровідних систем
- •5.2. Достовірність прийнятої інформації при наявності федінгу
- •5.3. Енергетичні співвідношення в радіоканалі
- •5.4. Врахування обмежень для висоти перешкод
- •5.5. Ефект Доплера та його врахування для систем рухомого зв’язку
- •5.6. Висновки
- •6. Адаптивні антени та системи і їх використання в сучасних мережах безпровідного зв’язку
- •6.1. Адаптивний фільтр Вінера
- •6.2. Адаптивні антенні системи
- •6.2.1. Призначення та будова адаптивних антен
- •6.2.2. Формування вихідного сигналу адаптивних антен
- •6.2.3. Виділення корисного сигналу та усунення завад
- •6.2.4. Дослідження вихідного сигналу
- •6.3. Висновки
- •. Широкосмугові системи та їх переваги в каналах з багатопроменевим поширенням хвиль
- •7.1. Переваги сигналів з розширеним спектром та їх формування
- •Порівняльний аналіз сигналів з розширеним спектором
- •Ортогональне частотне розділення з мультиплексуванням, ofdm
- •Властивості псевдовипадкових послідовностей
- •Генерація m-послідовностей та послідовностей Голда
- •Значення для формуючих поліномів
- •Псевдовипадкові послідовності
- •Властивості кореляційної функції
- •Дослідження m- послідовностей
- •Інші типи псевдовипадкових послідовностей та їх порівняння
- •Висновки
- •8. Особливості дослідження діаграм спрямованості антенних систем
- •8.1 . Дослідження результуючої дс антенних решіток
- •8.2. Дослідження множника ар
- •Висновки
- •Висновки
5.3. Енергетичні співвідношення в радіоканалі
Всі недоліки радіоканалу пов’язані з особливістю поширення радіохвиль та негативним впливом на радіосигнал оточуючого середовища. На рис.5.7 приведено лише деякі основні фактори впливу оточуючого середовища, що приводять до спотворення прийнятого сигналу порівняно з переданим.
Метою
аналізу поширення радіохвиль являється
розрахунок дальності радіозв’язку
та визначення реальних характеристик
прийнятого сигналу. Потужність
прийнятого сигналу визначається в
основному на значній відстані від
передаючої станції в так званій дальній
зоні (зоні Фраунгофера d
),
яка визначається наступним чином [2]:
(5.6)
де L- максимальний лінійний розмір антени
Рис.5.7. Фактори впливу оточуючого середовища
Розрізняють декілька випадків (рис.5.8) визначення середнього рівня потужності Pr прийнятого сигналу
Рис.5.8. Випадки визначення середнього рівня
Навіть в такому ідеальному випадку потужність сигналу, прийнятого приймальною антеною, менша за потужність передавальної антени, що залежить від втрат Ls у вільному просторі:
(5.7)
де Pm, Pr – потужність на виході передавача та на вході приймача відповідно.
Використовуючи поняття дальної зони часто потужність прийнятого сигналу на віддалі d від передаючої антени визначають через опорну потужність Рr(do) на деякій стандартній віддалі do, причому віддаль do повинна знаходитись в дальній зоні:
d
≥
dr
(5.8)
де
На практиці для частотного діапазону 1-2 ГГц опорна віддаль do примається рівною 1м для антен, що використовуються всередині приміщень (наприклад, для безшнурової телефонії) та від 100 - 1000м для зовнішніх антен.
Як вказувалось вище, дециметрові радіохвилі незначно огинають перешкоди, тобто поширюються в основному по прямій лінії, але зазнають багаточисленних відбивань від оточуючих об’єктів та підстилаючої поверхні.
Наслідки такого батопроменевого поширеня проявляютьсяв наступному:
затухання являється більш швидким, порівняно з залежністю (6.8);
виникають швидкі та повільні завмирання результуючого сигналу;
спотворення результуючого сигналу (або міжсимвольна інтерференція).
Слід очікувати, що навіть в умовах багатопроменевого поширення хвиль з збільшенням віддалі від базової станції середня потужність сигналу наведеного в приймальній антені, зменшується згідно залежності (5.8). Але, як показано далі, затухання являється більш швидким.
Розглянемо, для простоти, двопроменеву модель поширення радіохвиль (рис.5.9), яка дозволяє визначити зміну сигналу в результаті додавання двох променів (прямого та відбитого від землі). Така модель адекватно відтворює процес поширення сигналу в районах з невеликою кількістю відбивань, наприклад шосейних доріг.
Рис.5.9. Двопроменеве поширення радіохвиль
На рис.5.9 прийнято, що віддаль між антенами d набагато перевищує висоти h1, h2 кожної з антен. Припустимо, що переданий сигнал поширюється до приймача двома шляхами:
прямим, вздовж лінії прямої видимості;
з одним відбиванням від землі, причому з відбиттям без втрат.
Тоді потужність сигналу в приймачі визначається наступним чином:
(5.9)
Довжини обох шляхів становлять:
d2
=
.
(5.10)
Якщо прийняти що віддаль між антенами значно більша за їх висоту то різниця віддалей d1 та d2 буде незначною. Після розкладання в ряд Тейлора отримаємо приблизні значення віддалей d1, d2 та різниці між ними:
(5.11)
Різниця фаз обох сигналів в точці приймання буде становити:
(5.12)
Прийнявши в виразі (6.12) для амплітуди d1≈ d2≈ d отримаємо значення потужності прийнятого сигналу для великої віддалі d (d >>h1, d >>h2):
(5.13)
Враховуючи,
що для малих кутів
отримаємо
значення прийнятої потужності для
великих значень віддалі d:
(5.14)
Залежність (5.14) показує, що наявність другого шляху поширення, крім напряму прямої видимості, приводить до значного зменшеня потужності прийнятого сигналу, яка обернено пропорціональна четвертій степені віддалі.
Двопроменеве поширення – це виключно теоретичний випадок, який дозволяє краще зрозуміти вплив багатопроменевого поширення на властивості каналу передачі даних. В реальних умовах кількість шляхів багато більша та залежить від оточуючого середовища. В цьому випадку швидкість затухання сигналу з віддалю може ще більше зростати та визначається наступним чином [1]:
d
≥
d
=2…6
(5.15)
Коефіцієнт затухання радіохвиль =2…6 визначає величину втрат в міських умовах. На величину впливає густина міської забудови, переважаючий тип будинків (бетон, цегла, дерево), характеру ландшафту (земля, вода, ліс). Значення для різних типів оточуючого середовища приведено в табл.5.1.
Таблиця 5.1.
Значення для різних типів оточуючого середовища
Тип середовище |
Значення коефіцієнта γ |
Вільний простір Мобільний радіозв’язок в городській місцевості Затемнений мобільний радіозв’язок в городській місцевості В приміщенні на лінії прямої видимості В приміщенні з перешкодами на лінії розповсюдження радіосигналу На підприємствах з перешкодами на лінії розповсюдження радіосигналу |
2 2,7-3,5 3-5 1,6-1,8 4-6
2-3 |
