- •Роль посередницьких підприємств в економіці, підвищенні їх конкурентоспроможності.
- •Сутність, мета і завдання комерційної діяльності посередницьких підприємств. Суб’єкти ринку: “комерсант”, “бізнесмен”, “посередник”, “менеджер”.
- •Методологічні основи комерційної діяльності посередницького підприємства.
- •4. Формування платоспроможного попиту на продукцію і послуги
- •5. Методи визначення попиту.
- •6. Ринок і комерційна діяльність посередницьких підприємств.
- •Фактори. Що впливають на формування і розвиток комерційного посередництва.
- •9.Дослідження кон’юнктури товарного ринку.
- •8.Кон’юнктурні характеристики товару на ринку.
- •Відповідність товарних запасів нормативам за показниками:
- •10. Визначення кон’юнктури та місткості ринку.
- •11.Роль комерційної інформації для прийняття рішень у посередницькій діяльності.
- •12. Комерційно-посередницька діяльність у сфері товарного обігу.
- •Формування платоспроможного попиту на продукцію і послуги.
- •Посередницькі підприємства і структури
- •Види торгівельно-посередницької діяльності та основні типи торговельних посередників
- •16. Етапи створення посередницького підприємства
- •Етичні норми у комерційному посередництві.
- •18.Сучасні підходи до організації продажу товарів.
- •Визначення і формування умов продажу, купівлі, термінів постачання, транспортування, взаєморозрахунків у комерційно-посередницьких угодах: купівлі-продажу.
- •22.Штрафні санкції і порядок відшкодування збитків при невиконанні умов договору.
- •23. Сутність, роль і зміст закупівельної роботи
- •24. Вивчення і пошук комерційних партнерів по закупівлі товарів
- •25.Організація договірних відносин з постачальниками товарів.
- •26.Контроль та облік надходження товарів від постачальників.
- •27.Оптові ярмарки (виставки) та їх роль у закупівлі товарів.
- •Сутність, роль і зміст комерційно-посередницької діяльності з продажу товарів і послуг.
- •29. Організація і технологія оптового продажу товарів
- •30. Комерційна робота з продажу товарів на роздрібних торгових підприємствах
- •31. Матеріально-технічна база і технічна політика комерційно-посередницьких підприємств.
- •32.Склади і складські комплекси та їх роль в забезпеченні ефективної діяльності комерційно-посередницьких підприємств.
- •33.Фактори комерційного успіху товару.
- •34.Загальні принципи договірних відносин і контрактної політики у посередницькій діяльності.
- •35.Оптові ярмарки (виставки), аукціони, торги та їх роль у закупівлі товарів.
31. Матеріально-технічна база і технічна політика комерційно-посередницьких підприємств.
Для безперебійного і ефективного функціонування сфери товарного обігу необхідно мати розвинуту складську мережу.
Складська мережа характеризується різноманітністю складів, що зумовлено насамперед роллю їх у процесі товароруху і особливостями товарів, які зберігають на них.
Складську мережу класифікують за різними ознаками.
1. приналежності суб’єктам господарювання, що займаються тим чи іншим видом діяльності. склади оптової торгівлі;
склади роздрібної торгівлі;
склади товаровиробників, у тому числі склади сировини, комплектуючих матеріалів, цехові склади готових виробів, заводські склади готової продукції, склади оптових збутових структур;
склади суб’єктів господарювання, що спеціалізуються на наданні складських послуг.
Склади, що обслуговують торгівлю, називають товарними.
2. характер виконуваних ними здебільшого функцій.
- підсортувально-розподільні (розподільні). На таких складах приймають товари від місцевих та з інших міст постачальників, здійснюють підсортування їх, комплектуючи партії відповідно до вимог замовлень, що надійшли від роздрібних торгових підприємств та інших оптових опкупців.
-Транзитно-перевалочні склади призначені в основному для перевідправлення товарів з районів виробництва у пункти споживання різними видами транспорту.
-Нагромаджувані склади призначені для сезонного і тривалого зберігання товарів. Перехід України до ринкової економіки сприяв появі і розвитку нових видів складів. До них, зокрема, відносяться консигнаційні склади. Вони спеціалізуються на виконанні операцій з оптового продажу товарів за дорученням їх власника.
На митних ліцензійних складах зберігаються під митним контролем усі товари, що перетинають кордон країни, тобто товари, які надходять по імпорту, і ті, які експортуються.
Перехід України до ринкової економіки, що супроводиться розвитком малого і середнього бізнесу, потребує також широкого розвитку складів нового типу – дрібнооптових складів-магазинів. Багато які з них працюють на принципах самообслуговування.
Склади-магазини – це тип магазину, обладнаний як товарний склад і призначений для дрібнооптового продажу товарів з розрахунком за них в момент продажу за порівняно низькими цінами.
Склади гарантійного зберігання приймають товари на відповідальне зберігання. Вони самі організовують обслуговування повного технологічного циклу.
Орендні склади називають готельними, оскільки виконувані ними функції нагадують організацію обслуговування у готелях. Спеціалізовані фірми, що мають склади-готелі, надають у розпорядження клієнтів ізольовану складську площу, технологічне і піднімально-транспортне обладнання.
3. товарної спеціалізації, зумовленої асортиментом товарів, що підлягають зберіганню, розрізняють універсальні, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані, комбіновані, неспеціалізовані і змішаного зберігання склади.
4. технічне обладнання, що визначає режим зберігання товарів. За цією ознакою склади поділяють на загальнотоварні і спеціальні.
5. тупенем механізації технологічного процесу склади бувають: немеханізовані, механізовані, комплексно-механізовані, автоматизовані, автоматичні.
6. поверховість їх і висота приміщень. Відповідно до цього розрізняють одноповерхові низьковисотні з робочою висотою складу до 7,2 м, середньовисотні з висотою складу від 7,2 до 12,6 м, висотні з висотою складу більш як 12,6 м і багатоповерхові.
7. Залежно від транспортних умов, зокрема, з врахуванням розташування складів поблизу залізничних або водних шляхів сполучення їх відповідно називають прирейковими (біля магістральних залізничних шляхів або які мають під’їзні колії), пристанськими (на річкових пристанях або які мають причали), портовими (у морських портах). Неприрейкові (внутрішньоміські) не мають безпосереднього зв’язку з транспортними шляхами.
8. залежно від конструктивних особливостей їх будують закритими, напівзакритими і відкритими.
Певне місце в складській мережі займають збірно-розбірні склади з полегшених складських конструкцій та надувні склади. Такі склади недорого коштують порівняно з складськими будівлями, що споруджуються зі збірних залізобетонних конструкцій, не потребують складних і трудомістких будівельних робіт, можуть бути швидко змонтовані невеликими за чисельністю бригадами робочих на вільних площадках.
9. Залежно від температурного режиму або утепленості закриті склади поділяють на неутеплені (неопалювані) утеплені (опалювані) і охолоджувані.
Неутеплені (неопалювані) склади використовують в основному для зберігання товарів у скляній, м’якій та іншій тарі. Утеплені (опалювані) склади мають горищні або сполучені з дахом утеплені покриття, підлоги, дверні тамбури,
До охолоджуваних належать склади-холодильники, обладнані пристроями для підтримання в камерах зберігання товарів від’ємної температури. Залежно від форми використання розрізняють склади індивідуального, спільного і загального користування.
Склад індивідуального користування перебуває у віданні одного торгового підприємства або об’єднання, які використовують його площі й обладнання на свій розсуд, проте він може бути і орендованим приміщенням.
Проте останнім часом дедалі більшого розвитку набувають склади спільного користування. Серед них виділяють два різновиди складів: кооперативні і об’єднані.
До складів загального користування відносять спеціально збудовані складські споруди, приміщення яких здають у тимчасову експлуатацію будь-якому суб’єкту господарювання, що потребує складської площі.
