- •Трансмісія автомобіля методичні вказівки
- •1. Загальні положення
- •2. Зчеплення
- •3. Коробка передач
- •4. Роздавальна коробка передач
- •5. Карданна передача
- •6. Ведучий міст (головна передача, диференціал, привод до ведучих коліс, балка моста)
- •1. Загальні положення
- •2.1. Задачі, що вирішуються під час проектування зчеплення
- •2.2. Призначення, вимоги та класифікація зчеплень
- •2. Зчеплення
- •2.3. Визначення основних розмірів і параметрів
- •Дійсний момент тертя спроектованого зчеплення:
- •2.4. Вибір та розрахунок натискних пружин
- •2.4.1. Циліндрична кручена пружина
- •Значення коефіцієнта к
- •2.4.2. Конічна пружина
- •Значення коефіцієнтів і
- •2.4.2. Діафрагмова пружина
- •2.5. Розрахунок гасника крутильних коливань
- •Конструктивні параметри демпфера
- •2.6. Розрахунок шліців маточини веденого диска
- •2.7. Розрахунок приводу зчеплення
- •2.8. Робота буксування зчеплення та його тепловий режим
- •3. Коробка передач
- •3.1. Задачі, що вирішуються під час проектування коробки передач
- •3.2. Призначення, вимоги та класифікація коробок передач
- •3.3. Основні схеми коробок передач
- •3.4. Визначення основних параметрів коробки передач
- •3.4.1. Визначення міжосьової відстані
- •3.4.2. Визначення модуля зубчастих коліс
- •Значення коефіцієнта
- •Характеристика втоми і міцності зубців зубчатих коліс, виготовлених з різних матеріалів
- •3.4.3. Геометричний розрахунок зубчастих коліс
- •Формули для визначення основних геометричних розмірів зубчастих коліс
- •3.4.4. Визначення зусиль у зачепленні зубчастих коліс
- •3.4.5. Розрахунок зубчастих коліс на міцність
- •3.4.5.1. Розрахунок на контактну витривалість активних поверхонь зубців
- •3.4.5.2. Розрахунок зубців на витривалість при згині
- •3.4.5.3. Визначення величин, що входять у формули для визначення розрахункових напружень
- •Значення коефіцієнтів (в знаменнику)
- •Значення коефіцієнтів н і f
- •Значення коефіцієнта g0
- •3.4.5.4. Розрахунок зубчастих коліс на контактну міцність під дією максимального навантаження
- •Умовою достатньої контактної міцності активних поверхонь зубців є
- •3.4.5.5. Розрахунок зубчастих коліс на міцність при згині під дією максимального навантаження
- •Умовою достатньої міцності зубців на згин є
- •3.4.6. Розрахунок валів коробки передач
- •Формули для визначення прогинів та кутів перекосу валів
- •3.4.7. Вибір і розрахунок підшипників коробки передач
- •Значення і
- •3.4.8. Розрахунок синхронізаторів коробки передач
- •4. Роздавальна коробка передач
- •4.1. Завдання, які виконують під час проектування роздавальної коробки
- •4.2. Аналіз існуючих конструкцій роздавальних коробок
- •4.2.1. Призначення, вимоги до роздавальних коробок, їхня класифікація
- •4.2.2. Конструктивні схеми роздавальних коробок та їх вибір
- •4.3. Розрахунок основних параметрів роздавальної коробки
- •4.3.1. Вибір передатних чисел
- •4.3.2. Визначення мінімальної міжосьової віддалі
- •4.3.3. Визначення модуля зубчатих коліс
- •Основні параметри та розміри зубчастих коліс роздавальних коробок
- •4.3.4. Геометричний розрахунок зубчастих коліс
- •– Для прямозубої і для косозубої передач відповідно:
- •4.3.5. Визначення зусиль у зачепленні зубчастих коліс
- •4.3.6. Розрахунок зубчатих коліс на міцність
- •4.3.7. Розрахунок валів
- •Основні розміри і співвідношення для валів роздавальних коробок
- •4.3.8. Вибір і розрахунок підшипників
- •Значення
- •4.3.8. Вибір та розрахунок міжосьового диференціала
- •4.3.8. Розрахунок шліцьових з'єднань
- •5. Карданна передача
- •5.1. Задачі, що вирішуються під час проектування карданних передач
- •5.2. Призначення, вимоги та класифікація карданних передач
- •5.3. Кінематика карданного шарніра рівних кутових швидкостей
- •Кутова швидкість веденого вала визначається за формулою
- •5.5. Розрахунок карданного вала
- •5.5. Розрахунок навантаження хрестовини
- •Напруження згину та зрізу в основі шипа визначаються за формулами:
- •На тіло хрестовини (переріз с-с) діє розривна сила
- •5.7. Розрахунок вилки карданного шарніра
- •5.7. Розрахунок голчастого підшипника
- •5.9. Коефіцієнт корисної дії карданної передачі
- •6. Ведучий міст (головна передача, диференціал, привод до ведучих коліс, балка моста)
- •6.1. Завдання, які виконуються під час проектування ведучих мостів
- •6.2. Призначення, вимоги до конструкції та основна класифікація
- •6.2.1. Типи головних передач
- •6.2.2. Типи міжколісних диференціалів
- •6.2.3. Типи приводів
- •6.3. Розрахунок головної передачі
- •6.3.1. Визначення міжосьової і конусної відстані
- •6.3.2. Визначення модуля і геометричних параметрів зубчастих коліс
- •6.3.3. Зусилля у зачепленні зубчастих коліс
- •6.3.4. Визначення реакцій в опорах та розрахунок валів головної передачі на жорсткість
- •6.4. Навантаження шестеренчастого диференціала
- •Допустимі значення відповідних тисків:
- •6.5. Розрахунок півосей
- •6.6. Розрахунок балки моста
- •Розрахунок згінного моменту та еквівалентних напружень ведуть за меншим із двох розрахованих значень тягової сили
- •Крутний момент у вертикальній площині
- •6.7. Розрахунок підшипників
- •Список літератури
- •Кафедра “Автомобілебудування”
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
6.2.1. Типи головних передач
Головні передачі поділяються на одинарні, подвійні з центральним редуктором, подвійні з рознесеними редукторами і двоступеневі.
Одинарна передача виконується циліндричною, конічною, гепоїдною, черв’ячною. Вона має малі габарити і масу, однак її передатне число, як правило (за винятком черв’ячної), не перевищує 7. Використовується одинарна передача в більшості легкових та вантажних автомобілях малої та середньої вантажопідйомності.
Подвійна головна передача складається із двох понижуючих передач, з’єднаних послідовно. Перша передача виконується конічною (гепоїдною), рідше – циліндричною. В існуючих конструкціях передатні відношення конічної пари в більшості випадків рівні 1,7...2,5. Друга передача виконується, як правило, циліндричною, значно рідше – конічною або планетарною. Порівняно із одинарною подвійна головна передача має більші розміри, масу і вартість, однак дає змогу отримати при допустимому значенні дорожнього просвіту більші значення передатних чисел, практично uо =7...12. Такі передачі використовуються для вантажних автомобілів середньої і великої вантажопідйомності та автобусів.
Друга передача рознесеної подвійної головної передачі виконується у вигляді колісного редуктора. Рознесена подвійна головна передача порівняно з центральною дозволяє зменшити масу і габаритні розміри диференціалу і приводу ведучих коліс, що дає можливість збільшити дорожній просвіт. Її недоліки – відносна складність конструкції в зв’язку із збільшенням кількості зубчастих коліс і підшипників та необхідність використання двох додаткових картерів колісних редукторів. Колісні редуктори виконуються із паралельними і співвісними валами. Останні своєю чергою можуть бути непланетарними (при нерухомому водилі) і планетарними (при нерухомому коронному колесі). Колісний редуктор із паралельними валами у разі розміщення шестерні над зубчастим колесом дозволяє отримати найбільший дорожній просвіт, однак має обмежене передатне число. Передатні відношення непланетарного і планетарного редукторів із співвісними валами розраховуються відповідно за формулами
,
де Zк, Zc – кількість зубців відповідно коронної і сонячної шестерень.
Тобто, при однакових розмірах планетарний редуктор має більше на одне передатне число, що є істотною перевагою, тому такі редуктори переважно застосовують.
Використання двохступеневих головних передач дозволяє збільшити число ступенів трансмісії без використання складних багатоступеневих коробок передач. Такі передачі доцільно використовувати на модифікаціях двохосних вантажних автомобілів великої вантажопідйомності і автобусів, які експлуатуються в гірських районах або в умовах із значною зміною навантаження.
6.2.2. Типи міжколісних диференціалів
За конструкцією диференціали бувають шестеренчасті (циліндричні і конічні), кулачкові і черв’ячні.
Основною характеристикою диференціала є його коефіцієнт блокування
,
де Тr – момент тертя в диференціалі; То – обертовий момент, що підводиться до диференціала; Тв , Тз – моменти, що передаються від диференціала відповідно на відстаюче та забігаючі ведучі колеса.
За значенням коефіцієнта блокування диференціали бувають з малим внутрішнім тертям (Кб = 0...0,2), з підвищеним внутрішнім тертям (Кб = 0,21...0,70) і блоковані (Кб > 0,7). Збільшення коефіцієнта блокування приводить до збільшення реалізованої тягової сили, що покращує прохідність автомобіля. Однак при високих значеннях Кб погіршується керованість автомобіля, збільшується зношення шин, знижується ККД передачі. Значення Кб для шестеренчастих диференціалів становить 0,05...0,15, кулачкових – 0,3...0,5, черв’ячних – до 0,8.
