Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_НФОРМАЦ_ЙНА КУЛЬТУРА О.О. Хмельницький.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Глава 1

Інформаційний вплив суспільства на формування особистості

Професійна соціалізація є завершальним етапом складного процесу соціалізації особистості. Для її успішного здійснення необхідна завершеність двох попередніх видів соціалізації. Професійна соціалізація особистості полягає у повноцінному входженні індивіда у сферу професійних відносин, засвоєнні необхідних знань, умінь та навичок, а також здатності її самої адаптуватися в умовах професійної діяльності і адаптувати предметну область для вирішення актуальних завдань, що сто­ять перед суспільством. Якщо процес особистісної соціалізації здійснюється за допомогою соціальної інформації першого класу, а суспільної соціалізації — через інформацію як першого, так і третього класів, то професійна соціалізація, можлива лише у взаємодії всіх трьох класів соціальної інформації. Якщо індивід в повній мірі засвоїв спеціальну інформацію, призначену для нього, набув необхідних професійних вмінь і навичок, але через нестачу комунікативних контактів в процесі перших двох видів соціалізації недоотримав необхідний обсяг інформації першого і третього класів, то не можна говорити про його сформованість як особистості, про завершеність всього процесу соціалізації. І навпаки, професійна соціалізація, що відбувається після або одночасно з процесами особистісної і суспільної соціалізації, є показником завершеності соціалізації взагалі і соціальної сфор-мованості особистості.

Таким чином, шляхом інформаційного впливу суспільства на особистість реалізуються такі функції:

Соціалізація особистості на мікрорівні через особистісну інформацію. Передбачає становлення індивіда, пробудження його свідомості і самоідентифікацію відносно оточуючих його соціальних груп. Ця функція формує особисті ціннісні норми і настанови індивіда.

Соціалізація особистості на макрорівні через симбіоз осо­бистісної, суспільної і, можливо, навіть спеціальної інформації. Ця функція завершує формування особистісних орієнтацій, а також закріплює переконання, забезпечує цілісність світогляду і самоідентифікацію в масштабах суспільства і всесвіту в цілому.

Соціалізація особистості на спеціалізованому (професійно­му) рівні за допомогою, в першу чергу, спеціальної інформації. Передбачає накопичення у індивіда масивів спеціальних знань, ЗО

сформованості певних вмінь і навичок, накопичення досвіду, становлення індивіда як спеціаліста. Окрім того, ця функція забезпечує зворотність інформаційних процесів, коли не маси­ви інформації здійснюють формуючий вплив на особистість, а навпаки, особистість здійснює домінуючий вплив на формування масивів інформації, їх структуру і зміст.

В результаті можна стверджувати, що соціалізація особистості (будь-яка її форма) в інформаційному аспекті полягає у форму­ванні під впливом соціальної інформації певної внутрішньої ін­формаційної моделі індивіда, яка має в своїй структурі як масив моральних, етичних, ціннісних, світоглядних, загальнолюдських настанов, так і інформаційних масивів, які містять відомості про навколишній світ, людське суспільство, предметну область діяль­ності. Таким чином, на особистісному рівні утворюється симбіоз вже розглянутих класів соціальної інформації — особистісної, суспільної, спеціальної. А структура сформованої інформаційної моделі детермінує тип і структуру особистості.

Основним компонентом професійної соціалізації є професійна ідентифікація, яка виражається в самоототожненні індивіда з професійною групою або колективом, у відчутті особистої при­четності до вирішення спільних задач. При цьому професійна Ідентифікація повинна містити в собі не лише самоідентифі­кацію, але й признання індивіда членами колективу. Саме тут велику роль відіграє як набуття особистістю в процесі перших двох видів соціалізації цінностей, настанов, переконань, так і її комунікативні можливості.

Процес соціалізації, і в першу чергу професійної, має динаміч­ну, а не статичну природу. Це пов'язано, перш за все, з постійними змінами, які відбуваються як в оточуючому світі, так і у практич­ній діяльності. Тому соціалізація особистості може досягти своєї найвищої стадії — професійної соціалізації, але вона ніколи не може досягти свого завершення. І тут провідна роль належить адаптації, як процесу пристосування індивіда до змін оточуючого світу. Соціальна адаптація виражається у здатності особистості існувати і розвиватися в конкретних життєвих умовах. Соціальна адаптація тісно пов'язана з соціальною ідентифікацією. Адже соціальна адаптація починається одночасно з процесом іден­тифікації. Вона полягає у пристосуванні індивіда до існуючих

31

соціальних, політичних і економічних умов, а також до змін, що відбуваються. Останнє є особливо актуальним в умовах неста­більності сучасного суспільства, оскільки соціальна адаптація може ототожнюватися зі здатністю особистості до виживання в складній економічній ситуації.

Всі зроблені вище висновки стосовно особливостей фор­мування особистості під впливом інформації є справедливими незалежно від того, яким видом діяльності буде займатися ця особистість в майбутньому. Тому розглянуті вище положення про властивості інформації, її роль в інформаційному суспільстві і впливі на різноманітні види соціалізації будуть використані в подальшому в якості методологічної основи при подальшому дослідженні проблем професійної підготовки фахівців з ОІ та формування їх інформаційної культури.

Кажучи про інформацію, яка найчастіше піддається аналітико-синтетичній обробці, слід зазначити, що вона нале­жить до спеціальної соціальної інформації. Проводячи межу між інформацією і знаннями, можна зазначити, щодо знань, якими, як правило, оперує фахівець з ОІ, належать відомості про окремі стійкі структури в сфері економіки, політики, оборони тощо, адо інформації слід відносити відомості про стан цих структур.

Однак при проектуванні розглянутих вище питань на діяль­ність інформаційно-аналітичних структур найбільший інтерес становлять проблеми професійної адаптації фахівців з ОІ. Необ­хідність такої адаптації пов'язана як безпосередньо з умовами здійснення професійної діяльності, такі впливом на цю діяльність соціального середовища. Це потребує постійного і безперервно­го вдосконалення професійних вмінь та навичок фахівців з ОІ, підвищення рівня знань. Тому їхня професійна адаптація, особ­ливо на післяідентифікаційному етапі (тобто після набуття необ­хідних вмінь і навичок і засвоєння функціональних обов'язків), повинна бути спрямована на пристосування до роботи в умовах суттєвого збільшення потоків інформації і появи нових інфор­маційних технологій. Таким чином, вона полягає в постійному насиченні фахівців з ОІ, переважно другого і третього класів. Тобто, розміри і структура апріорної інформації детермінують відповідні параметри апостеріорної інформації. А в термінах теорії управління, будь-який фахівець з ОІ являє собою відкриту

динамічну систему, вихідний потік інформації якої визначається не лише і не стільки вхідним потоком службової інформації, скіль­ки соціальною і, головне, внутрішньою інформаційною моделлю індивіда, яка піддана впливу з боку соціальної інформації.

Завдання і питання для самоперевірки

  1. Коротко охарактеризуйте еволюцію семантичної теорії інформації.

  1. Розкрийте соціальну природу інформації.

  1. Визначте роль семантичної інформації в соціальному уп­ равлінні.

  1. Перерахуйте основні ознаки інформаційного суспільства.

  1. Розкрийте основні механізми впливу соціальної інформації на формування особистості.

  1. Охарактеризуйте діалектику взаємодії інфопотоку та ін-

фофонду.

7. Що є результатом соціалізації особистості в інформацій­ ному аспекті?

1

■

■

33

.

Суть і складові інформаційної культури—

■ ■