- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 1
і нформаційним масивом для вироблення алгоритму прийняття рішення в професійній діяльності.
Найбільший вплив на особистість з боку соціальної інформації здійснюється тоді, коли для цього створені відповідні умови. Основною з таких умов є перехід до так званого інформаційного суспільства, в якому інформації і інформаційним потокам відводиться пріоритетна роль. Підвищення ефективності формуючого впливу на особистість з боку соціальної інформації в умовах інформаційного суспільства можна пояснити, розглянувши сутність цього соціального утворення.
Концепція «інформаційного суспільства» вийшла із західної концепції «постіндустріального суспільства». Програма інформатизації суспільства розроблялася в Японії, там була апробована перша у світі модель інформаційного суспільства. У Німеччині кібернетик Г.Браун розробляв концепцію «комп'ютерної демократії». На Гавайях американський соціолог Г.Беккер проводив практичний експеримент з «теледемократи». Вже в ході проведення вказаних заходів були виявлені окремі фактори, що впливають на процес формування особистості і її інформаційну безпеку.
Наведемо деякі з існуючих визначень інформаційного суспільства.
Інформаційне суспільство—це децентралізована, така, що динамічно розвивається, система рівнозначних взаємопов'язаних підсистем: економіки, політики, культури (науки, технології, системи цінностей) [216].
Інформаційне суспільство — соціальна система, в якій наукова інформація стає фактором соціально-економічних якісних змін; знання стає основною виробничою силою суспільства. Інформаційне суспільство відрізняється від суспільства, в якому домінують традиційна промисловість і сфера послуг, тим. що інформація, знання, інформаційні послуги і всі галузі, пов'язані з їх виробництвом, зростають більш швидкими темпами, стають домінуючими в економічному розвитку [192].
У [253] А.І.Ракітов наводить критерії, заякими можна судити про ступінь наближеності суспільства до інформаційного:
1) будь-який індивід, група осіб, організація тощо можуть отримати будь-яку інформацію і знання, необхідні для їх життєдіяльності і нормального функціонування;
20
Інформаційний вплив суспільства на формування особистості
у суспільстві повинна функціонувати технологія, яка забез печує виконання пункту 1;
повинні існувати розвинені інфраструктури, що забезпе чують створення національних інформаційних ресурсів;
суспільство у змозі виробляти всю необхідну для своєї жит тєдіяльності інформацію;
відбуваються радикальні зміни соціальних структур, на слідком яких є розширення сфери інформаційної діяльності і послуг.
Для філософії інформаційне суспільство — це майбутня модель руху матерії від стратегії природи до стратегії розуму. Інформаційне буття зумовить новий рівень свідомості, мислення, сформує інноваційні якості самої людини [210].
З позиції соціальної педагогіки, інформаційне суспільство — це суспільство, в якому в максимальному ступені будуть реалізовані можливості по вихованню і навчанню людини, а також всебічному розвитку особистості на основі інформації, що отримується і переробляється. Перехід до інформаційного суспільства повинен супроводжуватися створенням потужної, глибоко ешелонованої системи освіти і розвитку у індивіда творчих здібностей, напрацювання високого інтелектуального потенціалу і потенціалу самодостатності.
Найкращим чином сутність механізмів впливу суспільства на формування особистості розкривається при розгляді інформаційної ієрархії цього суспільства. На думку деяких вчених, зокрема В.З.Когана [136], вказана ієрархія містить в собі два компоненти: інфопотіктаінфофонд. Під інфопотоком розуміють ту інформацію, яка в даний час циркулює в суспільстві, використовується як соціальна в будь-якому виді діяльності. Під ін-фофондом розуміють всю інформацію, якою володіє суспільство на поточному етапі його розвитку. Інфофонд — стійке утворення. Його структура визначається обсягом і змістом інформації, яка постійно в ньому знаходиться або знову поступає до нього. Уявлення про інфофонд пов'язані з селекцією інформації, її верифікацією, накопиченням тощо. Таким чином, інфофонд являє собою стале консервативне утворення, яке важко піддається будь-яким змінам. Крім того, інфофонд можна умовно розділити і іа дві частини — ту, що використовується, і ту, що не використо-
21