- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
я кості останніх будемо розглядати джерела інформації, які існують поза або не в залежності від самої установи чи організації. Всі сторонні джерела інформації можна умовно розділити на три групи (зображені на рис. 4):
відкриті джерела, у тому числі засоби масової інформації, науково-популярна іхудожня література (сюди відносяться всі газетні і журнальні публікації, повідомлення радіо і телебачення тощо);
довідково-енциклопедичні видання і їх електронні копії (до них належить вся інформація, яку можна отримати за допомогою різноманітних широкотематичних і вузькопрофільних довідко вих і енциклопедичних видань, наприклад Велика радянська ен циклопедія, Історія України, Медична енциклопедія, Тлумачний словник російської мови тощо),
наукові видання і навчальна література (сюди відносяться спеціальні вузькотематичні видання, які висвітлюють окремі наукові напрями і розробки).
Перша група сторонніх джерел інформації є найоб'ємнішою. Як вже зазначалося, саме вона використовується для формування інформаційної моделі особистості й цілісної картини світу. Відкриті джерела надають максимум Інформації про оточуючу дійсність, політичну, економічну і соціальну ситуацію в країні та світі.
На відміну від вищерозглянутих джерел інформації, довідково-енциклопедичні видання використовуються набагато рідше. їх основним призначенням є надання споживачу узагальненої інформації з усіх можливих питань, які стосуються життя і діяльності людини та оточуючого її світу. Основною властивістю таких масивів повинна бути універсальність. Довідково-енциклопедичні матеріали можуть бути структуровані приблизно таким чином.
1, Відомості, що стосуються особливостей використання мовних засобів, які висвітлюють окремі питання правопису, у томучислілексики, семантики, орфографії, фразеології, синтаксису тощо. Тут маються на увазі, перш за все, різноманітні довідники і словники, у тому числі тлумачні, фразеологічні, слововживання, іноземних і рідковживаних слів тощо. Використання цих інформаційних масивів дозволить підвищити рівень мовної культури спеціалістів.
114
Теоретичне обґрунтування змісту інформаційної діяльності
2 . Відомості з географії, зокрема фізичні та політичні карти і атласи від окремого населеного пункту до всієї земної поверхні в цілому, довідники адміністративно-територіального розподілу, покажчики географічних назв тощо.
3. Відомості, які стосуються суспільно-політичних і соціально-економічних аспектів розвитку людини, соціальних груп, суспільства і держави. Тут маються на увазі універсальні енциклопедії і довідники, а також аналітичні видання з історії, політики, економіки, правознавства, соціології, екології тощо.
Відомості про історію та сучасний стан і розвиток науки і техніки (засоби виробництва).
Відомості про основні напрями фундаментальної науки (фізики, хімії, біології, медицини тощо).
Становленню і розвитку довідково-енциклопедичних масивів необхідно приділяти постійну увагу. З метою економії засобів і ресурсів їх доцільно зберігати в електронному вигляді на магнітних носіях. Однак при цьому необхідно забезпечити безперервний доступ до цих відомостей, а також навчити їх користувачів ефективному пошуку.
Розглядаючи третю групу сторонніх джерел інформації (наукові і навчальні матеріали), слід зазначити, що до неї входять відомості, які рідко використовуються. Звернення до них може здійснюватися лише у виключних випадках, коли з'являється необхідність глибокого вивчення досить специфічного питання.
Розглянута сукупність сторонніх джерел інформації, особливо їх друга група, відіграє важливу роль як у підвищенні ефективності інформаційної діяльності в цілому, так і в стимулюванні і корегуванні інформаційних потреб споживачів.
Однак, нажаль, не всі спеціалісти однаково добре застосовують наявну інформацію і використовують її в своїй діяльності. У зв'язку з цим необхідно розглянути цілий клас суб'єктів інформаційної діяльності, який об'єднує так званих інфонеспоживачів.
Природа інфонеспоживання полягає перш за все у неготов-ності інформаційної моделі особистості до сприйняття Інформації. Адже бажання отримувати інформацію виникає у споживача лише тоді, коли він відчуває, що його власних знань недостатньо для побудови інформаційної моделі. При цьому людина повинна усвідомлювати свою потребу в інформації. Тобто, потреба в
115