- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 5
Вплив інформаційної культури спеціалістів.
повідність
тематики тексту поставленим цілям.
Іншими
словами,
необхідно
дати відповідь на питання,
чи
може інформація, що міститься в
конкретному тексті, використовуватися
для прийняття
рішення за тією чи іншою
проблематикою.
Для вирішення цієї задачі можуть бути використані елементи математичної теорії нечітких множин та лінгвістичної змінної [101]. Сутність цієї теорії зводиться до того, що лінгвістична змінна може приймати не числові, а лексичні значення, які зазначаються наперед. Сукупність значень лінгвістичної змінної складає терм-множину цієї змінної.
Лінгвістична змінна має структуру в тому смислі, що вона пов'язана з двома правилами: перше (синтаксичне) визначає спосіб породження лінгвістичних значень, що належать терм-множині цієї змінної. При цьому передбачається, що елементи терм-множини породжуються безконтекстною граматикою. Друге правило (семантичне) задає спосіб визначення смислу будь-якої лінгвістичної змінної.
Як приклад лінгвістичної змінної може бути взята тематика «Ракетно-артилерійське озброєння». Тоді елементами цієї лінгвістичної змінної можуть бути такі терми: «зенітно-ракетні комплекси», «самохідні артилерійські установки», «системи залпового вогню». В меншому ступені елементами цієї лінгвістичної змінної можуть бути: «бронетанкова техніка», «системи протиракетної оборони». Взагалі пов'язаними з військовою проблематикою є терми: «пістолет-автомат», «супутник-розвідник», «безпілотний літальний апарат».
Для визначення ступеня відповідності того чи іншого терму даній лінгвістичній змінній доцільно використовувати так звану функцію належності, де кожному терму ставиться у відповідність число з проміжку [0;1]. При цьому 0 означає, що даний терм абсолютно не відповідає лінгвістичній змінній, а 1 свідчить про повну відповідність терму зазначеній лінгвістичній змінній. Тоді функція належності може бути подана у вигляді графіку, зображеному на рис. 6.
Значення функції приналежності (наведені в дужках) можуть визначатися експертним шляхом. Терми, які не відповідають лінгвістичній змінній «ракетно-артилерійське озброєння», будуть мати значення функції приналежності, що дорівнюють 0.
154
Тоді можна вважати, що до тематики «ракетно-артилерійське озброєння» можуть бути віднесені всі тексти, в яких містяться підтеми (терми) зі значенням функції приналежності більше 0. В цьому випадку 0 є граничним значенням функції приналежності. Однак граничне значення не обов'язково повинно дорівнювати нулеві. Воно може варіюватися в залежності від поставлених цілей. При збільшенні граничного значення кількість підтем (термів), що відносяться до даної теми (лінгвістичної змінної) зменшується. Одночасно уточнюється сама тема і зменшується її розпливчастість. На рис. 7 і 8 зображені функції приналежності з граничними значеннями відповідно 0,2 і 0,6.
Запропонований метод в цілому дозволяє вирішувати проблеми, пов'язані з тематичною приналежністю того чи іншого
тексту.
Розглянуті методи і підходи не лише створюють передумови для визначення рівня ІК, а і висувають певні вимоги до змісту самої ІК та процесу її формування.
Зважаючи на те, що ІК об'єднує в собі культуру матеріальну, культуру духовну, культуру особистості, культуру поведінки, моральну культуру, культуру діяльності і культуру методологічну, ІК можна представити як інтегровану якість особистості спеціаліста, як умову і передумову ефективної інформаційної діяльності, як узагальнений показник професійної компетентності, як мету професійного самовдосконалення.
З позицій методологічних основ інформаційної культури та її місця і значення в професійній діяльності за аналогією з [331] формування ІК можна розглядати у трьох аспектах: аксиологіч-ний, технологічний, особистісно-творчий.
Аксиологічний аспект формування ІК проявляється через сукупність професійних цінностей, створених людством і включених до цілісного виробничого процесу.
Технологічний аспект інформаційної культури містить в собі способи та прийоми інформаційної діяльності спеціаліста. Професійні цінності і досягнення інформаційної культури засвоюються і створюються особистістю в процесі діяльності, що ще раз підтверджує діалектичний зв'язок між культурою і діяльністю. Інформаційна діяльність за своє природою технологічна. Вона може розглядатися як вирішення різноманітних інформаційних задач.
155
