Глава 5

Вплив інформаційної культури спеціалістів...

сприяє і збитковість. На відміну від зв'язності, цільність тексту може бути більшою або меншого.

Операційна інтерпретація поняття цільного тексту розуміє текст як такий, що при переході від одного послідовного ступеня компресії до іншого, більш глибокого, кожного разу зберігає для реципієнта смислову тотожність за основними смисловими ком­понентами, втрачаючи при цьому лише другорядні, необов'язкові компоненти.

В основі всіх операцій над текстами, включаючи їх сприй­няття, розуміння, ідентифікацію, обробку тощо лежать ефекти згортування і розгортування. Коротко розглянемо обидва ці феномени.

Найбільш повно і змістовно ефекти згортування і розгорту­вання описані у роботах Блюменау Д.І. Зокрема, у [28] під згор-туванням розуміють сукупність операцій аналітико-синтетичної переробки документальної інформації, які мають за мету ство­рення вторинних документів, або вираження змісту первинного тексту в більш економічній формі. Розгортування інформації—це збільшення фізичного об'єму тексту за рахунок внесення до нього необхідних доповнень, уточнень тощо, які забезпечують краще сприйняття і розуміння. Розгортування підвищує інформатив­ність тексту, воно здійснюється з урахуванням характеристик інформаційної моделі потенційного споживача.

В загальному випадку, згортувапня (розгортування) ін­формації — зміни фізичного об'єму тексту в результаті його аналітико-синтетичної переробки, що супроводжується змен­шенням (збільшенням) його інформативності.

Згортування і розгортування є два протилежно спрямовані, але нерозривні між собою процеси, які забезпечують необхідну інформативність тексту. Різноманітність згорнутих текстів не еквівалентна різноманітності, отриманій в результаті розгорту­вання: перше завжди обмежене, друге практично безмежне.

Нерозривний зв'язок між згортуванням і розгортуванням обумовлений характером розвитку мови, дією в ній протилежно спрямованих сил. Одні й ті ж самі сили намагаються забезпечити надійність каналу комунікації за рахунок підвищення збитковості мови або для створення стилістичного ефекту, інші спрямовані на економію мовних засобів, їх мінімізацію. Так, Дж.Ципф (цит

130

за: [334, с. 139]) на основі обробки величезного статистичного ма­теріалу показав, що мова підкорюється одному простому закону — «принципу найменшого зусилля». Саме останнім пояснюється спрямування до мовних штампів, абревіатур, використання термінології та інших різновидів лексичного згортування, утому числі і переклад в іншу знакову систему, наприклад, до вигляду графіків, формул тощо.

В загальному випадку згортування (розгортування) інформа­ції — це мисленнєва процедура, спрямована на визначення рівня необхідної і достатньої Інформативності текстів в залежності від існуючої комунікативної задачі, оскільки раціональна інфов-заємодія можлива лише на оптимальному рівні згортування: нижче цього рівня (при недостатній збитковості) повідомлення стає незрозумілим споживачу, вище цього рівня (при надмірній збитковості) — втомлюючим, тривіальним, в результаті чого ступінь сприйняття тексту знижується.

В процесі згортування інформації можуть з'являтися логічні помилки, коли доводиться використовувати більш загальні по­няття, абстракції. Порушення правил розподілу і класифікацій понять, припущене при цих операціях, може відобразитися на смисловій точності документу. При цьому неточність викладен­ня думки може бути наслідком неправильно вживаного слова, терміну, що випливає з підміни понять.

Інформаційне згортування (розгортування) може бути се­мантичним і лексичним. Перше пов'язане із змінами інформа­тивності тексту, друге залишає смисл без змін, але перетворює знакову форму тексту. Крім того, існує синонімічне згортування —це стихійний процес терміноутворення, в ході якого виникають поняття більш короткі, ніж їх синонімічні попередники. Своєрід­ним продуктом (результатом) згортування є також метаінформа-ція. Кажучи про семантичне згортування (розгортування), слід зазначити, що для розгортування характерним є перетворення «смисл—текст». Тобто формування тексту відбувається на основі наявного образа, коли образ трансформується у знакову форму і розгортається в текст. При згортуванні реалізується перетворен­ня «текст — смисл», коли переробка лексичних характеристик тексту, його змісту, граматичної структури веде до формування збільшених термінів смислу. В цьому випадку первісний текст

131