Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_НФОРМАЦ_ЙНА КУЛЬТУРА О.О. Хмельницький.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Глава 6

П овнота оцінюваної інформації визначається через кількість питань і незрозумілостей, що залишаються після прочитання інформації.

В загальному випадку існує два підходи до визначення пов­ноти оцінюваної інформації. В одному випадку повнота тієї чи Іншої інформації може визначатися як те, на скільки закінчено викладені в зазначеній інформації відомості. Тобто, для того, щоб дана інформація була визнана повною, необхідно, щоб вона містила повний опис об'єктів і процесів, про які йде мова.

В іншому випадку повнота оцінюваної інформації визна­чається з позицій раніш відомої інформації з цього питання або проблеми. Тобто визначається не повнота інформації безпосе­редньо, а те, на скільки ця інформація доповнює вже наявні відомості, або ж те, чи достатньо зазначеної інформації для прийняття рішення з того чи іншого питання професійної діяль­ності. Таким чином, у другому випадку повнота є суб'єктивною характеристикою, оскільки загальне розуміння того, про що йде мова в тексті залежить не стільки від самого текст}; скільки від інформаційної моделі особистості. Адже нерідко уривчаста, інформація доповнює відомості, що містяться в інформаційній моделі і робить їх повними, закінченими у смисловому відно­шенні.

Можливість практичного застосування оцінюється як по­тенціал використання даної інформації при прийнятті рішень, оцінці або аналізі іншої значимої інформації. Так, якщо інфор­мація містить нові відомості, які раніш були невідомі, то вона може суттєво вплинути на хід управлінської діяльності і процес прийняття рішення.

Уміння, інформаційного моніторингу полягають у здат­ності навчаємого виділяти з досліджуваного інформаційного потоку значимі інформаційні фрагменти. Інформаційний моні­торинг може здійснюватися для вирішення двох завдань — це, по-перше, відбір або оцінка вхідного інформаційного потоку на предмет наявності у ньому відомостей, що можуть бути вико­ристані для вирішення поставлених завдань, а, по-друге, загаль­на оцінка змісту повідомлень, з яких складається інформаційний потік, з метою визначення інформативності, повноти та інших характеристик цього потоку. Для вирішення першого завдання

168

Окремі методики формування умінь і навичок роботи з інформацією

д оцільно використовувати частковий інформаційний моніторинг, а для вирішення другого — повний.

Спершу розглянемо методику формування умінь часткового інформаційного моніторингу. На початку навчаємий з'ясовує мету моніторингу, яка визначає критерії «значимості» окремих інформаційних повідомлень. Зазначені критерії трансформу­ються в перелік тематик, за якими відбирається і оцінюється інформація.

Основна задача навчаємого полягатиме в оптимальному до­борі елементів зазначеного списку таким чином, щоб цей список не був перевантаженим або занадто деталізованим і водночас максимально відображав тематичну спрямованість інформацій­ного потоку. Слід зазначити, що моніторинг може здійснюватися не за одним, а за декількома завданнями, тобто відбирається інформація з кількох проблем. Тоді навчаємий формує окремі списки тематик з кожної проблеми, які на завершальному етапі інтегруються в загальний список.

Характерною особливістю часткового інформаційного моні­торингу з однією або множиною цілей є те, що частина інформа­ційного потоку, що не відповідає поставленим завданням, ігно­рується і не знаходить свого відображення в списку тематик.

Для того, щоб отримати повний список тематик, відомості за якими наявні в інформаційному потоці, використовується повний інформаційний моніторинг, коли замість однієї або кількох конкретних цілей використовується одна загальна мета, яка може бути сформульована як повне відображення усіх без виключення наявних в інформаційному потоці тематик. Слід за­значити, що практично здійснити такий моніторинг в повному обсязі досить важко. Адже кількість елементів списку тематик може бути досить великою, що значно ускладнить роботу з ним. Якщо припустити, що теоретично в інформаційному потоці міс­тяться повністю різнорідні за своєю тематикою повідомлення, то тоді в списку тематик повинно бути відображене кожне з цих повідомлень. Іншими словами, кількість елементів списку тематик буде дорівнювати кількості повідомлень в інформацій­ному потоці.

Як проміжний між частковим і повним інформаційним моні­торингом можна запропонувати моніторинг з «антиметою», коли

169