- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 6
П овнота оцінюваної інформації визначається через кількість питань і незрозумілостей, що залишаються після прочитання інформації.
В загальному випадку існує два підходи до визначення повноти оцінюваної інформації. В одному випадку повнота тієї чи Іншої інформації може визначатися як те, на скільки закінчено викладені в зазначеній інформації відомості. Тобто, для того, щоб дана інформація була визнана повною, необхідно, щоб вона містила повний опис об'єктів і процесів, про які йде мова.
В іншому випадку повнота оцінюваної інформації визначається з позицій раніш відомої інформації з цього питання або проблеми. Тобто визначається не повнота інформації безпосередньо, а те, на скільки ця інформація доповнює вже наявні відомості, або ж те, чи достатньо зазначеної інформації для прийняття рішення з того чи іншого питання професійної діяльності. Таким чином, у другому випадку повнота є суб'єктивною характеристикою, оскільки загальне розуміння того, про що йде мова в тексті залежить не стільки від самого текст}; скільки від інформаційної моделі особистості. Адже нерідко уривчаста, інформація доповнює відомості, що містяться в інформаційній моделі і робить їх повними, закінченими у смисловому відношенні.
Можливість практичного застосування оцінюється як потенціал використання даної інформації при прийнятті рішень, оцінці або аналізі іншої значимої інформації. Так, якщо інформація містить нові відомості, які раніш були невідомі, то вона може суттєво вплинути на хід управлінської діяльності і процес прийняття рішення.
Уміння, інформаційного моніторингу полягають у здатності навчаємого виділяти з досліджуваного інформаційного потоку значимі інформаційні фрагменти. Інформаційний моніторинг може здійснюватися для вирішення двох завдань — це, по-перше, відбір або оцінка вхідного інформаційного потоку на предмет наявності у ньому відомостей, що можуть бути використані для вирішення поставлених завдань, а, по-друге, загальна оцінка змісту повідомлень, з яких складається інформаційний потік, з метою визначення інформативності, повноти та інших характеристик цього потоку. Для вирішення першого завдання
168
Окремі методики формування умінь і навичок роботи з інформацією
д оцільно використовувати частковий інформаційний моніторинг, а для вирішення другого — повний.
Спершу розглянемо методику формування умінь часткового інформаційного моніторингу. На початку навчаємий з'ясовує мету моніторингу, яка визначає критерії «значимості» окремих інформаційних повідомлень. Зазначені критерії трансформуються в перелік тематик, за якими відбирається і оцінюється інформація.
Основна задача навчаємого полягатиме в оптимальному доборі елементів зазначеного списку таким чином, щоб цей список не був перевантаженим або занадто деталізованим і водночас максимально відображав тематичну спрямованість інформаційного потоку. Слід зазначити, що моніторинг може здійснюватися не за одним, а за декількома завданнями, тобто відбирається інформація з кількох проблем. Тоді навчаємий формує окремі списки тематик з кожної проблеми, які на завершальному етапі інтегруються в загальний список.
Характерною особливістю часткового інформаційного моніторингу з однією або множиною цілей є те, що частина інформаційного потоку, що не відповідає поставленим завданням, ігнорується і не знаходить свого відображення в списку тематик.
Для того, щоб отримати повний список тематик, відомості за якими наявні в інформаційному потоці, використовується повний інформаційний моніторинг, коли замість однієї або кількох конкретних цілей використовується одна загальна мета, яка може бути сформульована як повне відображення усіх без виключення наявних в інформаційному потоці тематик. Слід зазначити, що практично здійснити такий моніторинг в повному обсязі досить важко. Адже кількість елементів списку тематик може бути досить великою, що значно ускладнить роботу з ним. Якщо припустити, що теоретично в інформаційному потоці містяться повністю різнорідні за своєю тематикою повідомлення, то тоді в списку тематик повинно бути відображене кожне з цих повідомлень. Іншими словами, кількість елементів списку тематик буде дорівнювати кількості повідомлень в інформаційному потоці.
Як проміжний між частковим і повним інформаційним моніторингом можна запропонувати моніторинг з «антиметою», коли
169
