Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_НФОРМАЦ_ЙНА КУЛЬТУРА О.О. Хмельницький.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Глава 2

Суть і складові інформаційної культури...

комунікативного розвитку. Більш того, про розвиненість навичок спілкування можна говорити лише з прив'язкою до конкретної ситуації. Спілкування, як цілісне явище в життєдіяльності ін­дивіда, є соціальним процесом. При цьому А.В.Мудрик виділяє кілька рівнів спілкування [284]:

  • функціонально-рольове спілкування здійснюється в про­ цесі різних видів організованої, утому числі і професійної, діяльності;

  • емоційно-міжособове спілкування реалізується поза ор­ ганізованою діяльністю.

ІЬй же автор розрізняє кілька рівнів спілкування. Фактичний рівень спілкування — це обмін мовними висловлюваннями для підтримки контакту із співбесідником. Інформаційний рівень спілкування — це постійний обмін інформацією, який відбу­вається у функціонально-рольовому і емоційно-міжособовому спілкуванні. Дискусійний рівень обумовлюється різницею в ін­терпретації інформації, а також індивідуалізованістю особистості як носія соціальних норм і цінностей.

Важливим проявом мовного компоненту ІК є мовні навички. Вони, як і комунікативні, формуються протягом тривалого часу в період особистісного становлення індивіда. Однак, якщо ко­мунікативні навички мають в своїй основі поведінкові початки, то мовні навички тісно пов'язані з логічними, інтелектуальними аспектами особистості. Саме в структурі мови, її змісті прояв­ляється вміння людини мислити, а головне, логічно і доступно висловлювати свої думки.

Мовні навички закріплюються і знаходять своє продовження в умінні здійснювати знакову інтерпретацію. Остання прояв­ляється, в першу чергу, як здатність до свідомого, осмисленого читання. Читання вже само по собі є важливим фактором, який впливає на формування особистості і її світогляду. Добре засвоєні навички читання сприяють збільшенню обсягів інформації, що отримується і переробляється людиною. Читання, насамперед, художньої, а також публіцистичної і наукової літератури, є таким же унікальним і незмінним актом комунікації як і узагальнення та безпосереднє чи опосередковане спілкування. У людини, яка багато читає, значно збільшується словниковий запас, набагато швидше і більш якісно відбувається формування особистісної

50

інформаційної моделі світу. Вона швидше залучається до науко­вих і культурних досягнень людства, легше усвідомлює проблеми сучасності, більш інтенсивними темпами відбувається процес її соціалізації, як особистісної і суспільної, так і професійної. Окрім того, читання розвиває навички мислення; воно дозво­ляє сформувати певні схеми і шаблони мислення, пропонуючи одночасно неординарні, творчі підходи. При цьому, окрім змісту людина засвоює і форму представлення інформації, в тому числі лексикографічні і орфоепічні особливості мови. Відбувається закріплення у свідомості людини мовної моделі, до якої відбу­вається звернення на протязі всього життя. Людина запам'ятовує як граматичне написання елементів мови, такі мовні обороти, в яких вони використовуються. Це дозволяє індивіду правильно будувати свої висловлювання, виражаючи свої думки і почуття через стандартизовані формулювання, що збільшує їхню ко­мунікабельність і можливість сприйняття іншими людьми.

Людина, яка мало читає, не може адекватно висловити свої думки і почуття у мовній формі. Більш того, досить часто вона навіть нездатна сформулювати їх яким-небудь чином. При спро­бі зафіксувати висловлення у текстовій формі припускається багато граматичних і орфографічних помилок, які досить часто перекручують не лише форму, а і зміст повідомлення, що може спричинити повне несприйняття інформаційного масиву.

Велике значення у мовному компоненті ІК відіграє і вивчення Іноземної мови, що надає можливість пізнавати звичаї, традиції, ісультуру інших народів, усвідомлювати єдність загальнолюдсь­кої цивілізації. Вивчаючи іноземну мову, людина знайомиться з іншими лінгвістичними формами висловлювання своїх думок, що, водночас, збагачує її можливості у спілкуванні рідною мовою. Полодіння іноземними мовами відкриває людині безпосередній доступ до іншомовної інформації у будь-якій галузі діяльності 1133], у тому числі й в професійній діяльності.

Таким чином, мовний компонент, як домінуюча складова ін­формаційної культури, формується з комунікативних навичок, и тому числі й навичок спілкування, а також навичок трансляції 111 ідентифікації знакових (текстових) систем. При цьому останні » 11; і Йвищою формою мовної культури, а їх розвиненість свідчить Про завершеність процесу формування цього компоненту ІК у

51