- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 2
Суть і складові інформаційної культури...
комунікативного
розвитку. Більш того, про розвиненість
навичок спілкування
можна говорити лише з прив'язкою до
конкретної ситуації.
Спілкування, як цілісне явище в
життєдіяльності індивіда,
є соціальним процесом. При цьому
А.В.Мудрик виділяє кілька
рівнів спілкування [284]:
функціонально-рольове спілкування здійснюється в про цесі різних видів організованої, утому числі і професійної, діяльності;
емоційно-міжособове спілкування реалізується поза ор ганізованою діяльністю.
ІЬй же автор розрізняє кілька рівнів спілкування. Фактичний рівень спілкування — це обмін мовними висловлюваннями для підтримки контакту із співбесідником. Інформаційний рівень спілкування — це постійний обмін інформацією, який відбувається у функціонально-рольовому і емоційно-міжособовому спілкуванні. Дискусійний рівень обумовлюється різницею в інтерпретації інформації, а також індивідуалізованістю особистості як носія соціальних норм і цінностей.
Важливим проявом мовного компоненту ІК є мовні навички. Вони, як і комунікативні, формуються протягом тривалого часу в період особистісного становлення індивіда. Однак, якщо комунікативні навички мають в своїй основі поведінкові початки, то мовні навички тісно пов'язані з логічними, інтелектуальними аспектами особистості. Саме в структурі мови, її змісті проявляється вміння людини мислити, а головне, логічно і доступно висловлювати свої думки.
Мовні навички закріплюються і знаходять своє продовження в умінні здійснювати знакову інтерпретацію. Остання проявляється, в першу чергу, як здатність до свідомого, осмисленого читання. Читання вже само по собі є важливим фактором, який впливає на формування особистості і її світогляду. Добре засвоєні навички читання сприяють збільшенню обсягів інформації, що отримується і переробляється людиною. Читання, насамперед, художньої, а також публіцистичної і наукової літератури, є таким же унікальним і незмінним актом комунікації як і узагальнення та безпосереднє чи опосередковане спілкування. У людини, яка багато читає, значно збільшується словниковий запас, набагато швидше і більш якісно відбувається формування особистісної
50
інформаційної моделі світу. Вона швидше залучається до наукових і культурних досягнень людства, легше усвідомлює проблеми сучасності, більш інтенсивними темпами відбувається процес її соціалізації, як особистісної і суспільної, так і професійної. Окрім того, читання розвиває навички мислення; воно дозволяє сформувати певні схеми і шаблони мислення, пропонуючи одночасно неординарні, творчі підходи. При цьому, окрім змісту людина засвоює і форму представлення інформації, в тому числі лексикографічні і орфоепічні особливості мови. Відбувається закріплення у свідомості людини мовної моделі, до якої відбувається звернення на протязі всього життя. Людина запам'ятовує як граматичне написання елементів мови, такі мовні обороти, в яких вони використовуються. Це дозволяє індивіду правильно будувати свої висловлювання, виражаючи свої думки і почуття через стандартизовані формулювання, що збільшує їхню комунікабельність і можливість сприйняття іншими людьми.
Людина, яка мало читає, не може адекватно висловити свої думки і почуття у мовній формі. Більш того, досить часто вона навіть нездатна сформулювати їх яким-небудь чином. При спробі зафіксувати висловлення у текстовій формі припускається багато граматичних і орфографічних помилок, які досить часто перекручують не лише форму, а і зміст повідомлення, що може спричинити повне несприйняття інформаційного масиву.
Велике значення у мовному компоненті ІК відіграє і вивчення Іноземної мови, що надає можливість пізнавати звичаї, традиції, ісультуру інших народів, усвідомлювати єдність загальнолюдської цивілізації. Вивчаючи іноземну мову, людина знайомиться з іншими лінгвістичними формами висловлювання своїх думок, що, водночас, збагачує її можливості у спілкуванні рідною мовою. Полодіння іноземними мовами відкриває людині безпосередній доступ до іншомовної інформації у будь-якій галузі діяльності 1133], у тому числі й в професійній діяльності.
Таким чином, мовний компонент, як домінуюча складова інформаційної культури, формується з комунікативних навичок, и тому числі й навичок спілкування, а також навичок трансляції 111 ідентифікації знакових (текстових) систем. При цьому останні » 11; і Йвищою формою мовної культури, а їх розвиненість свідчить Про завершеність процесу формування цього компоненту ІК у
51
