- •Глава 1.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 4.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •7. Що є процесом розуміння тексту/
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
О б'єктом інформаційної діяльності є вся інформація, яка
циркулює в зазначених установах та організаціях.
Суб'єктами інформаційної діяльності виступають фахівці з ОІ. Процес інформаційної діяльності являє собою сукупність
цілеспрямованих дій по збору, зберіганню, пошуку, перетворенню і обміну інформацією.
Умови інформаційної діяльністю завданнями, що стоять перед організацією, та зовнішніми умовами її функціонування.
Результатом інформаційної діяльності є готовий інформаційний продукт (документ), який в подальшому може бути використаний у тому числі для прийняття управлінських рішень.
Інформаційна діяльність безпосередньо пов'язана з інформаційними потребами. При цьому роль інформаційної культури в інформаційній діяльності зводиться до підвищення адекватності вияву, формулювання інформаційних потреб і якості їх задоволення.
Тому надалі розглянемо зміст і сутність потреб взагалі й інформаційних потреб зокрема, а також їх роль у деяких видах діяльності.
Потреба — це властивість (здатність) живих систем активно реагувати на неузгодженість між наявними і оптимальними зовнішніми і внутрішніми умовами їх життєдіяльності [ 172].
Потреба в широкому розумінні слова — це нестаток суб'єкта в дечому, для задоволення якого необхідна та чи інша форма активності. Суб'єктом потреб виступають окремі особистості, уяких в процесі виконання якої-небудь роботи виникають потреби. Ці потреби можна розглядати як певне ставлення індивіда до умов його життя [31]. Будь-яка конкретна потреба являє собою єдність двох сторін: суб'єктивної, яка виступає як необхідність в певних умовах нормального життя і розвитку суб'єкта, і об'єктивної, що виступає як предмет потреби [ 185].
З точки зору психологічної науки, потреба — це психічне явище відображення потреби організму особистості в необхідних умовах, які забезпечують її життя або розвиток [142].
Участь потреб в детермінації людської діяльності виявляється різноманітно. Потреби — це внутрішні об'єктивні фактори, які виступають як причини виникнення і здійснення діяльності, оскільки остання в кінцевому рахунку завжди здійснюється для
Теоретичне обґрунтування змісту інформаційної діяльності
з адоволення соціальних або індивідуальних, актуальних або потенційних потреб.
Згідно з уявленнями сучасної психології та соціології, людські потреби мають складну структуру, яку можна подати у вигляді так званої піраміди Маслоу, яка умовно складається з двох частин. Основу піраміди становлять фізіологічні потреби {потреби у сні, їжі тощо), а вершину — інтелектуальні потреби (потреби у спілкуванні, самовдосконаленні, самореалізаціїтощо).
Невід'ємною складовою другого виду потреб є пізнавальні потреби, які формуються в процесі індивідуального розвитку людини під впливом виховання і навчання з первинної природної потреби в притоці сенсорної інформації [349]. Пізнавальна потреба є певним внутрішнім динамічним фактором усвідомлення, який ініціює мотивацію і діяльність. Передумовою виникнення пізнавальної потреби у суб'єкта є наявна у нього неповна і невиз-начена інформація, яка не здатна задовольнити деякі потреби у досягненні поставленої мети. Пізнавальна потреба може розвиватися лише за наявності певної апріорної інформації. Вона відкриває перед людиною нові «інформаційні горизонти», до яких ця людина прагне. Відсутність такої інформації обмежує пізнавальні потреби, виключає їх стимулювання.
Активний стан виникає у людини тоді, коли вона володіє відносно розвиненою структурою пізнавальних потреб. Пізнавальна потреба формується і задовольняється в процесі соціалізації особистості. Однак знань, отриманих на початковому етапі становлення особистості, недостатньо для нормальної життєдіяльності. І тоді потрібні додаткові знання як для загального розвитку, так і для вирішення конкретних задач. Таким чином, формується інформаційна потреба, яка сприяє процесу мотивованого споживання інформації в прагматичному аспекті. В цьому і полягає сутність інформаційної потреби, яка є другорядною по відношенню до потреби пізнавальної.
Необхідність в інформації суб'єктивно виражається в інформаційній потребі як в певному ставленні суб'єкта до соціального і природного середовища в процесі його діяльності [41].
За своєю природою інформаційна потреба носить подвійний характер. Вона може розглядатися як одна з базисних потреб, що властива всім високоорганізованим істотам, і як потреба в
99
