Глава 6

б ути використані при відборі інформації з більш вузькими цілями.

Слід зазначити, що на практиці розширені цілі використо­вуються значно рідше, ніж вузькі. Це пояснюється можливістю практичного застосування відібраної інформації. Разом з тим, критерії відбору інформації для розширених цілей сформувати значно важче, ніж критерії для вузьких цілей. Це пов'язано з тим, що для розширених цілей виявляється досить трудомістким по­будувати систему критеріїв, передбачивши всі можливі випадки, які можуть зустрічатися при відборі інформації. У зв'язку з цим у деяких випадках при селекції інформації з розширеною метою до­цільно не будувати критерії, що описують цю мету, а здійснювати смислове співвіднесення інформації, що відбирається, з самою метою. Водночас зауважимо, що в цьому процесі безумовно буде присутня певна частина суб'єктивізму.

Зрозуміло, що елементи суб'єктивізму залишаться і на тре­тьому етапі, коли навчаємий буде порівнювати відібрану інфор­мацію із сформульованими критеріями і приймати остаточне рішення. Адекватність остаточного рішення буде залежати від рівня сформованості інформаційної моделі навчаємого, тобто чим досконаліша інформаційна модель, тим коректніше буде здійснюватися селекція інформації.

Формування умінь аналізу інформації частково полягає у відстеженні змін у стані об'єкта дослідження, для чого необхідно відповісти на такі питання:

1. У чому полягає сутність процесу зміни? В цьому випадку пропонується встановити, який об'єкт змінюється, що відбу­ вається з ним в процесі зміни, чи переходить він з одного стану в інший або перетворюється в інший об'єкт.

2. У чому полягають причини і умови, що сприяли виникнен­ ню процесу зміни?

1. Який механізм процесу зміни?

На нашу думку, уміння аналізу інформації ґрунтуються на інформаційній моделі особистості. Безпосередньо процес аналізу інформації буде здійснюватися шляхом порівняння інформації, що аналізується, з інформаційною моделлю. У ць­ому випадку навчаємому пропонується дотримуватися такого алгоритму:

166

Окремі методики формування умінь і навичок роботи з інформацією

1. З 'ясувати, про який об'єкт йде мова. Для цього встанов­ люється учасник дії, якого стосуються викладені відомості. Таким об'єктом може бути фізична особа, група осіб, підприємство, організація, установа тощо.

2. З'ясувати, в якому процесі зазначений об'єкт задіяний. Для цього встановлюється сутність дії, розкривається її характер, прогнозуються можливі наслідки.

3. Оцінити, чи становлять зазначені об'єкт і процес інтерес для дослідника. Така оцінка здійснюється, виходячи із постав­ лених завдань і мети аналізу.

4. У випадку, якщо описувані об'єкт чи процес становлять ін­ терес для дослідника, бажано відшукати в інформаційній моделі ідентичні інформаційні масиви, які можуть бути використані в якості критерію при аналізі інформації. Ознакою ідентичності інформаційних масивів є наявність в них відомостей стосовно об'єкту чи процесу, інформація про які аналізується.

5. Встановити логічні зв'язки між власною інформаційною моделлю і інформацією, що аналізується. Для цього з'ясовується, що є спільного та відмінного в інформації, що аналізується, та інформаційній моделі.

6. Шляхом зіставлення відповідних інформаційних масивів інформаційної моделі і інформації, що аналізується, визначити такі характеристики останньої:

• важливість;

• достовірність;

• повнота;

• можливість практичного застосування.

При цьолгу важливість може бути оцінена як ступінь впливу даної інформації на подальше прийняття рішень.

Достовірність визначається як загальна несуперечливість інформації, що аналізується, інформації, що міститься в ін­формаційній моделі. В деяких випадках, якщо інформація суперечить інформаційній моделі, але, на думку дослідника, все ж таки є достовірною, необхідно провести додаткові заходи для її перевірки. Водночас приймається рішення про можли­ву корекцію інформаційної моделі на основі інформації, що аналізується.

167