Засоби для роботи з даними olap

Якщо за прийняття маркетингових рішень потрібно аналізувати дані, що зберігаються у великій кількості реляційних таблиць, то розібратися в їх складних структурах кінцевому користувачеві, як правило, дуже важко. З позицій спрощення доступу до даних зручнішою структурою є багатомірний куб OLAP.

OLAP-технологія. OLAP (On-Line Analytical Processing – оперативний аналіз даних) – це технологія швидкого аналізу нагромаджених даних, що базується на використанні сукупності засобів багатомірного аналізу та орієнтована на оброблення нерегламентованих, несподіваних запитів користувачів щодо даних. Робота користувача із системами OLAP полягає в інтерактивній послідовності формування запитів і вивчення їх результатів, кожний з яких може викликати потребу нової серії запитів. Хоча OLAP і не є необхідним атрибутом сховища даних, проте саме він найчастіше застосовується для аналізу відомостей, нагромаджених у сховищі. Дані (куби) OLAP формуються адміністратором бази чи сховища даних так, щоб вони були більш пристосованими для аналізу, що зменшує витрати часу і зусилля користувачів для отримання потрібної їм інформації.

За створення куба OLAP здійснюється об’єднання декількох структурних ієрархій, наведених на рис. 21 з різними напрямами уявлення про дані. В кубі представлено розмірності та поля даних. Поля даних визначають значення даних, що відслідковуються в базі, а розмірності – ієрархічні типи даних з різними рівнями подробиць. Кожна розмірність складається з сукупності рівнів, які охоплюють одну сторону даних (наприклад, Регіон на рис. 22).

Коли потрібен аналіз даних за різними вимірами, модель даних у вигляді багатовимірного куба спрощує його проведення. Так, за аналізу результатів продажу осями (вимірами) багатовимірного куба можуть бути товар, регіон продажу, час продажу, канал збуту та будь-які інші фактори сегментації ринку. Рівнями виміру Товар можуть бути категорії на найменування товару, а географічний вимір Регіон може мати такі рівні, як Країна, Область, Місто та Район.

Для кожного перетинання кожного рівня кожної розмірності (наприклад, обсяги продажу протягом дня, місяця, року для кожного міста, області, країни для кожного продукту і групи продуктів) у базах даних OLAP обчислюються підсумкові значення. Ці дані, що знаходяться на перетинах осей куба, називаються мірами. Для бази даних OLAP з продажу міри будуть кількісно характеризувати процес продажу. У даному випадку це можуть бути обсяги продажу товарів у штуках, виторг (обсяги продажу товарів у грошовому вимірі), витрати, прибутки і т. ін.

У тривимірному кубі (рис. 21) як виміри використано товар, регіон і час. Ці виміри подано на певних рівнях узагальнення: товари згруповано за категоріями (напої, продукти, інші товари), регіони – за містами продажу (Київ, Одеса, Львів), час продажу – за місяцями (січень, лютий, березень). На перетині вимірів відображено лише одну міру – виторг (обсяги продажу у гривнях), але в дійсності на перетині вимірів куба може знаходитися будь-яка кількість мір.

Рис. 21. Тривимірний куб даних з продажу

Оскільки навіть тривимірний куб складно відобразити на екрані комп’ютера так, щоб можна було побачити всі міри, то для візуалізації багатовимірних даних застосовуються, як правило, звичне двовимірне (табличне) подання із заголовками рядків і колонок. Останні можуть бути як простими, так і зі складною ієрархічною структурою.

Отримати двовимірну таблицю з куба можна в різні способи. Один із них полягає у фіксації всіх, крім двох вимірів та однієї міри, параметрів куба. Наприклад, зафіксувавши вимір Товар куба на значенні Продукти («вирізавши» з куба міри, віднесені до значення Продукти виміру Товар), одержуємо звичайну двовимірну таблицю, наведену на рис. 22.

Рис. 22. Двовимірне подання куба для однієї міри

У цій таблиці з простими заголовками рядків і колонок маємо одну міру – виторг (обсяги продажу в гривнях) і два виміри – регіон продажу (заголовки колонок) і час продажу (заголовки рядків).

У таблиці з простими заголовками рядків і колонок одночасно може бути представлено й декілька мір. Для цього фіксуються всі параметри куба, крім одного виміру і тих мір, що потрібно відобразити. Структуру такої таблиці (заголовки рядків і колонок без значень мір) наведено на рис. 23. При цьому фіксуються певні значення міри Товар і Час.

	Київ	Одеса	Львів
Виторг
Кількість
Прибуток

Рис. 23. Структура двовимірного подання куба з трьома мірами

У разі використання складних заголовків на осях таблиці (ряд­ках і колонках) можна розмістити два і більше вимірів куба, що «розрізується» (рис. 24).

	Січень			Лютий
	Київ	Одеса	Львів	Київ	Одеса	Львів
Виторг
Кількість
Прибуток

Рис. 24. Двовимірний зріз куба з декількома вимірами на одній осі

Значення, що «відкладаються» вздовж вимірів (Січень, Лютий, ...; Київ, Одеса, Львів, ...), називаються членами або мітками. Мітки використовуються як для «розрізування» куба, так і для обмеження (фільтрації) вибраних даних, коли користувача у вимірі цікавлять не всі значення, а лише деяка їх підмножина (наприклад, два перших місяці року). Значення міток відображуються у двовимірному поданні куба як заголовки рядків і колонок.

Клієнтське програмне забезпечення для роботи з даними OLAP

MS Excel має клієнтське програмне забезпечення, що дає змогу працювати з даними з баз даних OLAP за допомогою створення й використання звітів зведених таблиць і зведених діаграм. Для реалізації цієї можливості потрібні такі компоненти:

– програма MS Query. Вона використовується для настроювання джерел даних OLAP, для підключення до них і для створення запитів для вибірки даних;

– постачальник даних для куба OLAP. Для доступу до баз даних, створених із використанням OLAP продукту фірми Microsoft (MS SQL Server OLAP Services), в Excel включено відповідний драйвер джерела даних і програмне забезпечення, необхідне для доступу до баз даних. У разі використання інших продуктів, що забезпечують можливість роботи з даними OLAP, необхідно встановити додаткові драйвери та клієнтське програмне забезпечення. Але треба мати на увазі, що програмне забезпечення сторонніх розробників OLAP може виявитися несумісним із MS Office і не взаємодіятиме з функціями MS Query;

– серверні бази даних або файли кубів. Клієнтське програмне забезпечення для роботи з даними OLAP, що є в Excel, підтримує підключення до двох типів джерел даних OLAP: 1) якщо в мережі доступна база даних на сервері OLAP, то можна вибирати дані безпосередньо з цієї бази даних; 2) якщо є файл автономного куба, що містить дані OLAP, або файл визначення куба OLAP, то можна підключитися до цього файла та вибирати дані за його допомогою.

Підключення до баз даних OLAP. Як уже зазначалося, для підключення до бази даних OLAP потрібен набір програм (постачальник даних для куба), що забезпечує доступ до відповідної бази даних OLAP.

Командою Excel Дані/Отримати зовнішні дані/Створити запит запускається MS Query для створення джерела даних. Джерело даних надає відомості, необхідні Excel для підключення до бази даних OLAP: ім’я та місце розташування бази; драйвер, що використовується для підключення; додаткову інформацію, необхідну для роботи з базою даних.

Джерело даних надає доступ до всіх даних у базі даних OLAP, що виключає необхідність створення запиту для вибору даних у MS Query. Тому після настроювання джерела даних OLAP і його вибору для використання створювати запит для вибору таблиць і полів, як це робиться для інших видів даних, не потрібно. Необхідно відразу повернутися в Excel (за допомогою відповідної команди MS Query), передавши таким чином поля даних у Зведену таблицю.

З цього випливає, що Excel дає можливість відображати дані, завантажені з джерела даних OLAP, тільки через звіт зведеної таблиці або звіт зведеної діаграми. Ці дані не можуть бути відоб­ражені в робочому аркуші як зовнішній діапазон даних.

Зведена таблиця на основі даних OLAP може бути збережена в Excel як Шаблон звіту (тип файла xlt). Можуть бути створені й файли запитів OLAP (вони мають розширення oqy). При відкритті файла запитів Excel відображає порожній звіт зведеної таблиці, готовий для створення макета.

Створення власного куба OLAP. Excel дає можливість користувачам створювати власні куби з підмножин даних OLAP і працювати з ними. Для створення власних кубів необхідна наявність постачальника даних для куба, що підтримує таку можливість (наприклад, MS SQL Server OLAP Services).

Файли автономного куба дають змогу працювати з даними OLAP навіть у разі роботи поза мережею. Можна використовувати ці файли для забезпечення доступності певних даних OLAP у мережі чи в Іnternet, якщо сама вихідна база не повинна бути доступною для цих користувачів.

За частої зміни звітів використання файла автономного куба може прискорити внесення змін, особливо якщо мережеве підключення до серверу OLAP працює повільно. Однак бази даних OLAP часто мають дуже великі розміри, тому варто приділяти особливу увагу відбору даних для розміщення у файлі автономного куба. Первісне збереження великого файла автономного куба може потребувати значного часу.

Для створення файла автономного куба в Excel використовується Майстер автономного куба, за допомогою якого покроково виконується процес вибору підмножини даних у базі даних OLAP і збереження цієї підмножини в окремому файлі. Перед запуском майстра необхідно насамперед створити звіт зведеної таблиці чи звіт зведеної діаграми, заснований на вихідних даних із серверної бази даних OLAP. У звіті не обов’язково мають відображатися всі поля, що потрібно включити у файл. Майстер дає змогу вибрати дані з усіх вимірів і полів даних, доступних у базі даних OLAP.

Практичне заняття

План

1. Розгляд питань теми.

2. Обговорення рефератів або доповідей.

Питання для обговорення

1. Поясніть порядок здійснення графічного аналізу, основні підходи.

2. Визначте способи та можливості графічного аналізу

3. Дайте характеристику методичним підходам щодо здійснення графічного аналізу

4. Поясніть порядок та методологію здійснення аналізу списків

Питання для самостійного вивчення теми

1. Загальні вимоги до проектування вхідних інформаційних повідомлень.

1. Суміщення первинних документів і тих, що читаються машиною.

2. Форми побудови зон вхідних повідомлень.

3. Методика проектування вхідних інформаційних повідомлень.

Інформаційні джерела

Основна література

12. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: навч. посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2001. – 214 с.

13. Інформаційні системи і технології в економіці : навч. посібник / за редакцією Пономаренко В. С. – К. : Академія, 2002. – 542 с.

14. Орленко А. П., Петренко В. Р., Костенко О. П. Інформаційні системи і технології маркетингу : навч. посібник. – К. : «Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 320 с.

15. Пінчук Н. С., Галузинський Г. П., Орленко Н. С. Інформаційні сис­теми і технології маркетингу : навч. посібник. – К. : КНЕУ, 1990. – 328 с.

16. Петренко В. Р., Кротюк І. Г., Костенко О. П. Інформаційні системи і технології маркетингу : лабораторний практикум. − К. : «Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 464 с.