119. Ознаки екскурсії

Екскурсія – це поїздка (колективна прогулянка) з метою наочного безпосереднього пізнання об’єктів, у якій беруть участь екскурсанти, на яких спрямований процес пізнання та екскурсовод, який спрямовує цей процес. Ознака – це те, що робить схожим між собою або відрізняє один від одного предмети і явища.

Екскурсія, як і інші форми, культурно-освітньої роботи (лекція, тематичний вечір, усний журнал, читацька конференція), має свої особливості в організації і методиці проведення. Її ознаки говорять про схожість з іншими формами або ж підкреслюють її корінну відмінність від них.

Загальними ознаками для всіх екскурсій є:

1. тривалість за часом проведення від 1 академічної години (45 мін) до однієї доби.

2. Наявність екскурсантів (групи (15-30) або індивідуалів).

3. //- екскурсовода, має бути посвідчення екскурсовода та дозвіл на проведення екскур.

4. Процес пізнання між екскурсоводом і екскурсантом, який передбачає показ і розповідь.

5. Пересування учасників екскурсії по наперед складеному маршруту.

6. Цілеспрямованість показу об'єктів, наявність певної теми.

7. Активна діяльність учасників (спостереження, вивчення, дослідження об'єктів).

Відсутність хоч би одного з названих вище за сім ознак позбавляє права називати захід, що проводиться, екскурсією.

Крім цих загальних ознак у кожного виду екскурсій є свої специфічні ознаки:

- у автобусних — обов'язковий вихід з автобуса для огляду пам'ятників;

- у музейних — знайомство з матеріалами, розташованими на стендах;

- у виробничих — демонстрація об'єктів, що діють (верстатів, агрегатів, механізмів).

Значення ознак екскурсії полягає в тому, що їх правильне розуміння не дозволяє помилково тлумачити суть екскурсії.

На екскурсії неможна безсистемно оглядати об’єкти в порядку їх появи перед очима. Об’єкти відбираються інформація підпорядковується темі. Текст екскурсії ≈ сценарій: зав’язка, розвиток подій, кульмінація та розв’язка. Позбавлені необхідних ознак ті заходи, які можуть бути позначені загальним терміном, — «гідизм» — безсистемний огляд визначних місць, пам'ятників історії і культури. Гидізм слід розглядати як негативне явище, результат несерйозного підходу до підготовки і проведення екскурсії.

Інші форми культурно-освітньої роботи (лекція, тематичний вечір, усний журнал, читацька конференція), має свої особливості в організації і методиці проведення. Її ознаки говорять про схожість з іншими формами або ж підкреслюють її корінну відмінність від них.

120. Методичні прийоми розповіді

Методичні прийоми допомагають фахово розкрити тему . Їх сукупність формує методологію пізнання. Виділяють: прийоми показу та розповіді.

Є наступні групи методів: 1) поєднує прийоми, пов’язані із формою розповіді (довідка, опис, репортаж,цитування). Прийоми цієї групи виконують завдання , щоб донести зміст розповіді. 2) прийоми характеристики (пояснення питань, відповідей, посилання на очевидців, завдань, словесного монтажу, співучасті).

1) Прийом екскурсійної довідки: використ у сполученні з прийомом зорової реконструкції. Екскурсовод повідомляє короткі дані про спостерігаємий об’єкт: карту побудови, авторів проекту, розмірт, призначення.

2) Прийом опису: надає допомогу правильному відображенню об’єкта у свідомості екскурсантів (форма, об'єм, з якого матеріалу виготовлений, розташування щодо навколишніх об'єктів). Для опису об’єкту характ: точність, конкретність.

3) Прийом характеристики: дається повна характеристика об’єктів. Прийом являє собою перерахування особливостей, властивостей.Цей прийом стосується лише зовнішніх сторін об’кта, не даючи х-ки внутрышным властивостям.

4) Прийом пояснення: форма викладу матеріалу, коли в розповіді, окрім довідки про історичну подію, розкриваються суть і причини, що його викликали. Використовується у виробничо-екон і природознавських екскурсіях де в розповіді пояснюються внутрішні зв'язки процесів і явищ. Прийом пояснення характерний для екскурсій з показом Витворів образотворчого мистецтва. Носить доказовий х-ер.

5) Прийом коментування: Коментар в періодичному друці використовується в двох видах — як тлумачення подій, явищ, текстів, а також як міркування або критичні зауваження про що-небудь, що викликає інтерес у читачів.

6) Прийом репортажу: Репортаж є жанром журналістики, який повідомляє про подію, є інформацією про те, що в даний момент відбувається перед очима репортера. В екскурсії - це коротке повідомлення екскурсовода про подію, явище, процес, очевидцями.

7) Прийом цитування: приводиться чиї-небудь слова (пряма мова). До цитування прибігають: для підтвердження, яскравого і переконливого вираження своєї думки збереження особливостей мови і колориту певного історичного періоду часу.

8) Прийом питань – відповідей: в ході розповіді екскурсовод ставить різні питання екскурсантам з метою їх активізації. Велика частина таких питань не розрахована на те, щоб отримати на них які-небудь відповіді від учасників екскурсії. Вони виконують функцію методичного прийому.

9) Прийом завдань: використовуваний в розповіді екскурсовода, знаходить вираження в його обігу до екскурсантів: «Подумайте, чому цей пам'ятник такий названий? Пригадаєте, на що схоже це будівля (ця башта)? Які прикмети на місцевості говорять про минуле?

10) Прийом дискусійної ситуації: Екскурсовод висуває в своїй розповіді таке положення, яке викликає дискусійну ситуацію. Цей прийом дає можливість в частині екскурсії замінити монологічну форму матеріалу відкритим діалогом.