- •101.Охарактеризуйте фактори загрози в туризмі
- •102.Як впливає туристична галузь на світовий розвиток економіки
- •103. Залежно від мети подорожі туризм поділяють на такі види:
- •104. Яким чином можна поєднати декілька видів туризму.
- •105. Класифікація туризму за часовою характеристикою
- •106. В чому полягає суть іміджу туристичного підприємства
- •107. Класифікація видів туризму за індивідуальними запитами
- •108. Охарактеризуйте види туризму залежно від способу його організації, тривалості подорожі, транспортних засобів, а також демографічної та соціально-економічної точки зору.
- •110.Шенгенська угода та її значення в розвитку міжнарод. Тур. Співробітництва.
- •109. Назвіть основні напрями роботи Державної служби туризму і курортів
- •111.Дайте визначення туристичної послуги.
- •112. Назвіть основні ознаки туристичної послуги.
- •113.Охарактеризуйте основні складові туристичного пакету.
- •114. Згрупуйте за спеціалізацією підприємства туристичної індустрії.
- •115. Суть конкурентної боротьби в туризмі.
- •117. Поняття екскурсія та її сутність
- •118.Особливі методичні прийоми та прийоми демонстрації наочності
- •119. Ознаки екскурсії
- •120. Методичні прийоми розповіді
- •Функції екскурсії
- •Методичні прийоми показу
- •Вимоги до екскурсії
- •Укладання методичної розробки
- •Особливості екскурсійного пізнання
- •Показ і розповідь у екскурсійному пізнанні
- •Контрольний та індивідуальний текст екскурсії
- •Класифікація екскурсій за змістом
- •Розробка маршруту екскурсії, його об’їзд та обхід
- •Класифікація екскурсій за складом учасників та місцем проведення
- •132. Відбір і дослідження екскурсійних об'єктів.
- •133. Класифікація екскурсій за способом пересування та формою проведення.
- •134. Визначення цілей та завдань екскурсії. Вибір теми, підбір літератури, укладання бібліографії джерел екскурсійного матеріалу.
- •135. Організаційні форми екскурсій
- •136. Процес підготовки до екскурсії.
- •137. Сутність, зміст і функції маркетингу в туризмі
- •138.Туристичні послуги, туристичний продукт та його класифікація.
- •Види турпродукту:
- •139. Життєвий цикл туристичного продукту
- •140. Поняття туристичний попит та його чинники.
- •141.Туристичні потреби та їх класифікація.
- •Поняття туристичний ринок.
- •Сегментація ринку туристичних послуг
- •Відбір цільових сегментів і позиціювання туристичного продукту.
- •145. Ціна в комплексі маркетингу туристичного підприємства.
- •146. Фактори та цілі процесу ціноутворення
- •147. Методи ціноутворення в туризмі
- •148. Формування збутової стратегії туристичними підприємствами
- •149. Канали збуту туристичного продукту
- •150. Вибір посередників та напрямки співпраці з ними
- •151. У чому полягає сутність туроператорської діяльності?
- •152. Охарактеризуйте договірні відносини туроператора з готельними і ресторанними підприємствами.
- •153. У чому полягає сутність турагентської діяльності?
119. Ознаки екскурсії
Екскурсія – це поїздка (колективна прогулянка) з метою наочного безпосереднього пізнання об’єктів, у якій беруть участь екскурсанти, на яких спрямований процес пізнання та екскурсовод, який спрямовує цей процес. Ознака – це те, що робить схожим між собою або відрізняє один від одного предмети і явища.
Екскурсія, як і інші форми, культурно-освітньої роботи (лекція, тематичний вечір, усний журнал, читацька конференція), має свої особливості в організації і методиці проведення. Її ознаки говорять про схожість з іншими формами або ж підкреслюють її корінну відмінність від них.
Загальними ознаками для всіх екскурсій є:
1. тривалість за часом проведення від 1 академічної години (45 мін) до однієї доби.
2. Наявність екскурсантів (групи (15-30) або індивідуалів).
3. //- екскурсовода, має бути посвідчення екскурсовода та дозвіл на проведення екскур.
4. Процес пізнання між екскурсоводом і екскурсантом, який передбачає показ і розповідь.
5. Пересування учасників екскурсії по наперед складеному маршруту.
6. Цілеспрямованість показу об'єктів, наявність певної теми.
7. Активна діяльність учасників (спостереження, вивчення, дослідження об'єктів).
Відсутність хоч би одного з названих вище за сім ознак позбавляє права називати захід, що проводиться, екскурсією.
Крім цих загальних ознак у кожного виду екскурсій є свої специфічні ознаки:
- у автобусних — обов'язковий вихід з автобуса для огляду пам'ятників;
- у музейних — знайомство з матеріалами, розташованими на стендах;
- у виробничих — демонстрація об'єктів, що діють (верстатів, агрегатів, механізмів).
Значення ознак екскурсії полягає в тому, що їх правильне розуміння не дозволяє помилково тлумачити суть екскурсії.
На екскурсії неможна безсистемно оглядати об’єкти в порядку їх появи перед очима. Об’єкти відбираються інформація підпорядковується темі. Текст екскурсії ≈ сценарій: зав’язка, розвиток подій, кульмінація та розв’язка. Позбавлені необхідних ознак ті заходи, які можуть бути позначені загальним терміном, — «гідизм» — безсистемний огляд визначних місць, пам'ятників історії і культури. Гидізм слід розглядати як негативне явище, результат несерйозного підходу до підготовки і проведення екскурсії.
Інші форми культурно-освітньої роботи (лекція, тематичний вечір, усний журнал, читацька конференція), має свої особливості в організації і методиці проведення. Її ознаки говорять про схожість з іншими формами або ж підкреслюють її корінну відмінність від них.
120. Методичні прийоми розповіді
Методичні прийоми допомагають фахово розкрити тему . Їх сукупність формує методологію пізнання. Виділяють: прийоми показу та розповіді.
Є наступні групи методів: 1) поєднує прийоми, пов’язані із формою розповіді (довідка, опис, репортаж,цитування). Прийоми цієї групи виконують завдання , щоб донести зміст розповіді. 2) прийоми характеристики (пояснення питань, відповідей, посилання на очевидців, завдань, словесного монтажу, співучасті).
1) Прийом екскурсійної довідки: використ у сполученні з прийомом зорової реконструкції. Екскурсовод повідомляє короткі дані про спостерігаємий об’єкт: карту побудови, авторів проекту, розмірт, призначення.
2) Прийом опису: надає допомогу правильному відображенню об’єкта у свідомості екскурсантів (форма, об'єм, з якого матеріалу виготовлений, розташування щодо навколишніх об'єктів). Для опису об’єкту характ: точність, конкретність.
3) Прийом характеристики: дається повна характеристика об’єктів. Прийом являє собою перерахування особливостей, властивостей.Цей прийом стосується лише зовнішніх сторін об’кта, не даючи х-ки внутрышным властивостям.
4) Прийом пояснення: форма викладу матеріалу, коли в розповіді, окрім довідки про історичну подію, розкриваються суть і причини, що його викликали. Використовується у виробничо-екон і природознавських екскурсіях де в розповіді пояснюються внутрішні зв'язки процесів і явищ. Прийом пояснення характерний для екскурсій з показом Витворів образотворчого мистецтва. Носить доказовий х-ер.
5) Прийом коментування: Коментар в періодичному друці використовується в двох видах — як тлумачення подій, явищ, текстів, а також як міркування або критичні зауваження про що-небудь, що викликає інтерес у читачів.
6) Прийом репортажу: Репортаж є жанром журналістики, який повідомляє про подію, є інформацією про те, що в даний момент відбувається перед очима репортера. В екскурсії - це коротке повідомлення екскурсовода про подію, явище, процес, очевидцями.
7) Прийом цитування: приводиться чиї-небудь слова (пряма мова). До цитування прибігають: для підтвердження, яскравого і переконливого вираження своєї думки збереження особливостей мови і колориту певного історичного періоду часу.
8) Прийом питань – відповідей: в ході розповіді екскурсовод ставить різні питання екскурсантам з метою їх активізації. Велика частина таких питань не розрахована на те, щоб отримати на них які-небудь відповіді від учасників екскурсії. Вони виконують функцію методичного прийому.
9) Прийом завдань: використовуваний в розповіді екскурсовода, знаходить вираження в його обігу до екскурсантів: «Подумайте, чому цей пам'ятник такий названий? Пригадаєте, на що схоже це будівля (ця башта)? Які прикмети на місцевості говорять про минуле?
10) Прийом дискусійної ситуації: Екскурсовод висуває в своїй розповіді таке положення, яке викликає дискусійну ситуацію. Цей прийом дає можливість в частині екскурсії замінити монологічну форму матеріалу відкритим діалогом.
