- •101.Охарактеризуйте фактори загрози в туризмі
- •102.Як впливає туристична галузь на світовий розвиток економіки
- •103. Залежно від мети подорожі туризм поділяють на такі види:
- •104. Яким чином можна поєднати декілька видів туризму.
- •105. Класифікація туризму за часовою характеристикою
- •106. В чому полягає суть іміджу туристичного підприємства
- •107. Класифікація видів туризму за індивідуальними запитами
- •108. Охарактеризуйте види туризму залежно від способу його організації, тривалості подорожі, транспортних засобів, а також демографічної та соціально-економічної точки зору.
- •110.Шенгенська угода та її значення в розвитку міжнарод. Тур. Співробітництва.
- •109. Назвіть основні напрями роботи Державної служби туризму і курортів
- •111.Дайте визначення туристичної послуги.
- •112. Назвіть основні ознаки туристичної послуги.
- •113.Охарактеризуйте основні складові туристичного пакету.
- •114. Згрупуйте за спеціалізацією підприємства туристичної індустрії.
- •115. Суть конкурентної боротьби в туризмі.
- •117. Поняття екскурсія та її сутність
- •118.Особливі методичні прийоми та прийоми демонстрації наочності
- •119. Ознаки екскурсії
- •120. Методичні прийоми розповіді
- •Функції екскурсії
- •Методичні прийоми показу
- •Вимоги до екскурсії
- •Укладання методичної розробки
- •Особливості екскурсійного пізнання
- •Показ і розповідь у екскурсійному пізнанні
- •Контрольний та індивідуальний текст екскурсії
- •Класифікація екскурсій за змістом
- •Розробка маршруту екскурсії, його об’їзд та обхід
- •Класифікація екскурсій за складом учасників та місцем проведення
- •132. Відбір і дослідження екскурсійних об'єктів.
- •133. Класифікація екскурсій за способом пересування та формою проведення.
- •134. Визначення цілей та завдань екскурсії. Вибір теми, підбір літератури, укладання бібліографії джерел екскурсійного матеріалу.
- •135. Організаційні форми екскурсій
- •136. Процес підготовки до екскурсії.
- •137. Сутність, зміст і функції маркетингу в туризмі
- •138.Туристичні послуги, туристичний продукт та його класифікація.
- •Види турпродукту:
- •139. Життєвий цикл туристичного продукту
- •140. Поняття туристичний попит та його чинники.
- •141.Туристичні потреби та їх класифікація.
- •Поняття туристичний ринок.
- •Сегментація ринку туристичних послуг
- •Відбір цільових сегментів і позиціювання туристичного продукту.
- •145. Ціна в комплексі маркетингу туристичного підприємства.
- •146. Фактори та цілі процесу ціноутворення
- •147. Методи ціноутворення в туризмі
- •148. Формування збутової стратегії туристичними підприємствами
- •149. Канали збуту туристичного продукту
- •150. Вибір посередників та напрямки співпраці з ними
- •151. У чому полягає сутність туроператорської діяльності?
- •152. Охарактеризуйте договірні відносини туроператора з готельними і ресторанними підприємствами.
- •153. У чому полягає сутність турагентської діяльності?
Показ і розповідь у екскурсійному пізнанні
Проведення екскурсії зводиться не лише до передачі певних знань і донесення їх до відвідувачів. Мистецтво екскурсовода полягає у поєднанні нових знань з тими, які людина вже має. Суть технології здійсн. екскурсійного впливу полягає в тому, що отримана інфо. в процесі екскурсії засвоюється, коригується, порівнюється і стає власністю одержувача цієї інформації. Найефективніше цей процес відбувається у випадку, коли розповідь підкріплена ораторським мистецтвом, мімікою та жестами екскурсовода.Будь-яка екскурсія базується на поєднанні двох головних елементів: показу екскурсійних об'єктів і розповіді про них. Зазвичай усе, про що йде мова під час екскурсії, має бути представлене в зоровому ряді і спостерігатися екскурсантами. Якщо немає об'єктів, що розкривають тему, не може бути і самої екскурсії. Тому теоретики екскурсійної справи показ вважають первинним елементом екскурсії, а розповідь – вторинним (супровідно-доповнюючим).
Показ – це глибоке ознайомлення з особливостями об'єкта (технікою виконання, архітектурними чи іншими деталями тощо). Показ на екскурсії – це спостереження об'єкта під керівництвом кваліфікованого фахівця-екскурсовода. При огляді людина сприймає тільки зовнішній вигляд пам'ятки. Під час цього вона не лише бачить пам'ятку, а й за допомогою екскурсовода розрізняє у ній усілякі елементи, бере участь у їхньому аналізі, складає з допомогою акцентування уваги та супровідних пояснень екскурсовода комплексне візуальне й уявно-емоційне враження про цю пам'ятку.
Показ – процес реалізації принципу наочності, наочний засіб ознайомлення з екскурсійним об'єктом або кількома об'єктами одночасно (наприклад, пам'яткою архітектури або архітектурним ансамблем). Показ може розглядатися як дія (або сума дій) екскурсовода, направлена на виявлення сутності об'єкта. Показ об'єктів є дією, що займає найщільніше місце в екскурсії. Правильно відібрані об'єкти, їх кількість, послідовність показу впливають на якість екскурсії.
Отже, показ об'єкта – це система цілеспрямованих дій екскурсовода й екскурсантів, огляд об'єкта під керівництвом кваліфікованого спеціаліста. Показ в екскурсії є сумою трьох елементів:
самостійного спостереження екскурсантами об'єкта;
ознайомлення екскурсантів з експонатами "портфеля екскурсовода";
показ під керівництвом екскурсовода (із застосуванням певних методичних прийомів показу).
Розповідь – умовно прийнята в екскурсійній діяльності назва усного мовлення, тобто повідомлення і пояснення, які екскурсовод дає групі (наприклад: об'єкт – історичні події, з якими він пов'язаний; характеристика й аналіз об'єкта; діяльність конкретних історичних осіб тощо).
Розповідь екскурсовода виконує два завдання:
а) коментує, пояснює, доповнює побачене;
б) реконструює, відновлює те, що не може в цей момент побачити екскурсант.
Вимоги до розповіді: тематичність, сюжетність, конкретність, зв'язність, логічність, стислість, переконливість, доступність викладу, завершеність суджень, зв'язок із показом, науковість. За співвідношенням названих елементів, екскурсії можна поділити на три види: 1. Екскурсія, в якій розповідь переважає показ; 2. Екскурсія, в якій розповідь рівнозначна показу; 3. Екскурсія, в якій показ важливіший за розповідь.
Екскурсія – це та "золота середина", де вдається досягнути оптимального сполучення між показом об'єктів і розповіддю про них і пов'язані з ними події.
