140. Поняття туристичний попит та його чинники.
Туристський попит – поведінка людей, яка спрямована на купівлю комплексу відповідних послуг і товарів з метою задоволення туристських потреб.
П
опит
–
це платоспроможна потреба. Зі зменшенням
ціни товару кількість товару, на яку
пред'являється попит, зростає.Крива
попиту при графічному позначенні –
сукупність точок, кожна з яких показує,
на яку кількість товару існує попит
при даній ціні. Варто знати, що в
короткостроковому періоді ціну визначає
попит, а в довгостроковому – пропозиція.
Головна кількісна характеристика споживчої поведінки фактичних і потенційних покупців турпродукту – обсяг попиту, який визначає кількість туристських послуг і товарів, що бажають і можуть придбати споживачі за певний проміжок часу (наприклад, за рік).
До основних чинників, що визначають попит, належать:
а) мода на товари, смаки споживачів. Якщо товар стає популярним, за однією і тією самою ціною тепер буде придбано більше одиниць товару;
б) прибуток споживачів;
в) ціни на товари–замінники;
г) інфляційне очікування. Якщо рівень інфляції підвищується, то крива попиту зрушується угору;
ґ) кількість покупців на ринку.
Обсяг туристського попиту залежить від таких чинників:
ціна на турпродукт;
ціна на послуги і товари субститути;
доходи споживачів;
вільний час;
ментальний чинник;
- демографічний чинник
Ціна на турпродукт справляє найбільший вплив на споживчу поведінку покупців. При інших рівних умовах обсяг попиту зростає, коли ціна спадає, і зменшується, коли ціна підвищується.
Ціна на послуги і товари – субститути. Субститутами турпродукту є послуги і товари, підвищення цін на які призводить до зростання обсягу туристського попиту. До них належать усі види рекреації в постійному місці проживання та копмлекс послуг і товарів, споживання яких пов’язане з осілим життям.
Доходи споживачів. Підвищення доходів населення при незмінності цін призводить до зростання обсягу туристського попиту, оскільки турпродукт є нормальним товаром.
Вільний час. Споживання туристських послуг і товарів здійснюється тільки в межах вільного часу, тому наявність останнього – головна умова туристського відпочинку.
Ментальний. Розвиток суспільної свідомості в кінці ХХ ст. відбувався на користь туристського попиту. В 1950–1990рр. в західноєвропейських країнах відбулася трансформація в структурі духовних цінностей від суспільства робочого часу до суспільства вільного часу.
Демографічний. Обсяг туристського попиту залежить від чисельності населення. Для визначення обсягів споживання туристських послуг і товарів, крім загальної чисельності населення, необхідно знати його склад та режим відтворення.
141.Туристичні потреби та їх класифікація.
В основі мотивації поведінки споживача знаходяться потреби – відчуття і розуміння фізіологічної або психологічної нестачі певних умов, предметів, явищ від яких залежить буття людини. Вони поділяються на первинні та вторинні.
Первинні – за своєю природою фізіологічні та, як правило природжені. Прикладами можуть бути потреби в їжі, воді, одязі, помешканні, сексі тощо. Вторинні – за своєю природою психологічні. Це потреби в успіху, повазі, владі та інші. Вони формуються в процесі прилучення людини до культури та є продуктом досвіду життя в суспільстві. Оскільки люди мають різний набутий досвід, вторинні потреби розрізняються більш, ніж первинні.
Відомий біхевіорист Абрахам Маслоу поділяв потреби на п’ять основних груп:
-
фізіологічні
які є наслідком фізичного існування,
це потреби в їжі, воді, одязі, помешканні,
сексі тощо;
-потреби в безпеці та впевненості в майбутньому, вони являють собою відчуття і розуміння необхідності захисту від фізичної та психологічної небезпеки з боку навколишнього світу та впевненість в тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися і в майбутньому;
- соціальні (іноді їх називають потреби причетності) охоплюють відчуття і розуміння належності до чогось або когось та відповідного сприйняття від інших;
- поваги – потреби самоповаги, поваги з боку оточення, визнання;
- самовираження – потреби в реалізації своїх можливостей і здібностей.
Туристські потреби – це стан людини, що мотивує її на відновлення власних фізичних і психічних сил через відпочинок та лікування, а також низка потреб, які виникають під час подорожування і притаманні тільки туристам: необхідність в розміщенні, ночівлі, харчуванні, переміщенні на значні відстані тощо. Вони поділяються на мотиваційні, похідні та додаткові.
Мотиваційні (рекреаційні) – це потреби у відновленні фізичних і психічних сил людини через відпочинок та профілактичне лікування. Саме вони спонукають людину мандрувати і є мотивами рекреаційної подорожі. Необхідність відновлення фізичних і психічних сил людини виникає внаслідок стомлення. Втома – стан організму, який характеризується зниженням працездатності та спричиняється надмірною діяльністю.
Похідні туристичні потреби виникають внаслідок подорожування. Переважно спричиняються перебуванням людини поза межами постійного місця проживання.
Потреба в переміщенні задовольняється різними видами транспорту – повітряним, залізничним, автобусним, морським, річковим.
Потреби туристів у ночівлі і розміщенні можна об’єднати в одну групу оскільки вони спричиняються одним нестатком – відсутністю власного житла в туристів у місцях відпочинку. Потреба в харчуванні також виникає внаслідок перебування поза межами постійного місця проживання де систематичний прийом їжі людиною вже організований
Додаткові – низка інших потреб, які виникають у туристів під час подорожі. Відновлення фізичних і психічних сил вимагає комфортних умов, які б забезпечували тілесну і душевну релаксацію, що необхідно для перестроювання на позитивні емоції. Необхідність таких умов втілюється у потребу в комфортності.