Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Перероблені лекції.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

«Сіменс — Україна»*

Міжнародна корпорація «Сіменс» була створена 1 жовтня 1847 р. німецьким підприємцем та електротехніком Вернером фон Сіменсом, який був винахідником динамо-електричного принципу (1866). Цей принцип згодом став базою розвитку електроенергетики, тобто виробництва і використання потужного електричного струму. Здатність до міжнародного бізнесу компанія довела будівництвом в 1870 р. та експлуатацією до 1931 р. індоєвропейської телеграфної лінії протяжністю 11 тис. км між Лондоном і Калькуттою. Зараз обсяг продажу корпорації перевищує 85 млрд євро. Серед компаній на ринку електротехнічної продукції «Сіменс» посідає шосте місце після «АТ енд Т», «Хітачі», «Ай-Бі-Ем», «Мацушіта» та «Дженерал Електрик». Місією «Сіменс» є послідовне підвищення дохідності і вартості компанії на благо її замовників, акціонерів і співробітників.

Продукція корпорації виробляється на 177 заводах у Німеччині та 360 заводах у 48 інших країнах світу, а продається у 190 країнах. Штаб-квартира компанії знаходиться в Мюнхені (Німеч­чина). У компанії працюють 440 тисяч співробітників.

На український ринок «Сіменс» вийшов у лютому 1990 р. шляхом участі в заснуванні СП МКМ «Телеком». У 1994 р. було підписано рамкову угоду про довгострокове співробітництво між компанією «Сіменс» і Урядом України. Представник «Сіменса» є членом Консультативної ради з питань іноземних інвестицій при Президентові України. Центральне бюро компанії в Україні розташоване в Києві (1992), а регіональні бюро відкриті в Одесі (1995), Харкові (1996) та Донецьку (1998). У планах компанії відкриття мережі своїх філій у всіх регіонах України.

Вище керівництво українського відділення (генеральний і комерційний директори) МКМ «Телеком» — німці. Середній рівень менеджменту (керівники функціональних і продуктових департаментів і проектів), а також виконавці — українські фахівці.

Для українського відділення «Сіменс» встановлений такий рівень автономності у прийнятті рішень за п’ятибальною шкалою.

1.

Вибір структури управління

1

2.

Найм вищих менеджерів

1

3.

Зарплата вищих менеджерів

1

4.

Прийом і звільнення з роботи службовців

4

5.

Зарплата робітників і службовців

3

6.

Програми підготовки і підвищення кваліфікації

3

7.

Переведення співробітників між підрозділами

3

8.

Безпека і захист проти шпигунства

1

9.

Додаткові відпустки і заохочувальні заходи

2

10.

Вжиття санкцій

3

11.

Вибір постачальників

4

12.

Методи продажу готової продукції

5

13.

Кредитна політика

5

14.

Річний план виробництва і збут

4

15.

Вимоги до якості продукції

1

16.

Методи розрахунку собівартості

1

17.

Проникнення на зарубіжні ринки

2

18.

Виведення нових продуктів на ринок

1

19.

Вибір каналів товаропросування

4

20.

Плани маркетингу

5

21.

Ціноутворення

5

22.

Фінансування реклами .........................................................

5

23.

Фінансування некомерційних програм ..............................

2

24.

Позики в місцевих банках ..............................................….

3

25.

Політика нарахування дивідендів .......................................

1

26.

Трансфер капіталу (обсяг, форми) ......................................

2

У наведеній шкалі 1 бал означає відсутність самостійності, а 5 балів повна самостійність, а саме:

  1. Відсутність самостійності у прийнятті рішень, використання правил і процедур, постановка проблеми перед відповідальними підрозділами штаб-квартири і отримання від них певного рішення.

  2. Обґрунтування проблеми, аналіз і вибір варіантів рішення спільно з відповідними підрозділами штаб-квартири.

  3. Узгодження проекту рішення в кількох департаментах штаб-квартири.

  4. Отримання в одному з департаментів штаб-квартири остаточного дозволу (узгодження) на рішення, підготовлені у відділенні.

  5. Повна самостійність у прийнятті рішень, про які штаб-квартира не інформується спеціально; наслідки таких рішень впливають на результати роботи відділення, що віддзеркалюються у даних поточних звітів.

Контрольні питання до ситуації.

  1. Чому, на вашу думку, найнижчий бал самостійності у прийнятті рішень компанією «Сіменс—Україна» встановлено позиціями 1, 2, 3, 8, 16, 17, 19, 26?

  2. Обґрунтуйте найвищий бал самостійності у прийнятті рішень у компанії «Сіменс—Україна» позиціям 12, 21, 22, 23.

  3. Зіставте практику самостійності прийняття рішень у компанії «Сіменс—Україна» і подібної української компанії.

Контрольні запитання

  1. Чим відрізняються управлінські рішення ТНК від рішень національних компаній?

  2. Що таке централізація управлінських рішень?

  3. Які переваги і недоліки притаманні децентралізованим рішенням?

  4. В яких чотирьох сферах приймаються централізовані рішення?

  5. Як вибрати оптимальне співвідношення між централізацією і децентралізацією?

  6. У чому полягають особливості міжнародних альтернатив?

  7. Яким чином враховуються політичні ризики в процесі прийняття рішень?

  8. Які країни можна порівняти в процесі прийняття управлінських рішень?

  9. Яким чином оцінюється ефективність управлінських рішень ТНК?

  10. Що ускладнює прийняття рішень у відділеннях ТНК, які діють в Україні?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1.Британська комп’ютерна фірма купує малого конкурента, який розташований у Франкфурті. Які дві відмінності у процесі прийняття рішень існують у цих фірмах? Як можна було б знайти шляхи розв’язання проблем цих фірм? Наведіть подібні приклади в Україні.

2. Знайдіть у літературі приклади централізованих і децентралізованих рішень ТНК.

3. Знайдіть характеристики політичних ризиків, які можна враховувати в процесі прийняття управлінських рішень міжнарод­ними компаніями в Україні?

4.Спробуйте застосувати матрицю «Важливість — помилковість» для оцінки інформаційного забезпечення рішень в українській компанії.

Тести

Одиничний вибір (правильно — помилково)

  1. Суть прийняття управлінських рішень є однаковою для національних і міжнародних компаній.

  2. Міжнародні рішення приймаються переважно на основі логіки.

  3. Найпоширенішою помилкою міжнародних менеджерів у процесі прийняття рішень є поверховий аналіз звітів, документів, наявних баз даних.

  4. Метод сценарного планування було запропоновано на початку 70-х років у корпорації «Дженерал Електрик», а згодом удосконалено в Інституті Сателле (Франкфурт-на-Майні).

  5. Якщо доручити групі англійських менеджерів знайти рішення якоїсь проблеми, то вони неодмінно спробують чесно виконати завдання і через деякий час запропонують проект рішення, навіть якщо воно і не зовсім відповідає проблемі

Множинний вибір.

1. Здатніші до міжнародного бізнесу менеджери приймають управлінські рішення на підставі...

а) рекомендацій, що містяться у літературі;

б) фактів і інформації;

в) вражень і почуттів;

г) власного минулого досвіду;

д) порад знайомих.

2. Яка риса з наведених найбільшою мірою притаманна менеджерам французького національного стереотипу?

а) етноцентризм;

б) несприйняття компромісів, схильність до конфліктів і дискусій під час вирішення різних проблем;

в) глибока повага до традицій;

г) прагматичність;

д) поважне ставлення до часу як такого і насамперед — до найважливішого ділового ресурсу.

3. Для німецького досвіду менеджменту найбільш характерно...

а) жорсткий агресивний стиль;

б) використання ресурсного планування;

в) прагнення уникнути ризиків;

г) утворення виробничих рад відповідно до Закону про залучення робітників до управління виробництвом (1951 р.);

д) усе зазначене.

4. Функція керівництва в американській моделі менеджменту включає таку рису, як...

а) парний контроль;

б) формальні бюрократичні організаційні структури;

в) довгострокова орієнтація;

г) переважно директивний стиль;

д) нічого з наведеного.

5. Переважно централізовані рішення приймаються вищим керівництвом ТНК з питань...

а) міжнародної маркетингової політики;

б) фінансів;

в) використання кадрів експатріантів;

г) використання виробничих потужностей;

д) з усіх наведених питань.

6. Класична помилка вищих менеджерів міжнародної корпорації «ІВМ» при зміні виробничої парадигми у 70-х роках, які недооцінили значення переходу до персональних комп’ютерів та їх величезний вплив на подальший бізнес і дозволили встановити на своїх комп’ютерах операційну систему DOC компанії «Microsoft», була пов’язана з переоцінкою ними значення ... у процесі прийняття рішень.

а) інтуїції;

б) логіки;

в) досвіду;

г) делегування повноважень;

д) усього наведеного.

7. Інформація «Касандри» включає ... ... дані.

а) важливі приховані;

б) неважливі приховані;

в) неважливі помітні;

г) неважливі непомітні;

д) усе наведене.

8. Принципова відмінність прийняття рішень у міжнародних компаніях за результатами досліджень лауреата Нобелівської премії Г. Саймона пов’язана з частішим використанням ...

а) логіки;

б) інформації;

в) економіко-математичного моделювання;

г) інтуїції;

д) досвіду.

9. За висловом Пітера Друкера: «... менеджери можуть помилятись з вибором правильного вирішення правильної проблеми, але вони ніколи не шукають правильного рішення неправильної проблеми».

а) японські;

б) німецькі;

в) французькі;

г) західні;

д) американські.

10. Синоптична модель процесу ухвалення рішень (визначення проблеми, обґрунтування цілей, висунення альтернатив, оцінка альтернатив, порівняння прогнозного результату по кожній альтернативі з цілями, вибір однієї з альтернатив) притаман- на ... менеджменту.

а) японському;

б) східному;

в) західному;

г) вищому;

д) порівняльному.

Збіг

1. Міжнародні рішення.

А. Непомітна, але важлива інформація, яка упускається нерідко менеджерами в процесі прийняття рішень і тягне за собою помилкові рішення з великими збитками.

2. Рингісей.

Б. Ймовірність отримання компанією втрат через непередбачені зміни середовища ведення зарубіжних операцій.

3. Інформація «Касандри».

В. Один з методів прогнозування навколишнього середовища, який ґрунтується на вислові «мислити про немислиме».

4. Політичний ризик.

Г. Обрані варіанти дій відповідних підрозділів і зарубіжних відділень міжнародних корпорацій, спрямовані на подолання проблем розвитку міжнародних операцій.

5. Сценарне планування.

Д. Типова система групового прийняття рішень в японських корпораціях.