4. Питання. Вплив на контроль багатокультурного середовища.

Адже в різних країнах методи контролю поведінки працівників і діяльності організацій суттєво відрізняються. Скажімо, американська культура зорієнтована на контроль результатів, тоді як європейська культура робить акцент на контролі поведінки. Однак в європейських країнах контроль має чимало культурних особливостей. Наведемо деякі з них за результатами дослідження вищого менеджменту [Hodgetts R., Luthans F., 1997, p. 311].

Великобританія:

• фінансові звіти є складними і важко сприймаються.

• вищі менеджери фокусують свою увагу на головних проблемних напрямах і не дозволяють втягувати себе в конкретні деталі процесу контролю.

• контроль використовується більше для загального спрямування, ніж для спостереження.

• оперування великими сумами ринкової діяльності.

Німеччина:

• деталізований підхід до контролю і фокусування уваги як на значних, так і незначних подіях.

• ретельний контроль виробничих процесів та операційної ефективності.

• централізація контролю, використання працівників центрального апарату для вимірювання виконання, аналізу варіантів і підготовки кількісних звітів для вищого керівництва.

• процес контролю в німецьких фірмах використовується як політизований інструмент спостереження.

Франція:

• французькі менеджери використовують систему контролю, що схожа більше на німецьку, ніж англійську.

• контроль застосовується більше для спостереження, ніж для спрямування.

• процес контролю є централізовано-адміністративним.

• французька система контролю є менш систематизованою і більш заплутаною.

.

Корпорації США:

• наголос на кількісних аспектах контролю діяльності зарубіж­них відділень;

• контролювання виконання планів, бюджетів відповідно до стандартів компанії;

• централізоване надходження інформації до штаб-квартири про стан виробничих процесів;

• істотний вплив кар’єрних аспектів на процес контролю.

Західноєвропейські МНК:

• тенденція до вимірювання якісних аспектів зарубіжних операцій;

• контролювання переважно поведінки та її впливу на досягнення цілей;

• переважно децентралізований характер виробничого контролю;

• короткі вертикальні відстані в каналах звітності.

Японські МНК:

• менша, ніж у США, участь менеджерів і контролерів у процесі безпосереднього контролю;

• наявність довгострокових планів і бюджетів приводить до більш гнучкого їх використання в комунікаціях, що розширює їх роль далеко за межі контрольних інструментів.

На техніку контролю впливають також і технологічні обставини країн. У технологічно розвинутих країнах, таких як США, Японія, Велика Британія, Німеччина, окрім стандартизованих правил і безпосереднього нагляду, використовуються такі непрямі методи контролю, як комп’ютерно орієнтовані звіти й аналітичні дослідження. Йдеться про узагальнення результатів діяльності працівників та їхніх контактів, що були забезпечені завдяки використанню комп’ютерів, котрі входять до мережі організації. У менш розвинутих країнах основними засобами контролю є безпосередній нагляд.

Етичні аспекти контролю в міжнародних корпораціях, пов’язані із суперечностями між правами роботодавців і правами найманих працівників. У процесі контролю роботодавці намагаються відстежувати фактори, що впливають на продуктивність праці, безпеку бізнесу, витрати та ін. У цьому зв’язку роботодавці прагнуть контролювати дії працівників як у робочий, так і в неробочий час. Зокрема, зручним інструментом контролю дій на робочому місці є контрольні програмні продукти, про вживання яких часто працівників не повідомляють. Прихильники цього інструменту вважають, що це забезпечує прозорість приватного життя на робочому місці та упереджує компанію від розкрадання інтелектуальної власності і бездіяльності на роботі. Інколи міжнародні компанії забороняють деяким працівникам з міркувань безпеки їздити на мотоциклі, стрибати з парашутом, палити і т. ін. Хоча контроль поведінки працівників у службовий та позаслужбовий час іноді виглядає необґрунтованим, законодавство переважної більшості країн не обмежує подібної практики роботодавців. Адже в основу законодавства покладено принцип: «Якщо працівникам не подобаються правила, встановлені роботодавцем, вони завжди можуть звільнитися». Однак цей принцип не усуває етичні питання контролю, що спричиняють у працівників прагнення захистити право свого приватного життя як на робочому місці, так і в неробочий час. Це питання часто постає в західній культурі, однак рідко виникає у східній.

СРС.