Контроль якості насіння

Під час зберігання насіння здійснюється систематичний органолептичний контроль за його зовнішнім виглядом, запахом, а також аналітичний контроль за посівними якостями і зараженістю шкідливими комахами, кліщами й хворобами. Спостереження ведуть за кожною партією окремо. Особливо ретельний контроль встановлюють за партіями з підвищеним ступенем травмування, а також тими, формування й достигання яких відбувалося за несприятливих умов.

Періодичність контролю зараженості насіння наведено у табл. 5.

Таблиця 5. Періодичність перевірки насіння на зараженість

Вологість насіння, %	Температура насіння, °С
	нижче 5	5-10	вище 10
До 15 1 раз у 20 днів 1 раз у 15 днів 1 раз у 10 днів Вище 15 1 раз у 15 днів 1 раз у 10 днів 1 раз у 5 днів

Обстеженню на зараженість підлягає не тільки насіння, але й тара, стіни, підлога, шпарини, інші місця сховища. Втрата блиску, білясте або сірувате забарвлення насіння пшениці є наслідком са­мозігрівання і впливу тривалих опадів. Бурий колір насіння люцер­ни характерний для старого насіння з низькою схожістю. Затхлий запах свідчить про зберігання насіння у вологому приміщенні, осе­ледцевий — властивий зерну, ураженому мокрою сажкою. Зморш­куватість зерна пшениці пов'язана з пошкодженням його морозом. Цвілевий запах є наслідком активної дії в зерновій масі шкідливої мікрофлори (так звана цвіль зберігання), що свідчить про підвище­ну вологість насіння й можливу наявність осередків самозігрівання.

Кожна партія насіння, що зберігається, повинна пройти конт­роль у державній насіннєвій інспекції на-повний аналіз, а по за­кінченні терміну дійсності документа про якість насіння отримати новий. Складається графік проходження партіями державного кон­тролю з таким розрахунком, щоб на момент сівби (або реалізації) мати свіжі дані про якість насіння.

Для обліку походження насіння, його руху й якості ведеться «Шнурова книга обліку насіння» встановленої форми. Записи в ній повинні відповідати даним бухгалтерського обліку, сортовим і насіннєвим документам.

___________________________

Примітка. Для внутрішньогосподарського контролю деякі аналізи заради експресності достатньо проводити за дещо спрощеними методиками, ніж передбачені ДСТУ. для держнасінінспекцій.

Визначення чистоти та відходу

Аналіз проводять на двох паралельних наважках, які виділяють з середньої проби. Розміри (маса) наважок для аналізів внутріш­ньогосподарського контролю представлені у табл. 7.

Таблиця 7. Розміри наважок для аналізу чистоти і відходу

Культура	Маса наважки, г
Кукурудза, горох, квасоля, нут, чина 200 Люцерна, буркун, райграс, житняк, пирій безкореневищний 4 Просо, сорго, сорго-суданкові гібриди, еспарцет 20 Пшениця, жито, овес, тритикале, рис, гречка 50 Соняшник, соя 100 Тимофіївка лучна, грястиця збірна, лисохвіст 1

Наважки повинні пропорційно містити всі ті домішки, що є в середній пробі. Для цього середню пробу висипають на гладеньку поверхню, ретельно перемішують насіння і проводять органолеп­тичну оцінку його стану за кольором, блиском, запахом, наявніс­тю цвілі й іншими ознаками. Часто такий огляд дає дуже багато для орієнтовної оцінки якості насіння. Якщо при огляді виявлено великі сторонні домішки — грудочки землі, камінці тощо, що не можуть рівномірно розподілитись у пробі, їх виділяють, зважують І обчислюють вміст у відсотках до маси середньої проби. Потім одержаний результат додають до відходу, який обчислюють за ре­зультатами аналізу наважок.

Рештки розрівнюють у вигляді прямокутника (шаром не товщим 1 см) й відбирають 16 виїмок у шаховому порядку для однієї наважки; для другої наважки виїмки беруть у- проміжках між пер­шими (схема 4).

О Х О Х О Х О Х

Х О Х О Х О Х О

О Х О Х О Х О Х

Х О Х О Х О Х О

Схема 4. Шаховий порядок виїмок

Х Х

Х

Х Х

Схема 3. Проби з п'яти пунктів

Відібрані точкові проби після встановлення їхньої однорідності з'єднують в об'єднану пробу. В об'єднаній пробі міститься, як пра­вило, більше насіння, ніж необхідно для середньої проби. Так, якщо у кожній точці відібрано приблизно по 150 г зерна, то об'єднана проба становитиме більше 2 кг, середня ж — повинна бути 1 кг. Для виділення середньої проби можна застосовувати спеціальні прилади — дільники. Але частіше середню пробу виділяють вручну методом квартування (навхрестного ділення). Для цього насіння об'єднаної проби висипають на гладеньку поверхню, ретельно перемішують двома планками й розрівнюють у вигляді квадрата товщиною шару до 1,5 см для дрібнонасінних культур і не більше 5 см — для крупнонасінних, а потім ділять за діагоналями на чотири трикутники. Насіння двох протилежних трикутників об'єднують у середню пробу.

Готуючи насіння для аналізу в держнасінінспекцїї, виділяють три середні проби:

• першу (одна з двох пар трикутників) вміщують у чистий тка­нинний мішечок, куди кладуть етикетку з характеристикою партії; мішечок зав'язують шпагатом, кінці його пломбують, опечатують або заклеюють папером з підписом особи, яка відібрала пробу, і приклеюють зовнішню етикетку. Вона призначається для визна­чення чистоти, схожості, життєздатності, маси 1000 зерен;

• другу (один з двох залишкових трикутників) кладуть у чистий скляний посуд або поліетиленовий мішечок, герметизують і етикеткують. Вона призначена для визначення вологості й заселе­ності насіння шкідниками;

• третю (останній трикутник) кладуть у паперовий пакет, ви­користовуючи для аналізу на зараженість хворобами.

При внутрішньогосподарському контролі обмежуються відбиран­ням двох середніх проб (визначення частоти, схожості, життєздатно­сті, маси 1000 зерен, вологості й заселеності шкідниками), а якщо до аналізу приступають негайно — лише однією першою пробою.