Різного рівня урожайних якостей насіння (екологічна модель) на прикладі озимої пшениці

Показник	Міжфазний період вегетації	Рівень урожайних якостей насіння та його оцінка у балах
		підвищений, 7-9	середній, 4-6	занижений, 0-3
Середня температура повітря, °С	Колосіння — молочна стиглість	13-17	10-12	Нижча 10
			18-21	Вища 21
	Молочно-воскова стиглість	16-18	11-15	Нижча 11
			19-23	Вища 23
Кількість днів з температурою повітря 250 С і вище	Колосіння — молочна стиглість	0-5	6-9	Більше 9
	Молочно-воскова стиглість	0-7	8-10	Більше 10
Кількість днів з температурою повітря 100 С і нижче	Колосіння — молочна стиглість	0-4	5-9	Більше 9
	Молочно-воскова стиглість	0-2	3-5	Більше 5
	Воскова — повна стиглість	0-1	2-4	Більше 4
Кількість днів з температурою повітря 50 С і нижче	Воскова — повна стиглість	0	1	Більше 1
Опади, мм	Колосіння — молочна стиглість	61-120	21-60	0-20
			121-160	Більше 160
	Молочно-воскова стиглість	41-75	11-40	0-10
			76-120	Більше 120
	Воскова — повна стиглість	0-20	21-40	Більше 40
Середня відносна вологість повітря, %	Колосіння — молочна стиглість	56-80	41-55	Нижча 40
			81-95	Вища 95
	Молочно-воскова стиглість	51-75	36-50	Нижча 36
			76-90	Вища 90
	Воскова — повна стиглість	41-65	Нижча 40
			66-80	Вища 80
Кількість днів з відносною вологістю повітря 50% і нижче	Колосіння — молочна стиглість	0-6	7-15	Більше 15
	Молочно-воскова стиглість	0-4	5-10	Більше 10
Кількість днів з відносною вологістю повітря 80% і вище	Воскова — повна стиглість	0-1	2-4	Більше 4

— з підвищеними. Сума балів, що визначається за всіма парамет­рами в період від колосіння до збирання материнських рослин, є критерієм оцінки рівня урожайних якостей (коефіцієнт кореляції з польовою оцінкою 0,8-0,9). Для насіння з підвищеними уро-

бажано за тихої погоди. Роботу організовують так, щоб кожну смуту посіву одночасно прополювали два робітники, які проходили б на відстані витягнутої руки один від одного. З її завершенням скла­дається акт, в якому зазначають наявністю яких домішок (культу­ри, різновиди і т.ін.) викликана необхідність прополювання.

Для одержання насіння, яке відповідало б вимогам стандарту щодо сортової чистоти, щорічно за спеціальною інструкцією про­водять апробацію посівів, а на ділянках гібридизації кукурудзи, сорго й соняшнику — польове обстеження. При цьому визнача­ють відповідність посіву сортовим документам, встановлюють за­сміченість посіву важковіддільнйми культурними рослинами, а та­кож ступінь ураження хворобами й шкідниками, засміченість бу­р'янами. Одночасно з оцінкою сортових якостей перевіряють дотримання господарством правил насінництва. Апробації підля­гають сортові насінницькі посіви науково-дослідних установ, ря­дових та елітно-насінницьких дослідних господарств, спецнасін-госпів. Апробовують також посіви дефіцитних і перспективних сор­тів, самозапилених ліній.

У рядових господарствах апробацію проводять свої спеціаліс­ти, у спецнасінгоспах — представник насіннєвої інспекції та агро-ном-насіннєвод господарства, у дослідних елітно-насінницьких —. спеціальна комісія, до складу якої входить представник науково-дослідної установи.

Накопичений досвід з апробації й перевірки стану насінниць­ких посівів свідчать про те, що багато партій вже у третій репро­дукції різко знижують сортову чистоту. З цієї причини господар­ства вдаються до дострокового сортопоновлення, на що витра­чаються додаткові кошти. Щоб запобігти цьому, якраз і слід здійснювати внутрішньогосподарський сортовий і насіннєвий кон­троль, що сприятиме подовженню життя сорту у виробництві.

Перед збиранням насінницьких посівів складають план його проведення. Графік роботи комбайна розробляють за умови міні­мального переключення на різні сорти або важковіддільні культу­ри. Для транспортних засобів розробляють такі оптимальні марш­рути руху від комбайна до току, щоб запобігти механічному засмі­ченню полів, призначених для засіву озимини в поточному році чи ярих колосових наступної весни.

Збирання слід починати з обкосів на ширину 1—2 захватів ком­байна, а намолочене при цьому зерно використовується на товар­ні цілі. На полях, заселених клопом-черепашкою, ширину обкосів

збільшують (особливо уздовж лісосмуг, де спостерігається най­більше накопичення шкідників), оскільки пошкоджені зернівки втрачають схожість, що негативно відбиватиметься на якості на­сіння всієї партії. Перевозити зерно від комбайна необхідно тіль­ки закріпленим за ним транспортом. Комбайни після закінчення збирання очищають на тому самому полі або у спеціально відве­дених місцях. Ретельному очищенню підлягає й транспорт, при­значений для перевезення зерна. При цьому краще користуватись компресором, встановленим стаціонарно або на автомашині.

Комбайнер приступає до збирання наступної культури (сорту) тільки з дозволу агронома після перевірки якості очищення ком­байна. На початку збирання іншого сорту або культури один-два бункери намолоченого зерна використовують як товарне. Цим са­мим комбайн «промивається» від можливих залишків насіння по­передньої культури, сорту.

Ще на початку жнив слід організувати контроль якості насін­ня, що надходить на тік від комбайнів, вчасно сигналізувати ком­байнерові про подрібнення зерна, обрушування плівок тощо. Для цього роблять пробний обмолот, аналізуючи вимолочене зерно на ступінь механічного пошкодження, і домагаються оптимального режиму обмолоту регулюванням робочих органів та швидкістю руху комбайна.