Вирощування

Збирання і обробіток урожаю

Зберігання, реалізація, підготовка до сівби

Насінницькі сівозміни з системами:

- обробітку ґрунту;

- удобрення;

- захисту рослин;

- сортової агротехніки

Підготовка складських приміщень, токів, очисної та сортувальної техніки, сушарок, тощо. Планування розташування партій, черговості обробки їх

Формування партій (контрольних одиниць), тарування, маркування, складуванні, документацій

Запобігання механічному і біологічному засміченню (правильне розташування розсадників, просторова ізоляція, документація, планування маршрутів сівалок, ретельне їх очищення і т. ін.)

Спостереження за станом насіння (упередження розповсюдженню шкідників, самозігрівання; провітрювання, перекладання штабелів тощо)

Планування маршрутів комбайнів, транспорт них засобів

Упередження механічного засмічення, розмежування партій у просторі й часі ретельне очищення техніки, площадок, інвентаря, одягу і т. ін.

Відповідність насіння і документів при реалізації та видачі на сівбу

Видове і сортове прополювання

Вхідний контроль (за кожною ходкою транспорту)

- вологості;

- чистоти, наявності та структури домішок, травмування;

- маси 1000 насінин;

- розташування партій

Апробація

Дозування отрутохімікатів, упередження механічного засмічення при протруюванні і сівбі

Технологічний контроль (якості очищення, сортування, сушіння, стану насипу)

- вологості;

- чистоти, структури домішок, грибкових утворень;

- маси 1000 насінин;

- життєздатності, схожості;

- заселеності шкідни­ками;

- регулювання очисної та сортувальної техніки, сушарок

Перевірка в держнасінінспекцїї

Схема 1. Складові внутрішньогосподарського насіннєвого контролю

У несприятливі за погодними умовами роки особливу увагу слід приділяти післяжнивному та передпосівному обробітку насіння, своєчасному очищенню, сушінню, сортуванню та правильному зберіганню. Навіть у партіях зерна, що формувалось в умовах, які за попередніми прогнозами обумовлювали низьковрожайні якості на­сіння, воно різноякісне за своїми фізичними, посівними якостями та біологічними властивостями. Краще насіння можна виділити сортуванням, для чого підбір решіт необхідно проводити після попереднього аналізу фракцій на показники посівної придатності.

Велику роль при прогнозуванні врожайних якостей насіння ві­діграє обґрунтоване застосування передпосівного поліпшення його за допомогою різного роду фізичних та хімічних чинників (лазерне, гамма та електромагнітне опромінення, збагачення фізіологічно-активними речовинами та мікроелементами, обігрів тощо). Такі обробки слід розглядати в першу чергу як заходи «лікування» фізіологічно неповноцінного насіння, яке у період свого формування зазнало нестачі або надлишок певних екологічних чинників. Біологічно повноцінне ж насіння, вирощене за сприятливих умов, менш за все потребує додаткової стимуляції. І навпаки, насіння, вирощене за нестачі тепла, дуже чутливе до різних засобів енергетичного впливу. Все це далеко не повний перелік агротехнічних прийомів, за допомогою яких можна регулювати формуванням урожайних властивостей насіння. Можливе застосування інших дій, спрямованих на поліпшення ведення ефективного на­сінництва у конкретних умовах при застосуванні екологічного про­гнозування врожайних властивостей насіння.

Отже, прогнозування врожайних якостей дає змогу спеціаліс­там здійснювати внутрішньогосподарський екологічний контроль умов вирощування насіння, активно впливати на процес його фор­мування і поліпшення, використовуючи для цього відповідні за­ходи.