Використання результатів прогнозування у практиці насінництва

Екологічне прогнозування надає широкі можливості для акти­вного втручання у процес формування насіння, спрямовуючи йо­го в русло оптимального режиму. Так у роки з високими темпера­турами, низького відносною вологістю повітря, нестачею атмос­ферних опадів у період формування насіння ефективним заходом є зрошування насінницьких посівів. Проте, на відміну від загаль­них посівів, тут слід регулювати частоту і дозування зрошування з урахуванням динаміки елементів погоди, добиватися кращого мі­кроклімату. Іншим шляхом можна впливати на мікроклімат посі­ву в зонах надмірного зволоження, відводячи надлишки вологи.

Слід звернути увагу на скорочення тривалості впливу на насін­ня підвищеної вологості повітря при пониженій температурі, що досягається застосуванням прийомів, спрямованих на прискорене дозрівання та підсушення насіння (десикація та ін.), диференці­йованими підходами щодо строків та способів збирання врожаю, чіткою організацією збирального комплексу. Раціональним є за­стосування технологій збирання насінницьких посівів з підсушу­ванням і обмолотом зерна на критих токах.

Важливим фактором, що забезпечує біологічну повноцінність насіння, є оптимізація мінерального живлення материнських рос­лин, зокрема азотного. При цьому досить ефективні позакореневі підживлення комплексом на основі мінеральних добрив (сечовини), мікроелементів, стимуляторів росту та фунгіцидів у період стеблеутворення — молочно-воскова стиглість, особливо в умовах перезволоження.

Основним елементом сортової насінницької агротехніки повинні бути науково обґрунтовані сівозміни та технології, спрямовані на поліпшення умов росту і розвитку рослин у насінницьких посівах, тобто розміщення їх за кращими попередниками, якісна підготовка ґрунту, що дає змогу накопичити і зберегти вологу, посів у кращі строки, оптимізація густоти продуктивного стеблестою, застосування системи збалансованого живлення рослин, їхній комплексний захист від бур'янів, шкідників і хвороб.

Права й обов'язки щодо виконання заходів, пов'язаних з внут­рішньогосподарським контролем, покладаються на достатньо ком­петентних осіб з необхідними повноваженнями, насамперед, на агронома-насіннєвода, котрий повинен бути звільнений від вико­нання інших несумісних обов'язків.

Для кваліфікованого контролю якості насіння на всіх етапах технологічного процесу, його обробки й зберігання у насінниць­ких господарствах створюється насіннєва лабораторія. її укомплек­товують необхідними приладами, устаткуванням, підготовленими лаборантами (у напружений період для допомоги можуть залуча­тися тимчасові працівники). Крім аналітичної роботи, ведення не­обхідної документації лаборанти допомагають агроному-насіннє-воду у проведенні видових і сортових прополювань, прийманні, розміщенні, обробці, складуванні, реалізації й підготовці насіння до сівби, запобіганні механічному й біологічному засміченню на­сіння. Саме вони заповнюють і видають етикетки для мішків, кон­тролюють їхню відповідність партії, що обробляється, виконують інші роботи з насінництва, котрі потребують певного рівня ком­петентності. На початку збирання доцільно організувати частко­вий аналітичний контроль (визначення вологості, ступеню подрі­бнення) безпосередньо в полі, не замінюючи цим, звичайно, кон­троль на току.