Екологічне прогнозування врожайних якостей насіння

Істотним доповненням до внутрішньогосподарського контро­лю є визначення потенційної спроможності насіння — його урожайних якостей, зумовлених умовами вирощування материнських рослин. Дослідження багатьох вчених (Ї.Г. Строна, М.М. Макру-шин, Г.В. Гуляєв, М.О. Кіндрук, Л.К. Сечняк, О.К. Слюсаренко та Ін.) свідчать про те, що насіння, вирощене в неоднакових умовах, дає різний урожай. І ця різниця у зернових культур може становити 5—10 ц/га, нерідко перевищуючи навіть сортові відміни.

Отже, у кожному конкретному випадку варто з'ясувати, наскільки умови вирощування, насамперед агрокліматичні, сприяють фор­муванню того чи іншого рівня урожайних якостей насіння. Якщо насіння характеризується заниженим потенціалом урожайності, його слід замінити на більш урожайне, використовуючи для цього насіннєві фонди, що заготовлені у сприятливі за природними умовами роки, або завезти посівний матеріал з інших зон, враховуючи, звичайно, економічну доцільність.

Для прогнозування урожайних якостей насіння озимої пшени­ці й ярого ячменю рекомендується метод, розроблений у лабора­торії насіннєзнавства Селекційно-генетичного інституту (М.О. Кіндрук, Л.К. Сечняк, О.К. Слюсаренко, 1986, 1987). При цьому використовується екологічна модель формування урожайних якостей насіння різного рівня: підвищеного, середнього і заниженого (табл. 16).

Параметрами моделі слугують знайдені експериментальним шля­хом для основних міжфазних періодів, починаючи з колосіння материнських рослин, межі оптимумів агрометеопоказників, що корелюють з урожайними якостями насіння, а саме: середні тем­ператури І відносна вологість повітря, кількість атмосферних опа­дів, кількість днів з несприятливими температурами (25°С і вище, 10°С і нижче) та відносною вологістю повітря (50% і нижче, 80% і вище).

Кожний параметр моделі (агрометеопоказник) оцінюється за 10-бальною системою: 0—3 бали сприяють формуванню насіння зі зниженими урожайними якостями, 4—6 — з середніми і 7—9 балів

Таблиця 15. Умови готування насіння до визначення травмованості

Колір забарвлення	Концентрація, %	Колір забарвлення пошкоджених тканин
Блакитний 1,0-2,0 Блакитний Волошковий 0,5-1,0 Фіолетовий Зелений 0,5-1,0 Зелений Оранжевий (жовтогарячий) 0,5-1,0 Малиновий

Примітка. Для приготування 1%-го розчину барвника на 100 г кип'яченої теплої води береться 1 г барвного порошку, ретельно збовтується до повного розчинення.

4. Через 1—2 хвилини розчин зливають для повторного викори­стання, а насіння промивають тонким струменем проточної води до зникнення її забарвлення.

5. Промите насіння розкладають на фільтрувальному папері, просушують, виділяють і підраховують мікротравмовані зерна з пофарбованими тканинами (на ендоспермі й зародкові окремо). Забарвлене мікрополе (пилковхід) до травм не відносять.

6. Вміст макро- й мікротравмованих зерен виражають у відсот­ках як середнє з двох повторень. При рівні загального травмуван­ня менше 50% розходження показника проби від середнього не повинно перевищувати 3%, вище 50% — не більше 5%. Якщо роз­ходження перевищують допустимі, аналізують третю пробу.

Незважаючи на попереджувальні заходи, все ж повністю уник­нути травмування насіння не вдається. Можна лише обмежити ступінь його пошкодження. Щоб запобігти зниженню лаборатор­ної та польової схожості, сили росту, інших показників якості на­сіння, а в кінцевому результаті й врожаю, не слід допускати трав­мування посівного матеріалу понад 30—40%. З цією метою під час жнив у комбайна періодично регулюють зазори між деком і бара­баном та швидкість його обертання. Вранці до 11-12-ї години, коли за ніч маса відволожується і зерно важко вимолочується, за­зори зменшують, а після 12-ї години — збільшують. Ввечері дека знов підтягують для кращого вимолоту.