- •01034, Київ, вул. Володимирська, 42, к. 50.
- •Isвn 966-540-057-6 і сортовивчення, 2001
- •Рекомендована література
- •Основні поняття
- •Документація насіння
- •Мета та завдання насіннєвого , контролю
- •Вирощування
- •Збирання і обробіток урожаю
- •Використання результатів прогнозування у практиці насінництва
- •Контроль за вирощуванням сортового насіння
- •Озимої пшениці, вирощеної у дослідному господарстві «Дачне» Одеської області
- •Різного рівня урожайних якостей насіння (екологічна модель) на прикладі озимої пшениці
- •Екологічне прогнозування врожайних якостей насіння
- •Заходи внутрішньогосподарського контролю при обробітку насіння
- •Визначення маси 1000 насінин
- •Визначення травмованості
- •Визначення життєздатності
- •Вхідний контроль бункерного зерна
- •Технологічний контроль за якістю очищення й сортування насіння
- •Контроль за зберіганням насіннєвого фонду
- •Визначення схожості
- •Розміщення насіння
- •Оптимізація умов зберігання насіння
- •Визначення вологості
- •Контроль якості насіння
- •Визначення чистоти та відходу
- •Методи аналізу насіння
- •Відбирання середніх проб на аналіз
Озимої пшениці, вирощеної у дослідному господарстві «Дачне» Одеської області
Параметри екологічної моделі |
Роки вирощування насіння |
|||
1983 |
1984 |
|||
показник |
бал |
показник |
бал |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
I. Колосіння — молочна стиглість 1. Середня температура повітря, °С 20,9 4,0 17,4 6,5 2. Кількість днів з температурою повітря: 3. 25°С0 і вище 12 1,0 3 7,8 10°С0 і нижче 3 7,5 3 7,5 4. Опади, мм 4,5 1,0 131,1 5,3 5. Середня відносна вологість повітря, % 70 9,0 59,9 7,0 6. Кількість днів з відносною вологістю повітря 50 % і нижче 24 0,0 4 7,7 |
||||
7.Сума балів за міжфазний період – 22,5 – 41,8 |
||||
//. Молочно-воскова стиглість 1. Середня температура повітря, °С 20,2 5,2 17,3 8,0 2. Кількість днів з температурою повітря: 3. 25°Сівище 9 5,0 6 7,3 10°СІнижче 2 7,0 4 5,0 4. Опади, мм 27,8 5,5 31,0 6,0 5. Середня відносна вологість повітря, % 60 8,0 76,3 6,0 6. Кількість днів з відносною вологістю повітря 50 % і нижче 12 3,0 12 3,0 |
||||
7.Сума балів за міжфазний період – 33,7 – 35,3 |
||||
///. Воскова — повна стиглість Кількість днів з температурою повітря: 10°С0 і нижче 0 9,0 1 7,0 5°С0 і нижче 0 9,0 0 9,0 Опади, мм 16,8 7,0 7,4 9,0 Середня відносна вологість повітря, % 63,8 7,0 65,8 7,0 Кількість днів з відносною вологістю повітря 80% і нижче 5 3,0 1 7,0 |
||||
7.Сума балів за міжфазний період – 35,0 – 39,0 |
||||
Загальна сума балів – 91,2 – 116,1 |
||||
Він пройшов широку виробничу перевірку і рекомендований управлінням з гідрометеорології як основний для прогнозування урожайних якостей насіння озимої пшениці на території України.
Детальніше методика прогнозування урожайних якостей насіння
дотримуючись 300—500-метрової ізоляції між посівами еліти й Іншими репродукціями тієї самої культури, а також ураженими хворобами (наприклад, сажкою у злаків).
Залежно від зони й структури посівних площ схеми сівозмін різняться, однак, всі вони повинні забезпечувати захист сортів від механічного й біологічного засмічення, благополучний фітосані-тарний стан посівів, одержання висрких і сталих урожаїв насіння з високими посівними й урожайними якостями.
Якщо немає можливості досягти повної просторової ізоляції між посівами різних сортів важковіддільних культур, залишають ізоляційні смуги шириною в 1—2 проходи сівалки, засіваючи їх суданкою або кукурудзою на зелений корм. Між посівами різних репродукцій одного сорту досить залишати доріжки 0,5—0,8 м, які утримують чистими від бур'янів.
Для сівби використовують насіння, що відповідає вимогам посівного стандарту (ДСТУ 2240-93). Особи, які беруть участь у підготовці насіння, його транспортуванні і сівбі, повинні бути проінструктовані про недопущення змішування сортів і культур.
Доставка насіння в поле супроводжується накладною. При сівбі не слід виїжджати і розвертатися посівними агрегатами на суміжних полях або ділянках, де розміщені посіви інших важковіддільних культур. Краї засівають насінням тієї самої партії, а після закінчення сівби сівалки очищають на тому самому полі, де проводилася сівба. Не можна переїжджати з одного поля на інше з заправленими або неочищеними сівалками.
З появою сходів на кожному насінницькому посіві встановлюють польову табличку (рис. 1), яка є своєрідним «паспортом» посіву.
-
Номер поля ______________________
Культура ________________________
Сорт____________________________
Репродукція______________________
Площа __________________________
Рис. 1. Форма польової таблички насінницького посіву
Особливу увагу треба приділяти захисту насінницьких посівів. Адже шкідники й хвороби не тільки призводять до прямих втрат урожаю, деякі з них ще й негативно впливають на якість насіння (зниження схожості, домішка грибкових утворень тощо). Так попелиці є переносіями вірусних захворювань, а такі шкідники, як різні клопи, трипси та інші, пошкоджуючи зародок насінини, спричиняють його загибель.
Обов'язковим насінницьким прийомом є видові й сортові прополювання. Важливо не пропустити строки їхнього проведення (табл. 2). Домішки, що видаляють, виривають з корінням і виносять з посіву, щоб вони не стали джерелом повторного засмічення при збиранні. Ця відповідальна робота проводиться під безпосереднім керівництвом агронома-насіннєвода або його помічників,
Таблиця 2. Строки проведення видових і сортових прополювань на насінницьких посівах
Культура |
Оптимальний строк проведення прополювання |
|
видового |
сортового |
|
Горох, вика До цвітіння Перше — до цвітіння; друге — під час цвітіння Гречка Після цвітіння Не проводять Жито Після колосіння Не проводять Овес Після викидання На початку молочної стиглості волотей (видаляють домішки за формою волотей) Просо До виходу в трубку Перше — після викидання волотей; друге — на початку молочної стиглості (видаляють домішки за формою волотей і забарвленням колоскових лусок) Пшениця м'яка, Після колосіння Перше — після повного колосіння ячмінь, видаляють остисті форми з безостих і тритикале навпаки); друге — на початку воскової стиглості (видаляють домішки за ознаками забарвлення колосу й остюків, опушенням) Пшениця тверда Перед колосінням Те саме Соняшник – Перше — перед цвітінням (видаляють хворі, гіллясті та високорослі рослини); друге — перед апробацією (видаляють рослини, уражені вовчком, склеротинією та іншими хворобами) Соя – Перше — є період цвітіння (видаляють хворі рослини та з нехарактерним забарвленням квіток); друге — перед збиранням (видаляють хворі рослини, пізньостиглі, схильні до розтріскування бобів, а також з іншим забарвленням і опушенням) Суданка Після викидання Видаляють рослини інших сортів, хворі, волотей недорозвинені та нетипові |
||
жайними якостями вона становить ПО балів і більше, з середніми — від ПО до 95, заниженими — менше 95 балів.
Для прикладу наведемо порівняльні дані прогнозування урожайних якостей насіння озимої пшениці з дослідних господарств Селекційно-генетичного інституту.
У 1983 р. умови для формування якісного насіння в елітно-насінницькому господарстві «Дачне» були вкрай несприятливими (табл.17). За середньою температурою повітря, сумою опадів, кількістю днів з екстремальними температурами (25°С і вище, І0°С і нижче) та відносною вологістю повітря (50% і нижче, 80% і вище) було набрано лише 91,2 бала. У 1984 р.. навпаки, ці чинники сприяли формуванню насіння з високими урожайними якостями — загальна сума становила 116,1 бала.
За наведеними даними, насіння, вирощене у 1984 р, повинно було дати більший урожай, ніж отримане у 1983 р. Цей прогноз повністю підтвердився польовим випробуванням, проведеним у 1984/85 р. на різних попередниках. Досить істотним був приріст урожаю при сівбі насінням з урожаю 1984 р. по попереднику кукурудза на силос. Так у сорту Поліська 70 він становив 11,6 ц/га.
Аналогічні дані отримані у 1988 і 1989 рр. У досліді вивчали партії насіння сорту Обрій, вирощене у 1988 р. в елітнасінгоспах ім. Кутузова Арцизського й «Новоселівський» Котовського районів Одеської області. Фактична врожайність порівнювалась з прогнозованою за даними метеорологічних станцій Сарата й Люба-шівка, розташованих поблизу цих господарств.
Умови формування насіння в елітно-насінницькому дослідному господарстві ім. Кутузова були сприятливіші, аніж в елітнасінгоспі «Новоселівський». За температурним режимом та умовами зволоження у період від колосіння до повної стиглості пшениці вони оцінені нами 112,1 і 96,7 балами відповідно. Тобто, насіння, яке було вирощене у першому господарстві, відповідало підвищеному рівню потенційної врожайності, а у другому — середньому. Фактична врожайність, отримана віл сівби насінням з цих господарств, була адекватною оцінці умов його формування (у балах); становила 80,9 і 77,2 ц/га відповідно.
Середня багаторічна (1977—1986) оцінка прогнозу урожайних якостей насіння озимої пшениці за агрометеорологічними показниками, проведена у СелекцІйно-генетичному інституті, дала результати, наведені у табл. 18.
Таким чином, випробуваний метод є достатньо ефективним.
Таблиця 16. Межі агрометеорологічних оптимумів формування