4. Запитання для поточного контролю знань.

1. Назвіть пізнавальні психічні процеси.

2. В чому різниця та схожість процесів відчуття та сприйняття?

3. Наведіть приклади образів, створених за допомогою різних прийомів уяви.

4. Яки види уяви виділяють в психології?

5. Дайте визначення мисленнєвим операціям

6. Поясніть криву забування за Еббінгаузом.

7. Які існують індивідуальні особливості пам’яті. В чому сила вашої пам’яті?

8. За допомогою яких прийомів можна покращити запам’ятовування?

9. Як можна визначити свій об’єм уваги?

10. Яки є види уваги?

5. Практичні завдання та рекомендації до їх виконання.

І. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ. Виконайте практичне завдання №1.1: Проаналізуйте вплив реклами на пізнавальні психічні процеси споживача.

Орієнтуйтеся на таку схему аналізу:

1. Виберіть на власний розсуд яку-небудь телевізійну, друковану, або радіорекламу, опишіть її, або вклейте у зошит її зразок (для графічних видів).

2. Які засоби привертання уваги використовуються в рекламі?

3. Які види відчуттів приймають участь у сприйнятті цієї реклами, що є фігурою, а що фоном?

4. Які тези, аргументи, умовиводи наводяться у рекламі та які операції мислення у свідомості споживача вона викликає?

5. Чи запам’ятовується реклама, завдяки яких прийомів?

6. Які образи уяви є в цієї рекламі та які асоціації, уявлення, образи виникають у свідомості споживача?

7. Які емоції відображені в цієї рекламі, які емоції вона викликає в споживача?

8. На які можливі мотиви споживання рекламованого товару привертають увагу споживача?

9. Які засоби психологічного впливу були використані у цієї реклами ( переконування, навіювання, зараження, наслідування, маніпуляції)?

10) На яку групу споживачів розрахована ця реклама?

ІІ. Розв’яжіть задачі:

1. Яка властивість уваги проявляється в описаних випадках?

Про видатного філософа Лейбніца розповідають такий анекдотичний випадок. Одного разу по дорозі до­дому вченого осяяла думка з приводу розв'язання за­дачі, над якою він тривалий час працював. Необхідно було зразу ж записати цю думку і використати її в розрахунках. Паперу в Лейбніца не було, але знайшов­ся шматочок крейди. Вчений підійшов до фаетона, що стояв на вулиці, і на задній його стінці почав робити розрахунки. Пройшов певний час. Розрахунки були успішно закінчені, і Лейбніц з задоволенням подумав, що зараз він поїсть і відпочине. Але оглянувшись, він побачив себе далеко за містом, серед поля. Виявилось, що захопившись розв'язанням задачі, Лейбніц не по­мітив, як фаетон повільно рушив, а він ішов за ним, займаючись своїми розрахунками.

2. Визначте, до якої групи досліджуваних належать числові дані експериментів, що характеризують більш повне і міцне запам'ятання.

Одній групі учнів пропонували запам'ятати зміст тексту шляхом чотирикратного читання підряд, другій — по черзі — двократне читання і двократне відтворення. Виявилося, що повнота і міцність запам'ятання в цих групах неоднакова. Через годину після заучування в одній із груп матеріал було утримано пам'яттю на 75%, у другій — на 52%, через 10 днів — відповідно на 72 і 25%.

3. У якому із описаних за Л. В. Занковим експериментів було допущено 14 помилок, у якому 52? (заповніть таблицю). На під­ставі чого ви зробили такі висновки?

Учні і дорослі повинні були запам'ятати текст Відтворення проходило після одноразового читання; У першому експерименті пропонувалось оповідання, в другому — розрізнені речення.

Виявилося, що як у першому, так і в другому випад­ках не всі слова були правильно відтворені (див. таблицю).

№ експерименту	Кількість помилок
1 2	14 52

4. У якому з описаних далі випадків запам'ятання було найбільш ефективним, у якому найменш ефективним? Якою закономірністю це пояснюється?

За А.О. Смирновим, досліджувався процес запам'ятання в учнів X кла­су. В одному випадку текст просто читався три рази ;підряд; у другому — учні ознайомилися з планом, від­повідно до якого було складено текст, і читали текст годин раз; у третьому випадку треба було після одноразового читання тексту скласти до нього план. У всіх випадках перед учнями не ставилося завдання запам’ятати текст. Виявилося, що в кожному випадку ефективність запам'ятання була різною.

5. Яку розумову операцію виконують учні, коли на основі спостереження певних фактів виводять та формулюють правило:

а) аналіз; б) синтез; в) узагальнення; г) порівняння.

6. Який з двох наведених силогізмів правильний:

а) Усі планети обертаються навколо Сонця. Земля обертається навколо Сонця. Земля – планета.

б) Усі планети обертаються навколо Сонця. Земля – планета. Земля обертається навколо Сонця.

7. Перечитайте певний розділ якого-небудь підручника з психології й сформулюйте питання, які спонукали б студентів:

а) порівняти факти, що вивчаються;

б) класифікувати явища чи предмети;

в) конкретизувати положення;

г) відтворити вивчений матеріал;

д) узагальнити наведені факти;

е) систематизувати правила, закономірності.

8. Визначте, які прийоми (аглютинація, гіперболізація, загострення, типізація) використані для створення образів творчої уяви. За якими ознаками це можна встановити?

А. У міфах і легендах давнини описуються різні фантастичні істоти — кентаври (істоти з головою лю­дини і тілом коня), сфінкси (істоти з головою людини і тілом лева), дракони та ін.

Б. Говорячи про створення літературних образів, О. М. Горький зазначав: «Вони створюються, звичайно, не портретне, не беруть певної якоїсь людини, а беруть тридцять — п'ятдесят однієї лінії, одного ряду, драного настрою і з них створюють Обломова, Онєгіна, Фауста, Гамлета, Отелло та ін.». .Він радив молодим Письменникам: «Якщо ви описуєте крамаря, то треба робити так, щоб в одному крамареві було описано 30 крамарів, в одному попові — 30 попів, щоб, якщо цю річ читають у Херсоні, бачили херсонського попа, а читають в Арзамасі — арзамаського попа......”

В. Який прийом створення образу уяви використано під час конструювання аеросаней, танка-амфібії, ди­рижабля, екскаватора, тролейбуса та інших механізмів?