4. Запитання для поточного контролю знань.

1. Назвіть етапи формування колективу.

2. Які явища притаманні колективу?

3. Складіть схему характеристики групи

4. Охарактеризуйте етапи формування колективу.

5. Практичні завдання та рекомендації до їх виконання

І. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ. Складіть схему дослідження рівня розвитку групи, підберіть з літератури методики, за допомогою яких можна визначити рівень розвитку групи.

6. Питання для самостійного вивчення.

1. Проблема управління розвитком групи.

2. Підготовка до дискусії на тему: "Якім є психологічний клімат в нашій групі? Чи можна нашу групу вважати колективом?"

7. Інформаційні джерела.

Конспектувати! Основна література:

1. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К.: Лібидь, 1995. – С. 166 -6171.

2. Психология: Учебник для экономических вузов. / Под общ. ред. В.Н.Дружинина. – СПб.: Питер, 2000. – С.360-374.

3. Психологія: Підручник /Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін. – К.: Либідь, 1999. – С.453 – 462.

4. Немов Р.С. Психология. – М.: ВЛАДОС, 1997. – Кн.1. – С. 528 – 569.

Ознайомитися! Додаткова література:

5. Общая психология: Учебник для студентов педагогических институтов /Под ред. А.В. Петровского. – 3-е изд. – М.: Просвещение, 1986. – С.129-160;

6. Немов Р.С. Психология. – М.: ВЛАДОС, 1998. – Кн.3. – С. 380 – 407.

Змістовий модуль 2:"Соціальна психологія та педагогіка"

Тема 2.1 Психологія спілкування. (Лекція – 2 год., семінар 4)

1. Методичні поради до вивчення теми.

При вивчені теми зверніть увагу на основні поняття теми, в першу чергу на те, що спілкування – це взаємодія, здійснювана за допомогою засобів мовного і немовного впливу, яка має за мету досягнення змін у мотиваційній, пізнавальній, емоційно-вольовій і поведінковій сферах людей, що беруть участь у спілкуванні. При вивченні питання слід ретельно зсувати функції спілкування , та основні характеристики різних видів спілкування. Самостійно вивчіть питання про стадії процесу спілкування.

Студент має запам’ятати, що у спілкуванні виділяють такі взаємопов’язані сторони:

• комунікативна, полягає в обміні інформацією;

• інтерактивна, полягає в обміні діями;

• перцептивна, передбачає сприймання і розуміння партнерами один одного.

При розгляді питання про спілкування як обмін інформацією слід згадати, що комунікація (від лат. – з’єднаю, спілкуюсь) у психології – повідомлення, передача, обмін інформації засобами мови або знакових систем у процесі спілкування.

Зверніть увагу на те, що специфіка людської комунікації полягає у тому, що вона:

• можлива за умов активності обох партнерів;

• за допомогою системи знаків партнери впливають один на одного, змінюють поведінку;

• комунікаційний вплив можливий лише за умов володіння партнерами мовою, єдиного системного розуміння знаків.

Навіть знаючи значення одних і тих слів, люди іноді по різному їх розуміють. Тому, у людей, що спілкуються, має бути однакове розуміння не тільки значень, а й смислу слів. Значення – це об’єктивний, відносно постійний, нормативний зміст слова. Смисл – це той суб’єктивний зміст, якого набуває слово в конкретному контексті, ситуації.

Слід усвідомити, що структура комунікативного процесу (за Г. Лассуелом) має такій вигляд:

1. Хто передає інформацію (комунікатор, передавач).

2. Що передається (повідомлення, тест).

3. Як (за допомогою якого каналу).

4. Кому (аудиторія, реципієнт).

5. З яким результатом (ефект впливу).